Справа № 193/393/20

                                                                                            1-кп/214/799/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

                        головуючого                -                судді Малаховської І.Б.

                        за участю:

секретаря                        -                Звада Л.В.,

прокурора                        -                Мельника О.В.,

обвинуваченого                -         ОСОБА_1 ,

захисника                        -                Голубка М.В.,

потерпілого                        -                 ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12020040580000041 від 02.02.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого пресувальником - віджимачем харчової продукції ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

Встановив:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01.02.2020 року близько 18:30 год., керуючи технічно справним мопедом «DELTA BX50Q» без реєстраційного номерного знаку, рухаючись по проїзній частині вул. Татарця в бік смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, проявляючи необачність до дорожньої обстановки та її змінам, в порушення вимог п. п. 1.3, 1.5, 2.9 «а», 12.3 Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.2002 року, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, зі змінами та доповненнями, де зазначено, що:

- п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими»

- п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган»;

- п. 2.9: Водієві забороняється:

-        «а» - керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

- п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечно для інших учасників руху об`їзду перешкоди ».        

під час руху допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який раптово змінив напрямок свого руху вліво та під кутом віддаляючись від мопеду почав перетинати проїзну частину дороги справа наліво по ходу руху мопеду.

Згідно висновку експерта №19/104-17/1/4/121 від 31.03.2020 року Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, в діях водія ОСОБА_1 по керуванню мопедом «DELTA BX50Q» без реєстраційного номерного знаку, вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з даним ДТП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма: ділянка осадження потиличної області голови з розповсюдженим крововиливом лівої скронево-тім`яно-потиличної області, лінійний перелом потиличної з переходом на ліву скроневу кістки, стан після оперативного видалення субдуральної гематоми, крововиливи під м`які мозкові оболонки. Забій правої лобної частки(контр-ударне вогнище).

Також були виявлені: крововилив задньо-зовнішньої поверхні лівого стегна на відстані 62 см. від підошвеної поверхні стоп, ділянка кишенькоподібного розшарування м`яких тканин лівої гомілки на відстані 20см від підошвеної поверхні стоп.

Всі виявлені тілесні ушкодження виникли прижиттєво, що підтверджується наявністю крововиливів в м`яких тканинах в області ушкоджень, незадовго до настання смерті, приблизно за одну добу до настання смерті в умовах дорожньо-транспортної пригоди, не виключно при зіткненні з рухомим мототранспортним засобом з наступним переїздом через ліву гомілку. Даний висновок підтверджується характером виявлених ушкоджень, механізмом утворення, їхньою локалізацією, наявністю кишенькоподібного розшарування м`яких тканин. Зважаючи на характер та локалізацію ушкоджень первинний удар був по задньо-лівій боковій поверхні тіла.

Згідно висновку експерта №273/1 від 31.03.2020 року виявлені при судово-медичній експертизі трупа ушкодження у вигляді комплексу «Закрита черепно-мозкова травма», в сукупності, стосовно живих осіб, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення (п. 2.1.1 та 2.1.3.б.в. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», згідно Наказу №6 від 17.01.1995.). Ушкодження у вигляді крововиливів у м`які тканини лівої нижньої кінцівки мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_3 настала від тілесних ушкоджень, які входять до комплексу «Закрита черепно-мозкова травма», яка супроводжувалась, перелом основи кісток основи черепу з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, та ускладнилася розвитком набряку-набухання головного мозку, що підтверджується результатами судово-медичної експертизи трупа та даними додаткових методів дослідження.

Клінічно встановлено: «Відкрита проникаюча черепно-мозкова травма. Стиснення головного мозку лівопівкульноюсубдуральною гематомою. Забій головного мозку 3 ступення. Контузійні вогнища лівої потиличної, тімяної, скроневої долей. Масивний субарахноїдальний крововилив. Пневмоцефалія. Перелом потиличної скроневої кісток з переходом на основу черепа. Забійна рана голови. Дислокаційний сидром в стадії грубої клінічної декомпенсації. Операція 01.02.2020р. Ускладнення: набряк набухання, набухання головного мозку, стовбуру мозку. Серцево-судинна, легенева недостатність.» Згідно тесту на алкоголь №473 від 01.02.2020 – результат -0,00‰.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за  ч. 2 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху або експлантації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Потерпілим ОСОБА_2 пред`явлено позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просив суд стягнути 12 972, 15 грн. матеріальної шкоди та 200 000 грн. моральної шкоди.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України  визнав в повному обсязі, також визнав обставини, зазначені прокурором в обвинувальному акті, в тому числі скоєння наїзду на потерпілого в стані алкогольного сп`яніння. Вимоги цивільного позову визнав повністю, вказав, що матеріальну шкоду відшкодував потерпілому в повному обсязі, з визначеним потерпілим розміром моральної шкоди згоден. Посилаючись на ст. 63 Конституції України відмовився суду надавати пояснення щодо вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що обвинувачений дійсно відшкодував йому матеріальну шкоду в повному обсязі. Просив призначити покарання, пов`язане із позбавленням волі та права керування транспортом та задовольнити його позов.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_1  вини у вчиненому злочині та обставин, зазначених прокурором в обвинувальному акті, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Обставини, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того, суд вважає можливим визнати обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, відшкодування матеріальної шкоди потерпілому в повному обсязі, про що свідчить розписка потерпілого та наявність в обвинуваченого на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обставини, відповідно,  ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому  є вчинення злочину, щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.Судом було досліджено довідку КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2 « КМР» від 26.03.2020 року № 782, відповідно до якої громадянин ОСОБА_1 1987 року народження 01.02.2020 року о 20-06 год. звертався за медичною допомогою до прийомного відділення. Після огляду лікарем встановлений діагноз: забійна рана, пошкодження нижньої бровної дуги лоба зліва. Алкогольна інтаксікація. Тест на алкоголь № 474-0,3%0. Від запропонованого медичного лікування – відмовився ( Т.2, а.с.131) Також, в судовому засіданні обвинувачений визнав факт перебування в алкогольному сп`янінні під час скоєння наїзду на потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення  підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України (Т. 2, а.с. 122).

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив тяжкий злочин.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченого, який за місцем мешкання  характеризується позитивно, скарг від сусідів не надходило, спиртними напоями не зловживав (Т.2 а.с. 123,124), на диспансерному обліку в КП «Софіївська ЦРЛ`ДОР» у лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває ( Т.2, а.с.122), раніше не судимий ( Т.2, а.с.119); одружений ( Т.2, а.с.127), має на утриманні трьох неповнолітній дітей ( Т.2, а.с. 128, 129, 130), за місцем роботи характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не мав ( Т.2, а.с.126), має посвідчення водія категорії В (Т2 а.с.124).

Згідно досудової доповіді Саксаганського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, про обвинуваченого ОСОБА_1 визначено середній ризик вчинення останнім повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства. У відповідності до висновку органу пробації про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у тому числі окремих осіб).

На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умов здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробовуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на правопорушника обов`язків, відповідно до ст. 76 КК України (Т1 а.с.101-107)

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, однак без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Судом враховано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та допустив грубе порушення вимог ПДР України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавленням права керувати транспортними засобами на максимальний строк.

Підстав для застосування ст.ст.69, 69-1 КК України судом не встановлено.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

У справі потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріально та моральної шкоди, в якому останній просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2 982,45 грн. ( витрати на медичні препарати та медичні засоби для лікування) та 9 989, 70 грн. ( витрати на поховання), моральну шкоду в розмірі 200 000, 00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 під час судового розгляду справи відшкодував матеріальну шкоду в повному обсязі, що підтверджується розпискою від 24.11.2020 року, наявною в матеріалах кримінального провадження та поясненнями потерпілого в судовому засіданні ( Т.1., а.с.112).

Згідно п.2. ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку , що умисними, протиправними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть особи, відповідальність за яку суд покладає на обвинуваченого в зв`язку з доведенням його вини.

Вирішуючи питання про належність, допустимість доказів та з огляду на наявність підстав звільнення від доказування, суд керується нормами ЦПК України, а саме: ч.1 ст. 82 ЦПК України якої передбачено що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі ст.ст. 16,23, 1167ЦК України, відповідно до ст.ст. 128, 368 КПК України, позовні вимоги потерпіло ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню лише моральна шкода в розмірі 200 000,00 грн., в частині матеріальної шкоди слід відмовити оскільки потерпілий суму матеріальної шкоди від обвинуваченого отримав, але не надав суду заяви про залишення цією частини позовних вимог без розгляду.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової експертизи в сумі 1099 ( одну тисячу дев`яносто дев`ять) грн. 07 коп. (Т.2, а.с. 32).

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, –

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на три (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ транспортний засіб - мопед «Дельта» EX50Q Т-В без н/з рама НОМЕР_1 та відокремлене від мопеду сидіння із слідами бурого кольору – повернути власнику, дозволивши розпоряджатись на власний розсуд ( Т.2, а.с.22)

Матеріали кримінального провадження №12020040580000041 від 02.02.2020 року , залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі № 193/393/20, провадження №1-кп/214/799/20.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням інженерно-транспортної експертизи в сумі 1099 (одну тисячу дев`яносто дев`ять) грн. 07 коп.

Арешт майна, накладений на мопед моделі EX50Q типу «Дельта» без д/н з номером рами НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 07.02.2020 року – скасувати ( т.2, а.с.25).

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної та матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити обвинуваченому його захиснику та потерпілому право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення із журналом судового засідання і на подання на нього письмові зауваження.

Суддя                                                                І.Б. Малаховська