Справа № 761/35685/20

Провадження № 2-з/761/1142/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., вивчивши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

05 листопада 2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В.

Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно в межах суми позову в загальному розмірі 106 577,45 грн, що належить ОСОБА_2 , а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2172287580000, та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження зазначеного нерухомого майна; накласти арешт у межах ціни позову в загальному розмірі 106 577,45 грн. на грошові кошти, що обліковуються на рахунках в банківських та інших кредитно-фінансових установах, належні ОСОБА_2 до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду справи.

Подану заяву мотивує тим, що до Шевченківського районного суду м. Києва позивачем подано позовну заяву про стягнення грошових коштів з відповідача за договором позики, що підтверджено розпискою від 02.03.2019 року.

Як зазначає у своїй заяві позивач, на момент оформлення розписки відповідач зазначив, що позичив грошові кошти у позивача на підприємницьку діяльність.

Однак з 03.03.2020 року підприємницька діяльність відповідача, як фізичної особи-підприємця припинено за власною заявою, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення та ефективний захист прав позивача.

Одночасно з цим позивач у своїй заяві зазначає, що все нерухоме майно ОСОБА_2 знаходиться в іпотеці та під забороною на відчуження. А тому на підставі зазначеного, так як вже накладений арешт на нерухоме майно фінансовою компанією, просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Проте, всупереч п. 6 ч.1 та ч. 1 ст.151 ЦПК України, подана заява не містить пропозицій заявника стосовно зустрічного забезпечення.

Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦПК України, дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

При цьому, вимоги ч. 10 ст. 153 ЦПК України передбачають, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.

Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про повернення заяви про забезпечення позову заявнику, як таку, що подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 259, 260, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: