Справа № 2-787/10

    Р І Ш Е Н Н Я

    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року                             Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого – судді Кравченко Н.О.

при секретарі – Апанасової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Європейський» в особі ліквідатора ОСОБА_2 про зобов’язання провести розрахунок у зв’язку зі звільненням та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

 У листопаді 2009 року, ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення  середнього заробітку  з Акціонерного комерційного банку «Європейський» в особі ліквідатора ОСОБА_2 та провести розрахунок у зв’язку зі звільненням в обґрунтуванні якого вказав, що у період з 19.12.2007 року по 26.10.2009 року, він перебував у трудових правовідносинах з Акціонерним банком «Європейський», та займав посаду заступника керуючого Луганським регіональним управлінням Банку.

19 серпня 2009 року Національний банк України прийняв рішення щодо ліквідації АКБ «Європейський».

26.08.09 року, позивача було ознайомлено з наказом про скорочення, у зв’язку з ліквідацією Банку. 26.10.2009 року позивач випрацювавши останній день, не отримав вихідну допомогу та грошову  компенсацію від відповідача.

Його неодноразові звернення до ліквідатора Банку з приводу проведення належного розрахунку з ним, залишилося без відповіді.

 Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що  позовні вимоги  ОСОБА_1 до АКБ «Європейський» в Луганській області   про зобов’язання провести розрахунок у зв’язку зі звільненням та стягнення середнього заробітку  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

           Відповідач у судове засідання не з’явився , про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений,  надав суду заяву про розгляд справи без його участі, за наявності існуючих в матеріалах справи доказів, позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Судом було встановлено, що в період з 19.12.2007 року по 26.10.2009 року, він перебував у трудових правовідносинах з Акціонерним банком «Європейський», та займав посаду заступника керуючого Луганським регіональним управлінням Банку. 19 серпня 2009 року Національний банк України прийняв рішення щодо ліквідації АКБ «Європейський» (постанова правління НБУ № 489). З 21 серпня 2009 року правління НБУ відізвало банківську ліцензію та розпочало процедуру ліквідації банківської установи. Ліквідатором банківської установи було призначено ОСОБА_2

 Згідно ч. 2 ст. 49 КЗпП України, про вивільнення, працівники повинні бути персонально попереджені не пізніше ніж за два місяці.

 26.08.2009 року позивача було ознайомлено з наказом № Л – 100 про скорочення у зв’язку з ліквідацією Банку.

 Відповідно до п. 1 наказу, останнім робочим днем було 26.10.2009 року. За наказом Банк зобов’язався у день звільнення виплатити вихідну допомогу та виплатити грошову компенсацію.

26.10.09 року позивач, позивач працював останній день, але у день звільнення він не отримав трудову книжку і не отримав вихідну допомогу та грошову компенсацію. Компенсацію за невикористанні щорічні відпустки – 31 день; заробітна плата за жовтень 2009 року.

  Відповідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.  

В порушення вимог ст. 47 КЗпП України, якою встановлено порядок розрахунку із працівником при звільненні з порушенням строків встановлених ст.. 116 КЗпП України.

  З урахуванням вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів у відсутність відповідача.  

          Згідно ч.1.ст. 115 КЗпП України заробітна платня виплачується працівникам регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше 2-х разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Дану норму трудового законодавства України відповідач проігнорував.

           Відповідно ст. 74 КЗпП України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено компенсацію працівникам втрати частини заробітної платні у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної платні на один і більш календарних місяців. Відповідачем розрахунок компенсації за несвоєчасну виплату заробітної платі проведений не був, хоча даний обов'язок покладений безпосередньо на відповідача. (Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної платні у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. №1427 із змінами і доповненнями). Позивачка також звернулася із заявою у письмовій формі про розрахунок вказаної вище компенсації, проте відповідач залишив дану заяву без відповіді.

  Виходячи з норм трудового законодавства України, у разі невиплати власником або уповноваженим ним органом середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку, працівник згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП має право звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження, що належить йому, яким-небудь терміном.

  Вказані обставини підтверджуються наданими суду доказами.

Відповідно до розрахункового листа за жовтень табельний номер 854 ОСОБА_1 сума розрахунку при звільненні 10720 гривень  43 копійки з яких 4372, 24 грн. зараховано на погашення кредиту. Решта – 5988,19 грн. була видана в повному обсязі 10.12.2009 року (а.с.18,19). Отже не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги, та компенсації за невикористану щорічну відпустку оскільки вони виплачені та отримані позивачем в повному обсязі.

Прострочка виплати складає з 26 жовтня 2009 року по 10.12.2009 року, а саме 33 робочих дня.  

Надати суду точний розрахунок суми, яка повинна  була бути виплачена, позивач не має можливості, оскільки відповідач не надав позивачу довідку про його заробітною плату та нарахованої суми, яка підлягають сплаті у зв’язку з його звільненням.

 Тому суд вважає за необхідне провести розрахунок та стягнення середнього заробітку на користь позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року.

Прострочка виплати позивачу у зв’язку з звільненням з 26.10.2009 року по 10.12.2009 року складається з 33 робочих дні.

Згідно календарю, у серпні 2009 року – 20 робочих днів, у вересні – 22 робочих дня, що разом складає 42 робочих дні.  Згідно довідки зарплата позивача за серпень складала – 3463,63 грн.; за вересень – 5283,63 грн., а в цілому 8747,26 грн.? 42 дн., отже середньоденна заробітна плата складає 208 гривень 27 копійок.   Сума прострочки виплати складає 208 грн. 27 коп. х 33 дні прострочки = 6872,91 грн.  

  На підставі викладеного, суд вважає, що  ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 118-120, ч. 4 ст. 169 ЦПК України, ст. ст. 16, 23,  1167,  ЦК України, ст. ст. 47, 74, ч. 1 ст. 115, 116-117 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці", Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, -

ВИРІШИВ:

  Позовні вимоги  ОСОБА_1 – задовольнити частково.

            Стягнуті з Акціонерного комерційного банку «Європейський» в особі ліквідатора ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за прострочку виплати, в зв’язку з його звільненням:  6872,91 (шість тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 91 копійку.

               В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

      СУДДЯ                                                                     Н.О. КРАВЧЕНКО