Справа № 2а-1096/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2010 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ференц А.М.
при секретарі Пазяк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області про призначення пенсії за вислугу років
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з вищевказаним позовом, який мотивує тим , що вона має стаж роботи на посаді викладача дитячої музичної школи 32 роки , оскільки працювала з 1977 року по 1979 рік – в Петровській дитячій музичній школі; з 1979 по 08.11.2009 рік – в Тарновецькій дитячій музичній школі Виноградівського району , яка у 1992 році була перейменована в дитячу школу мистецтв.
З Управління Пенсійного фонду в Ужгородському районі ОСОБА_1 26 листопада 2009 року отримала відмову у призначенні їй пенсії за вислугу років , яку мотивовано тим, що згідно переліку закладів і установ освіти і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років дитяча школа мистецтв є позашкільним навчальним закладом і посада «викладач» не передбачена.
Вказану відмову позивачка вважає незаконною, так як Законом України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше 25 років.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги , просила визнати відмову Управління Пенсійного фонду в Ужгородському районі у призначенні їй пенсії за вислугу років незаконною, та зобов’язати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років з моменту звернення до УПФУ в Ужгородському районі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився .
Так як згідно вимог ч.4 ст.128 КАС України в разі неприбуття відповідача – суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається, а тому суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 працювала з 1977 року по 1979 рік викладачем по класу фортепіано в Петровській дитячій музичній школі; з 1979 року по 08.11.2009 рік – в Тарновецькій дитячій музичній школі Виноградівського району, яка у 1992 році була перейменована в дитячу школу мистецтв, що стверджується записами в її трудовій книжці № 10 , виданої 05.08.1977 року.
26 листопада 2009 року на її адресу Управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі надійшов лист, яким їй відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з тих підстав, що згідно переліку закладів і установ освіти і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (Постанова КМУ від 04.11.93 року № 909) дитяча школа мистецтв є позашкільним навчальним закладом і посада «викладач» не передбачена.
Постановою № 433 від 06.05.2001 року «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільні навчальні заклади» встановлено, що музична школа є школою естетичного виховання і відноситься до початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.
У відповідності до ст.12 Закону України «Про позашкільну освіту» школа мистецтв відноситься до позашкільного навчального закладу.
Частиною 4 статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» встановлено, що педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Як вбачається з відмови відповідача щодо призначення позивачці пенсії за вислугу років, підставою для цього було незазначення в Постанові КМУ від 04.11.93 року № 909), що дитяча школа мистецтв є позашкільним навчальним закладом і посада «викладач» не передбачена.
26 вересня 2002 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1436 , якою внесено зміни до Постанови КМУ від 04.11.1993 року, на підставі якої право на тримання пенсії за вислугу років отримали вчителі та викладачі музичної школи.
Виходячи з положень ст.2 КАС України , тобто перевіривши, чи було прийнято рішення Управлінням ПФУ в Ужгородському районі про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення приходить до висновку, що позов є обгрунтованим, а рішення відповідача – незаконним .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 206 КАС України , Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436, Законом України «Про позашкільну освіту», суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років незаконною.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з моменту звернення про призначення пенсії.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ференц А.М.