Копія
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Смоковича М.І.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 01 квітня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м. Донецька, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м. Донецька щодо невиконання рішення суду про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2004 року скаргу ОСОБА_1. задоволено частково. Зобов'язано державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м. Донецька звернутись у Приморський районний суд м. Маріуполя з поданням про видачу дублікату виконавчого документу на підставі рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 27.01.2003 року щодо стягнення з ОСОБА_2, 1961 року народження аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітної плати, і застосувати заходи щодо виконання рішення суду, направивши його за місцем роботи боржника ОСОБА_2. В іншій частині скарги відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 01 квітня 2005 року рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2004 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_1. звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до статті 248-20 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року право на звернення із скаргою до суду учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їх права чи свободи.
Згідно статті 349 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року виконання рішень судів здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 67 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається при відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати.
Статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається, виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.
З осіб, зобов'язаних сплачувати аліменти, у разі виїзду їх для постійного проживання у країни, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться на час виїзду за рішенням суду за весь період до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 7.5.9 Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5, адміністрація підприємства, установи, організації тощо на підставі письмової заяви платника аліментів або виконавчого листа зобов'язана щомісяця утримувати аліменти із заробітної плати, пенсії, стипендії і інших сум і перераховувати їх не пізніше ніж у 3-денний термін з дня виплати заробітної плати, пенсії, стипендії, інших сум особі, зазначеній в заяві чи виконавчому листі.
Судами встановлено, що 04.06.2003 року до відділу Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м. Донецька надійшов виконавчий лист на виконання судового рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. Постановою державного виконавця від ІНФОРМАЦІЯ_2 було відкрито виконавче провадження, виконавчий лист прийнятий до виконання і надісланий за місцем роботи боржника, але за місцем призначення не надійшов. При цьому боржник виплати проводив добровільно і станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 заборгованості не існувало.
Колегія суддів погоджується з висновками судів, які частково задовольняючи скаргу виходили з того, що дії державної виконавчої служби вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, при цьому права і інтереси заявника порушені не були.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 01 квітня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м. Донецька - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя Т.А.Чумаченко