Номер провадження: 22-ц/813/7338/20

Номер справи місцевого суду: 520/9536/18

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2020 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Комлевої О.С.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2020 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними кредитних договорів, розірвання договорів поруки

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – АТ «Райффайзен Банк Аваль») про визнання недійсними кредитних договорів, розірвання договорів поруки.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2020 року у задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними кредитних договорів, розірвання договорів поруки – відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2020 року та прийняти нове рішення, яким заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити, скасувавши заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16.11.2018 року та стягнути з відповідачів судові витрати за подання апеляційної скарги.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» - Гіндрюк Т.С. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились. Про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника АТ «Райффайзен Банк Аваль», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч. 1, 4  ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» про скасування заходів забезпечення позову, районний суд виходив з того, що вказана заява є передчасною, оскільки зазначена справа до цього часу не розглянута.

Проте, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2,4,7,8 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

З виділених матеріалів справи вбачається, що обґрунтовуючи подану заяву про скасування заходів забезпечення позову, АТ «Райффайзен Банк Аваль» посилалося на наступне.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси віл 02.04.2012 року (справа №2-1112/11) позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_1  на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” за кредитним договором №014\0027\84\37623 від 4.10.2005 року - 153236,98 дол.США (1224332,83 грн) та за кредитним договором №014\0027\82\73539 від 20.04.2007 р. – 212638,66 дол.США (1698940,37 грн).

Вищевказане судове рішення набрало законної сили, про що видано виконавчі листи від 21.05.2012 року.

24.04.2018 року приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Київського районного суду м.Одест віл 02.04.2012 року у справі №2-1112/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 заборгованості.

Судом також встановлено, що 27 липня 2018 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними кредитних договорів, розірвання договорів поруки., за якою ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 02.10.2018 року відкрито провадження у справі (справа №520/9536/18).

В подальшому, в рамках цієї справи, ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16.11.2018 року заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними кредитних договорів, розірвання договорів поруки – задоволено. Зупинено виконавче провадження № 56262984, що було відкрито 24 квітня 2018 року приватним судовим виконавцем Парфьоновим Г.В. відносно ОСОБА_2 – до розгляду справи по суті. Зупинено виконавче провадження № 56262947, що було відкрито 24 квітня 2018 року приватним судовим виконавцем Парфьоновим Г.В. відносно ОСОБА_1 – до розгляду справи по суті. Заборонено відповідачеві ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», приватному судовому виконавцю Парфьонову Г.В., державному реєстратору, державним судовим виконавцям, іншим особам – здійснювати будь-які дії щодо проведення торгів в будь-якому вигляді, відчуження та реєстрації, перереєстрації права власності на будь-яке нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 та/або ОСОБА_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , на квартиру АДРЕСА_2 – до розгляду справи по суті.

Після вжиття заходів забезпечення позову, 08.04.2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16.11.2018 року, в обґрунтування якої посилаючись на ст.ст. 124, 129 Конституції України, положення Конвенції та практиці ЄСПЛ зазначало, що зупинення виконання (затримка у виконанні) рішення суду про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили – порушує (обмежує) конституційне право стягувача – АТ «Райффайзен Банк Аваль» на судовий захист, яке гарантоване ст. 55 Конституції України.

Так, згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Однак, відмовляючи у скасуванні заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував вищевказані положення закону.

Крім того, судом першої інстанції також не були враховані роз`яснення, які викладені в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, в яких зазначено, що недопустимо забезпечувати позов  шляхом  зупинення  виконання  судових  рішень,  що  набрали законної сили.

Фактично обраний позивачами спосіб забезпечення позову   у даній  справі зупиняє виконання судового рішення у іншій справі № 2-1112/11, яке набрало законної сили, що є недопустимим.

Більш того, забезпечуючи позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитних договорів, розірвання договорів поруки, шляхом заборони приватному судовому виконавцю та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо проведення торгів в будь-якому вигляді, відчуження та реєстрації, перереєстрації права власності на будь-яке нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2  та/або  ОСОБА_1 ,суд першої інстанції не врахував вимоги ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає права та обов`язки  виконавця. За змістом цієї норми, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

При цьому, районний суд жодним чином не мотивував свою відмову у скасуванні заходів забезпечення позову в контексті положень ст.158 ЦПК України, пославшись лише на передчасність поданої заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль».

За таких обставин оскаржуване судове рішення не може вважатися законними та обґрунтованими, а тому воно підлягає скасуванню.

Згідно вимог  ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, ураховуючи положення ст. 376 ЦПК України, у апеляційного суду наявні підстави скасувати оскаржувану ухвалу  та прийняти постанову про задоволення заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль»про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16 листопада 2018 року.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2020 року – скасувати.

Прийняти постанову.

Заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про скасування заходів забезпечення позову – задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16 листопада 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 11.12.2020 року.

Головуючий                                                         Т.В. Цюра

Судді:                                                                 Л.А. Гірняк

О.С. Комлева