Справа № 2-3830/09
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
23 грудня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Руденко В.В.,
при секретарі Криворучко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-32» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що він 2.10.2008 року був прийнятий на посаду директора ТОВ «АТП-32» згідно наказу № 40-К від 2.10.2008 року. 2.02.2009 року його було звільнено з роботи з невідомих йому причин, про що йому стало відомо 5.02.2009 року зі слів учасника ТОВ «АТП-32» ОСОБА_2 Трудова книжка знаходилась у нього на руках, тому запис в ній про звільнення не зроблено, проте про це свідчить витяг з єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 2.03.2009 року, де зазначено, що директором підприємства ТОВ «АТП-32» призначено Кучеряву Раїсу Василівну. 11.03.2009 року звернувся до директора ТОВ «АТП-32» з вимогою надати копію наказу про звільнення та ознайомити з його змістом, що задоволено останньою не було. Вважає звільнення незаконним, оскільки були відсутні будь-які підстави для звільнення, передбачені ст. 36 КЗпП України. Оскільки з ним було укладено трудовий договір на невизначений строк, то жоден з випадків, передбачених ст. 40,41 КЗпП України не мав місце під час його роботи. Таким чином на день пред’явлення позову вимушений прогул складав 51 день, тобто відповідач повинен йому сплатити на його користь заробітну плату у розмірі 870 грн. Також вважає, що діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 3000 грн. Просить поновити його на посаді директора ТОВ «АТП-32», стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 870 грн. та 3000 грн. моральної шкоди.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення йому судової повістки, будь-яких заяв до суду не подав, тому суд зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Вислухавши позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що з 02 жовтня 2008 року позивач прийнятий на посаду директора ТОВ «АТП-32». Прийняття на роботу було здійснено в порядку переведення, згідно наказу № 40-К від 02.10.2008 р., про що свідчить запис у трудовій книжці позивача. До моменту переведення позивач працював у відповідача на посаді директора за сумісництвом.
02 лютого 2009 р. позивача було звільнено з роботи з невідомих причин, про що свідчить витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 2.03.2009 року, де зазначено , що директором ТОВ «АТП-32» є Кучерява Раїса Василівна.
Судом в порядку ст.137 ЦПК України зобов’язано відповідача надати докази у вигляді наказу про прийняття на роботу позивача, наказу про звільнення позивача, протоколу загальних зборів учасників від 2.02.2009 року щодо звільнення позивача, довідки про середній заробіток позивача, наказ про призначення директором Кучерявої Р.В., проте відповідачем вимоги суду були проігноровані, зазначені докази суду не надані, таким чином, в суду є вагомі підстави вважати, що відповідачем умисно затягується розгляд справи і чиняться перешкоди щодо захисту конституційних прав позивача. Тому суд виносить рішення на підставі наявних доказів по справі відповідно до вимог позивача.
Статтею 43 Конституції України закріплено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ст. 51 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Судом встановлено, що позивача звільнено без будь-яких підстав, встановлених ст.36 КЗпП України, без ознайомлення позивача з наказом про його звільнення. Оскільки з позивачем було укладено трудовий договір на невизначений строк, то жоден з випадків, передбачених ст. 40,41 КЗпП України не мав місце під час його роботи, що не заперечувалось будь-яким засобом відповідачем.
У разі незаконного звільнення з роботи працівник, згідно з ч.1,2 ст. 235 КЗпП України повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішуючи питання про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу
На день винесення рішення судом вимушений прогул складає 323 дні, таким чином середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу складає 5507 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись положеннями ст.237-1 КЗпП України, суд вважає, що позивачу незаконними діями відповідача, що порушили конституційні права позивача, спричинено моральну шкоду, яку суд оцінює, враховуючи вимоги розумності та справедливості, в розмірі 1000 грн.
Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню держмито в сумі 63,57 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК суд допускає негайне виконання рішення у справах: про присудження виплати заробітної плати працівникові, але не більше ніж за один місяць;поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, ст.ст. 40,170,172,235,237-1 КЗпП України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-32» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-32».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-32» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу на день розгляду справи судом у розмірі 5507 грн., а також моральну шкоду у розмірі 1000 грн., а всього 6607 (шість тисяч шістсот сім)гривень 00 копійок.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі, а також стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць у розмірі 511 гривень 50 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-32» на користь держави судовий збір у розмірі 63,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: