РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3089/20

провадження у справі №   2/0285/992/20

02 грудня 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої – судді Михайловської А.В.

за участі секретаря судового засідання Ковальової З.С.,

сторони у справі: позивач – ОСОБА_1 , представник – ОСОБА_2 ,

відповідач – ОСОБА_3 , представник – ОСОБА_4 ,

відповідач – ОСОБА_5 ,

третя особа – приватний нотаріус Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Лавренюк Тетяна Григорівна,

третя особа – ОСОБА_6 ,

розглянувши у загальному позовному провадженні  у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Лавренюк Тетяна Григорівна та ОСОБА_6 про переведення прав та обов`язків покупця,

встановив:

18.08.2020 року ОСОБА_1 — позивач у справі, звернулася до суду з позовною заявою та просила постановити рішення, яким перевести на неї права та обов“язки покупця за договорами купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за вказаною адресою, укладених 22.12.2010 року та 24.10.2011 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - відповідачами у справі.

В обґрунтування свого позову зазначає, що дійсним покупцем майна була вона. Однак, побоюючись за свою власність, життя і здоров`я вона вимушена була оформити спірне майно на матір колишнього чоловіка, з якою була домовленість у подальшому про укладення договору дарування будинку на ім`я онуки відповідача ОСОБА_3 — ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, відповідач ОСОБА_3 зазначену домовленість не виконала. Зазначає, що придбання вказаного майна відбулося за рахунок отриманої нею соціальної допомоги від держави (при втраті годувальника та народження дитини), які належали їй особисто, у той час як відповідач ОСОБА_3 була вже пенсіонером та отримувала мінімальну пенсію. Вказує, що спірне майно купувалося для її власних потреб та потреб сім`ї. Крім того, зазначає, що вона зробила ремонт та почала проживати у будинку разом з дітьми, сплачувати всі комунальні та інші платежі. Іншого житла у неї не має, а тому вона звернулася до суду із даним позовом.

21.08.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, призначено підготовче судове засідання, встановлено учасникам справи строки вчинення процесуальних дій.

09.09.2020 року відповідачем ОСОБА_3 подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач вказує на те, що твердження позивача про те, що вона здійснювала оплату вартості спірного майна є голослівним, оскільки останньою не подано належного та допустимого доказу на підтвердження цього факту. Зазначає, що довідки, подані позивачем про знаходження її на обліку в Новоград-Волинському УПСЗН та розмір допомоги при народженні дитини та догляду до трьох років, не підтверджують факт особистої оплати за спірне майно. Вказує, що домовленості щодо дарування майна після його купівлі не було та не могло бути. Крім того, зазначає, що строки позовної давності у даних правовідносинах позивачем пропущені, так як позивач знала про укладення договору купівлі-продажу майна на час його придбання. Разом з тим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю заявленого позову.

25.09.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

02.12.2020 року у судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали, які просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.                Відповідач ОСОБА_3 та її представник позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підтав, викладених у відзиві на позовну заяву.                Третя особа ОСОБА_6 просила задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , вказуючи на те, що за кошти позивача купувалося спірне майно та для потреб її сім“ї.

Відповідач ОСОБА_9 та третя особа приватний нотаріус Лавренюк Т.Г. у судове засідання не з“явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 25.09.2020 року та 24.11.2020 року від відповідача ОСОБА_9 до суду надійшли письмові заяви позивача, у яких остання позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позову. 24.11.2020 року від третьої особи приватного нотаріуса Лавренюк Т.Г. також надійшла заяви, у якій остання просила справу розглянути у її відсутності.

       Заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини, на які вони посилається як на підставу позовних вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановлено наступне.

       Встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з 2009 року по 2020 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із сином відповідача ОСОБА_3 .

Під час шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_8 , 2005 року народження, та ОСОБА_10 , 2013 року народження.

Крім того, до складу сім`ї позивача ОСОБА_1 входять ще троє дітей: ОСОБА_11 , 2001 року народження, ОСОБА_12 , 2003 року народження, та ОСОБА_13 , 2005 року народження, що слідує із довідки виконавчого комітету Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області № 1293 від 17.08.2020 року (а.с.24).

Відповідно до довідок Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської райдержадміністрації Житомирської області № 1623 та № 1624 від 02.06.2020 року позивач ОСОБА_1 у 2010 – 2011 роках перебувала на обліку та отримувала допомогу при народженні дітей та до досягнення ними трьохрічного віку (а.с.22,23).

Згідно відомостей Новоград-Волинського Пенсійного фонду України слідує, що позивач ОСОБА_1 у 2010 – 2011 роках перебувала на обліку та отримувала пенсію у зв`язку із втратою годувальника, померлого внаслідок загального захворювання (а.с.15).

       Крім того, встановлено, що 22.12.2010 року між ОСОБА_5 , від імені якої по довіреності діяла ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 укладено договір купівлі продажу житлового будинку в цілому з усіма надвірними будівлями АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

       28.01.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 укладено договір найму житлового приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.14).

       24.10.2011 року між ОСОБА_5 , від імені якої по довіреності діяла ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 укладено договір купівлі продажу земельної ділянки загальною площею 0,0600 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ч. 3 ст. 215 ЦК України, яка вказує на наступне. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Крім того, посилається на ст. 271 ЦК України, якою передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

При цьому, вказує на те, що якщо при вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав, що насправді покупцем є інша особа, суд встановить, що фактично майно було придбано за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір визнається недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір.

При цьому, позивач не заявляє позовних вимог про визнання правочину частково недійсним. Разом з тим, просить перевести на неї права на обов`язки покупця за договорами купівлі-продажу спірного майна, оскільки за рахунок її коштів і фактично для її сім`ї укладалися договори купівлі-продажу спірного майна.

Із пояснень учасників справи встановлено, що кошти на придбання майна відповідачу ОСОБА_5 передавала відповідач ОСОБА_3 , у тому числі у присутності третьої особи ОСОБА_6 .

Однак, із змісту позовної заяви, пояснень позивача та її представника слідує, що саме за кошти позивача ОСОБА_14 було придбане спірне майно, які вона передала відповідачу ОСОБА_3 для його придбання, що були отримані від держави у вигляді соціальних допомог, а тому вважає їх особистою власністю.

Проте, з таким твердженням позивача та її представника суд не може погодиться, оскільки, у силу ст. 57 СК України, отримані соціальні допомоги не відноситься до особистої власності одного з подружжя, а є спільною власністю подружжя, так як отримані під час шлюбу.

Суд звертає увагу позивача на те, що положення ст. 57 СК України визначає вичерпний перелік майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

Відтак, кошти отримані у якості соціальних виплат від держави не можуть вважатися особистими коштами позивача ОСОБА_14 та є допомогою держави на утримання неповнолітніх (малолітніх) дітей.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість та достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про безпідставність заявлених вимог, а тому у задоволенні позову відмовляє.

       У силу ст. 141 ЦПК України, з відповідачів не підлягає стягненню судовий збір по справі.

       Керуючись ст.ст. 4, 76 – 89, 141,  258, 259, 263 – 265, 268, 273, 352, 354, 355, п.п.15.5 п. 5 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Лавренюк Тетяна Григорівна та ОСОБА_6 про переведення прав та обов`язків покупця.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. 

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) ;

відповідач – ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 );

відповідач – ОСОБА_5 ( РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_3 );

третя особа – приватний нотаріус Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Лавренюк Тетяна Григорівна ( місцезнаходження - вул. Шевченка, 29, м. Новоград-Волинський, Житомирська область),;

третя особа – ОСОБА_6 ( РНОКПП НОМЕР_4 . місце проживання - АДРЕСА_2 ).

Дата складення повного судового рішення – 10.12.2020 року.

Головуюча А.В.Михайловська