Справа № 2-а-43/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року                           Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Сташківа В.Б.,

при секретарі Коваль Т.С.,  

за участю позивача ОСОБА_3,  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки адмін.справу

за позовом ОСОБА_3

до інспектора АП ВДАІ Ріпкинського району Семенченка Андрія Віталійовича

про визнання дій інспектора неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2010 р. ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом  до інспектора АП ВДАІ Ріпкинського району Семенченка А.В., ВДАІ Ріпкинського району, в якому просив визнати дії інспектора АП ВДАІ Ріпкинського району Семенченка А.В. неправомірними та скасувати постанову інспектора АП ВДАІ Ріпкинського району Семенченка А.В. (Серії СВ № 041919) від 25 березня 2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., закривши провадження в справі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вказана постанова не є законною та обґрунтованою, так як дійсно 29 січня 2010 р. у автобусі «Мерседес», яким він керував по маршруту «Чернігів - Новгород-Сіверський» задній номер не освітлювався, проте зранку коли його автобус перевірявся перед маршрутом всі лампочки були справними. Вказав, що в той день інспектором був складений протокол про адміністративне правопорушення, а про розгляд справи в Ріпкинському ВДАІ, його ніхто не інформував, не дивлячись на те, що вважав бути присутнім при її розгляді та надати докази своєї правоти, також послався на порушення інспектором при винесенні постанови процедурних норм КУпАП.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримав з підстав зазначених в ньому, поновити строк на оскарження постанови не просив.

Інспектор АП ВДАІ Ріпкинського району Семенченко А.В. в судове засідання не з’явився, в попередньому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на підставність складання ним постанови. Щодо вимог до ВДАІ Ріпкинського району провадження по справі було закрито за відмовою позивача від вимог до нього.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_3, дослідивши докази по справі, справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2010 р. ст.інспектором ДПС Менського взводу ДПС ДАІ в Чернігівській області Карпенком С.В. відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення (серія СВ №080190), передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, за те, що він, 29 січня 2010 р., близько 18 год. 55 хв., керуюва автобусом « Mersedes-Benz », д.н.з. НОМЕР_1, в м. Мена по вул.. Леніна, в якому в темну пору року доби не освітлювався задній номерний знак, чим порушив п. 30.2 Правил дорожнього руху.

За вказане, постановою інспектора АП ВДАІ Ріпкинського району Семенченка А.В.(Серії СВ № 041919) від 25 березня 2010 р. ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн..

Вважаючи вказану постанову не законною ОСОБА_3 12 квітня 2010 р. подав адміністративний позов в Ріпкинський районний суд Чернігівської області.

За приписом ст. 289 КУпАП, в системному поєднанні з ст. 11 КАС України, адміністративний позов на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. При цьому, суд зобов’язаний перевірити дотримання позивачем таких строків. В разі пропуску зазначеного матеріального строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Пропуск такого строку є підставою для залишення адміністративного позову без задоволення, навіть без заяви відповідача про його застосування, так як положення ст. 100 КАС України до спірних правовідносин не застосовуються.

При чому, виходячи з ч. 1 ст. 71 КАС України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, позивач повинен довести підставність пропуску строку.

З матеріалів справи про притягнення ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 121 КУпАП вбачається, що копію постанови ВДАІ Чернігівського району було направлено 1 квітня 2010 р., з пояснень ОСОБА_3 в судовому засіданні встановлено, що отримав копію постанови 2 квітня 2010 р.. Вказане свідчить, що про зміст постанови позивач знав 2 квітня 2010 р..

Слід зауважити, що закон пов’язує початок перебігу строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення саме з датою винесення постанови, а не з датою отримання її копії.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що строк на оскарження постанови від 25 березня 2010 р. – закінчувався 5 квітня 2010 р., а позивач подав адміністративний позов в суд – 12 квітня 2010 р., пропустивши строк на оскарження постанови, окремого клопотання про поновлення строків ОСОБА_3 не заявляв, належних та допустимих засобів доказування поважності причин пропуску не надав, в порушення ст. 71 КАС України, то суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, поважні причини його пропуску не встановлені, а тому адміністративний позов слід залишити без задоволення, а постанову інспектора без зміни.

Керуючись статтями 23, 71, 86, 94, 98, 146, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  ст.ст. 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову інспектора АП ВДАІ Ріпкинського району Семенченка Андрія Віталійовича (Серії СВ № 041919) від 25 березня 2010 р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. – залишити без зміни.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів позивачем з дня її проголошення, а відповідачем з дня отримання її копії, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                     В.Б.Сташків