ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 червня 2007 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого                                   Цуркана М.І.

судді-доповідача                            Гуріна М.І.

суддів                                                           Амєліна С.Є.

                            Ліпського Д.В.

                            Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.02.2005 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 20.04.2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Сміла про перерахунок призначеної пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Сміла про перерахунок призначеної пенсії з врахуванням винагороди за підсумки роботи в грудні 1992 року та в березні і травні 1993 року.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.02.2005 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 20.04.2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.02.2005 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 20.04.2005 року, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами встановлено, що у зв'язку з виходом ОСОБА_1. на пенсію за віком   з 09.05.1992 року йому була призначена пенсія з врахуванням наданої ним довідки про заробіток за 24 місяці роботи з 01.07.1990 року до 30.06.1992 року у відповідності із діючим на той час Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

З 1 січня 2004 року позивачу управлінням Пенсійного фонду України в місті Сміла проведений перерахунок пенсії у відповідності із Законом України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та на підставі документів про заробіток, що знаходилися на час перерахунку у пенсійній справі.

Крім того, судами встановлено, що у зв'язку із зверненням ОСОБА_1. до управління Пенсійного фонду України в місті Сміла з питання перерахування пенсії йому було запропоновано у відповідності із діючим законодавством надати довідку про заробіток за будь-які 5 років підряд на його вибір за час трудової діяльності для вирішення питання про можливість підвищення розміру нарахованої йому пенсії за умови, якщо він буде вищий, ніж той, який йому було враховано при призначенні пенсії. Проте ОСОБА_1. відмовився і наполягає на перерахунку пенсії з урахуванням довідки про грошову винагороду за підсумки роботи за рік, виплачених йому у грудні 1992 року та в березні 1993 року, тобто після призначення пенсії, що не передбачено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на який він посилається в підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідно до пункту першого статті 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на який посилається позивач, перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Перерахунок пенсії у відповідності із Законом України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” позивачу було проведено за документами, що знаходилися на час перерахунку у пенсійній справі.

Згідно статті 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та інструкції про оплату праці всі види заробітної плати, що враховуються під час обчислення розміру пенсії, зазначаються в місяці їх одержання, тобто в тому місяці, на який вони припадають згідно з особовим рахунком, платіжною відомістю. А тому, суди дійшли правильного висновку про те, що зарахувати до заробітку за період з 01.07.1990 року по 30.06.1992 року грошову винагороду за підсумками роботи за рік, яку виплачено у грудні 1992 року, немає підстав.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішень відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін.

Керуючись статтями 220, 220¹, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.02.2005 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 20.04.2005 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                             М.І. Гурін