1

Справа № 2-2688/2010

РІШЕННЯ

іменем України

15 лютого 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М., за участю:

позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в

якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 27 грудня

2003 року. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що від шлюбу з

відповідачем мають двох малолітніх дітей. Спільне життя з відповідачем не

склалося через відсутність взаєморозуміння, розходжень у поглядах на сімейне

життя, що призводило до частих сварок. Подальше спільне життя і збереження

шлюбу вважає недоцільним.

У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, просила їх

задовольнити, відповідач позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не

заперечував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що

позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

27 грудня 2003 року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується Свідоцтвом

про одруження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-

Нижньодніпровського районного управління юстиції міста Дніпропетровська,

актовий запис № 1400.

Згідно зі Свідоцтвами про народження від 07 вересня 1998 року та від 15 вересня

2004 року, сторони мають малолітніх дітей – сина ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.

Відповідно до пояснень позивачки та відповідача в судовому засіданні сторони з

серпня 2009 року припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства,

внаслідок розбіжності характерів, різних поглядів на сімейне життя та

відсутності взаєморозуміння, що призводило до частих сварок. Сторони проживають

окремо, діти проживають з позивачкою.

За таких обставин суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливе, подальше

спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім

інтересам, що мають істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та,

відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, їх

шлюб необхідно розірвати. Витрати по одержанню Свідоцтва про розірвання шлюбу в

органах реєстрації актів цивільного стану покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 218 ЦПК

України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

зареєстрований 27 грудня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського

стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції міста

Дніпропетровська, актовий запис № 1400, – розірвати.

При одержанні Свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів

цивільного стану стягнути з ОСОБА_2 17 гривень державного

мита на користь держави, ОСОБА_1 від сплати державного

мита на користь держави - звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста

Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення

заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                          

                                             В.О. Лисенко