Ухвала

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 277/781/16-ц

провадження № 61-41318св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Усика Г. І. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - голова Ємільчинської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок ОСОБА_4,

третя особа - Ємільчинська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року у складі судді Сташків Т. Б. та постанову Апеляційного суду Житомирської області

від 11 червня 2018 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Коломієць О. С., Шевчук А. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Ємільчинської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (далі - Ємільчинська РО УТМР) Філоненка Ф. М., третя особа - УТМР, про скасування рішення президії Ємільчинської РО УТМР про виключення з членів товариства та стягнення коштів.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що він був головою Барашівської первинної організації УТМР (далі - Барашівська ПО УТМР). 02 вересня 2016 року, перебуваючи у приміщенні Ємільчинської РО УТМР, він у присутності членів товариства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , передав голові Ємільчинської РО УТМР ОСОБА_4 3 000,00 грн, як внесок на придбання ліцензії на право полювання на кабана, а також 50,00 грн, як сплату банківської комісії. Того ж дня, 02 вересня 2016 року, відповідач вніс через касу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» грошові кошти в розмірі

3 000,00 грн, призначення платежу «добровільний внесок», платник « ОСОБА_1 ». Ліцензія на право полювання на кабана так і не була йому видана, у зв`язку з відмовою єгера обходу № 6 Ємільчинської РО УТМР

ОСОБА_5 від участі в полюванні, яке в подальшому взагалі не відбулося, а внесені ним кошти на придбання ліцензії йому не повернуто.

На підставі надуманого звернення єгера обходу № 6 Ємільчинської РО УТМР ОСОБА_5 від 24 вересня 2016 року щодо його неналежної поведінки (погроз та висловлювань з використанням ненормативної лексики), 28 жовтня 2016 року президія Ємільчинської РО УТМР прийняла рішення про виключення його (позивача) з членів УТМР на підставі пункту 4.8 Статуту УТМР за дії, що завдають матеріального збитку товариству, а також завдають матеріального збитку та моральної шкоди окремим членам УТМР.

Посилаючись на неправомірне позбавлення його членства в УТМР та привласнення коштів, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати рішення президії Ємільчинської РО УТМР від 28 жовтня 2016 року про виключення його з членів УТМР та стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 3 050,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про скасування рішення Ємільчинської РО УТМР від 28 жовтня 2016 року, суд першої інстанції виходив з того, що належним відповідачем у справі є Ємільчинська РО УТМР, яка має статус юридичної особи, а не голова Ємільчинської РО УТМР, оскільки відповідно до Статуту УТМР голова РО УТМР не вправі одноособово приймати рішення на президії РО УТМР, таке рішення є колективним та приймається у складі членів її президії. Судом роз`яснено позивачу право заявити клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Ємільчинську РО УТМР, однак він такого клопотання не заявив.

Рішення суду першої інстанції про відмову у стягненні коштів мотивоване тим, що рішенням президії Ємільчинської РО УТМР від 09 лютого 2018 року № 2 вирішено повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн; позивач визнав, що отримав зазначену суму, а тому відсутні підстави для задоволення таких вимог.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 11 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області

від 26 лютого 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 11 червня 2018 року, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову з посиланням на те, що голова Ємільчинської РО УТМР ОСОБА_4 є неналежним відповідачем у справі. За змістом статті 51 ЦПК України, якщо суд встановив, що позивач неправильно визначив відповідача, він може інформувати позивача про можливість його заміни до закінчення підготовчого провадження. Про визнання відповідача неналежним суд має постановити відповідну ухвалу, разом з тим, суд не постановляв ухвалу про визнання керівника юридичної особи Ємільчинської РО УТМР неналежним відповідачем. Заміна відповідача без з`ясування особи, яка повинна відповідати за законом, не дає можливості позивачу провести його заміну. Підстав для заміни відповідача у суду не було, оскільки 02 вересня 2016 року він сплатив грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн за отримання ліцензії на право полювання на кабана саме голові Ємільчинської РО УТМР ОСОБА_4 , який визнав, що полювання на дикого кабана не відбулося з його вини та не спростував показань свідків про отримання ним грошових коштів.

Плата за отримання ліцензії не є добровільним внеском, як це зазначено у квитанції ПАТ КБ «ПриватБанк» від 02 вересня 2016 року, у зв`язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно врахували вказаний доказ. Висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, грунтуються на припущеннях; суди належним чином не дослідили усі наявні в матеріалах справи докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2020 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 127/21764/17 (провадження

№ 61-42291св18) за позовом ОСОБА_6 до Громадської організації товариства садоводів «Малинівка»(далі - ГО ТС «Малинівка») у зв`язку з необхідністю відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року (справа № 120/248/19-а, провадження К/9901/25315/19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року (справа № 916/978/17, провадження № 12-100гс18) про можливість розгляду спорів щодо дострокового звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об`єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали, в судовому порядку.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з того, що в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року (справа № 120/248/19-а, провадження К/9901/25315/19) зазначено, що виникнення спірних правовідносин у справі зумовлено незгодою позивача з рішенням від 11 січня 2019 року про проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - ГО ТС «Малинівка», прийняте на підставі протоколу позачергових зборів уповноважених ГО ТС «Малинівка». Саме скликання цих зборів та ухвалені ними рішення спричинили виникнення спірних правовідносин між позивачем та ГО ТС «Малинівка». Тобто звернення позивача до суду викликано необхідністю захисту права не у сфері публічно-правових відносин, а пов`язане із наявністю спору між членами громадської організації щодо обрання керівника, членів правління та ревізійної комісії, що зумовлює відновлення порушених корпоративних прав, а тому цей спір не пов`язаний безпосередньо із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Разом з тим, у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17 (провадження № 12-100гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на положення Статуту Громадської організації «Болгарський культурно-просвітницький центр «Делжилер» остання не є господарським товариством у розумінні положень статті 79 ГК України, Закону України «Про господарські товариства» (добровільне, неприбуткове громадське об`єднання, організація є некомерційною й не має на меті одержання прибутку від своєї діяльності), а тому правовідносини між членами громадської організації та самою організацією не мають характеру корпоративних та не підпадають під регулювання пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 липня 2020 року прийнято для провадження розгляду справу № 127/21764/17 за позовом ОСОБА_6 до ГО ТС «Малинівка» про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів товариства, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ГО ТС «Малинівка» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2018 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 11 липня

2018 року.

У справі, яка переглядається, правовідносини є подібними тим, що є предметом спору у справі № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20).

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ураховуючи, що вирішення питання, у порядку якого судочинства підлягає розгляду спір між членами громадської організації та самою організацією, має ключове значення для розгляду зазначеної справи,колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20).

Керуючись статтями 252, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 277/781/16-ц за позовом ОСОБА_1 до голови Ємільчинської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок ОСОБА_4, третя особа - Ємільчинська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок, про скасування рішення про виключення з членів товариства та стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 11 червня 2018 року, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи

№ 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20) за позовом ОСОБА_6 до Громадської організації Товариства садоводів «Малинівка» про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів товариства, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою Громадської організації Товариства садоводів «Малинівка» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2018 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2018 року.

Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною, і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. І. Усик

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко