Головуючий суду 1 інстанції - Москаленко В.В.  

                             Доповідач - Луганська В.М.

Справа № 425/1118/19

Провадження № 22-ц/810/544/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року                 м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Коновалової В.А., Карташова О.Ю.

за участю секретаря: Пономарьової В.С.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

треті особи - Рубіжанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Луганській області, Служба у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3

на ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 липня 2020 року, постановлену судом у складі судді Москаленко В.В.

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, треті особи: Рубіжанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Луганській області, Служба у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області,

в с т а н о в и в:

       У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеними вимогами, в обґрунтування яких зазначив, що з відповідачкою проживали у фактичних відносинах у період з лютого 2016 року по вересень 2017 року. У березні 2017 року відповідачка повідомила його про те, що завагітніла та чекає від нього дитину.

       У вересні 2017 року між ними виникли непорозуміння і відповідач забрала речі та переїхала до батьків в м. Рубіжне Луганської області. В подальшому вони примирились та продовжили спілкуватись. Відповідач наполягала, що буде народжувати дитину у м. Рубіжне Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача було повідомлено про народження доньки ОСОБА_4 .

Позивач зазначив, що ні до народження доньки, ні після відповідачка не заперечувала батьківства позивача. Оскільки на момент народження доньки вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, реєстрація народження доньки ОСОБА_4 була здійснена у порядку ст. 135 СК України.

У зв`язку з тим, що вирішити питання щодо батьківства в позасудовому порядку неможливо позивач вимушений звернутися до суду. Просив суд визнати його батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в м. Рубіжне Луганської області та внести зміни до актового запису про її народження зазначивши її батьком ОСОБА_1 та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

У листопаді 2019 року представником ОСОБА_1 – ОСОБА_10 заявлено клопотання про призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 листопада 2019 року було призначено судову біологічну (молекулярно-генетичну експертизу).

Постановою Луганського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 листопада 2019 року про призначення судової біологічної (молекулярно-генетичної експертизи) скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 липня 2020 року по справі призначено судову біологічну (молекулярно-генетичну) експертизу.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 біологічним батьком дитини ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; яка вірогідність батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Проведення вказаної експертизи доручено Дніпропетровському обласному бюро судово-медичної експертизи.

Відбір зразків для проведення експертизи доручено Комунальному закладу охорони здоров`я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність згідно ст.ст. 284, 385 КК України.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 , яка діє через представника ОСОБА_3 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 липня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що розгляд справи було призначено на 15.07.2020 року, до вказаної дати відповідачем було подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з карантином. Представником відповідачки суду було подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з находженням представника відповідачки у відпустці. Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідачки та представника відповідачки, суд першої інстанції зазначив, що факт знаходження у відпустці не підтверджено доказами, а відповідачці було роз`яснено право брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Вважає, що такі дії суду позбавляють відповідачку та її представника прийняти участь у судовому засіданні.

Судом не було дотримано вимоги статей 197, 198 ЦПК України, суд не вирішував питання щодо наявності поважних або неповажних причин не прибуття відповідача та її представника.

Судом порушено вимоги статті 103 ЦПК України, згідно якої при призначенні судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Суд не надавав відповідачці строк для запропонування або погодження з позивачем щодо експертної установи, в якій буде проводитися експертиза, тобто умови, визначені в статті 103 ЦПК України судом не виконані.

Сторона відповідача взагалі не була обізнана про те, що у судовому засіданні 15.07.2020 року поставлено клопотання позивача щодо призначення експертизи.

Суд не обґрунтував та не мотивував, чому він вирішив доручити проведення експертизи саме Дніпропетровському обласному бюро СМЕ, а відбір зразків в КЗ охорони здоров`я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи». Відповідач не бажає, щоб саме ця установа проводила експертизу, оскільки в Україні існує інші експертні установи, які знаходиться у віддаленій зоні можливого «протиправного» впливу зі сторони позивача на результати експертизи, наприклад у місті Києві. Відповідачка була позбавлена можливості заперечити або погодитися з переліком питань, які виносяться на експертизу.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, про місце та час судового засідання повідомлялася судом у порядку визначеному законом. На адресу апеляційного суду повернулося рекомендоване повідомлення, з якого вбачається, що судова повістка –повідомлення не була вручена адресату, у зв`язку з відсутністю за вказаною адресою. Представник ОСОБА_12 – ОСОБА_3 про місце та час судового засідання повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Представник скаржника отримав судову повістку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. З огляду на зазначене, ОСОБА_12 повідомлена про місце та час судового засідання належним чином.

Від представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на те, що в Україні встановлено карантин, та він позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні за допомогою технічних засобів, оскільки на його участі наполягає скаржник.

Ухвалою апеляційного суду від 08 грудня 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, у задоволення вказаного клопотання було відмовлено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_10 апеляційну скаргу не визнали та вважають, що відсутні підстави для її задоволення.

В судове засідання представники третіх осіб - Рубіжанського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Луганській області, Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

       Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_13 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення батьківства.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він з відповідачкою проживали у фактичних відносинах у період з лютого 2016 року по вересень 2017 року, у березні 2017 року відповідачка повідомила його про те, що завагітніла та чекає від нього дитину. 22 грудня 2017 року позивача було повідомлено про народження доньки ОСОБА_4 , ні до народження доньки, ні після відповідачка не заперечувала батьківства позивача. Оскільки на момент народження доньки вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, реєстрація народження доньки ОСОБА_4 була здійснена у порядку ст. 135 СК України.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

       Згідно частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 103 ЦПК України унормовано, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Статтею 109 ЦПК України установлено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до окремих положень пункту 2.5 Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року №6, визначено, що експертизи спірного батьківства, спірного материнства і підміни дітей проводяться з метою встановлення можливості чи неможливості походження дитини від передбачених осіб на підставі законів наслідування властивостей людського організму методом геномної дактилоскопії, або шляхом дослідження групового поліморфізму антигенів, білків, ферментів тощо.

Таким чином, питання визначення батьківства визначається на підставі даних відповідного медичного дослідження, результати якого, поряд з іншими доказами, враховує суд під час вирішення позову про оспорювання батьківства.

Доцільність призначення експертизи, як спосіб здобуття доказів, кореспондується з підставами позову. З урахуванням зазначеного, посилання скаржниці на те, що під час призначення експертизи суд надав оцінку експертизі, що буде вагомим доказом не заслуговує на увагу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

З матеріалів справи вбачається, що 13 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 , адвокат П.М. Собина, направив суду клопотання про призначення у справі судово-біологічну (судово-генетичну) експертизу для визначення ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначення експертної установи просив залишити за Рубіжанським міським судом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності призначення у справі експертизи, оскільки, ураховуючи предмет спору, питання визначення батьківства визначається на підставі даних медичного дослідження, результати якого, поряд з іншими доказами, враховує суд під час вирішення справ.

Разом з тим, призначаючи у справі судово-генетичну експертизу суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не навів мотивів та не обґрунтував висновків суду щодо вирішення питання про призначення експертизи та доручення вказаної експертизи саме Дніпропетровському обласному бюро судово-медичної експертизи, а відбір зразків для проведення експертизи доручено Комунальному закладу охорони здоров`я «Харьківському обласному бюро судово-медичної експертизи, якого зобов`язано потім направити зразки до саме Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , та його представник – ОСОБА_10 зазначили, що вирішення питання установи проведення експертизи вони залишають за судом.

В апеляційній скарзі скаржниця зазначила, що вона не бажає, що проведення експертизи доручено Дніпропетровському обласному бюро судово-медичної експертизи, а відбір зразків доручено КЗ охорони здоров`я «Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи», та не заперечує, що таку експертизу буде проведено експертною установою, яка розташована у Києві.

Взаємної згоди щодо призначення експертної установи між сторонами не досягнуто, а у відповідності до ч. 3 ст. 103 ЦПК України, у разі якщо між сторонами не досягнуто такої згоди, експерта чи експертну установу визначає суд та з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

За таких обставин суд доходить висновку щодо доцільності доручення проведення судової молекулярно- генетичної експертизи Київському міському клінічному бюро судово-медичних експертиз.

З урахуванням зазначеного абзац сьомий резолютивної частини оскаржуваної ухвали слід змінити, проведення судової молекулярно –генетичної експертизи доручити Київському міському клінічному бюро судово медичних експертиз (01141 м. Київ, вул. Докучаєвська, буд.4) та виключити з резолютивної частини оскаржуваної ухвали абзац восьмий, дев`ятий , якими відбір зразків для проведення експертизи доручено КЗ охорони здоров`я «Харківське обласне бюро судово- медичної експертизи» та направлення отриманих зразків до Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи.

       Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції умисно позбавляє скаржника як сторони по справі на прийняття участі у судовому засіданні та, проте, що судом не були дотримані вимоги статей 197, 198 ЦПК України в частині того, що суд в порушення вимог ЦПК України не відклав розгляд справи за клопотанням скаржника та її представника, на обговорив наявність поважних або неповажних причин не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Частино третьою ст.189 ЦПК України встановлено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч.1 ст.197 ЦПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

Частина друга вказаної статті встановлено перелік питань, які суд з`ясовує під час проведення підготовчого засідання в тому числі вирішує питання про призначення експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Виходячи із правового аналізу вказаних вище норм права, відповідно до п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Частина друга ст.223 ЦПК України не містить вимог щодо відкладення розгляду справи у разі повторної неявки учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Як вбачається із матеріалів справи, клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи надійшло до суду 13 листопада 2019 року.

       Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 листопада 2019 року вказане клопотання було задоволено.

За апеляційною скаргою ОСОБА_12 постановою Луганського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року ухвала Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 листопада 2019 року про призначення експертизи скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 лютого 2020 року судом призначено підготовче судове засідання на 24 березня 2020 року на 11 год 00 хв.

       20 березня 2020 року від представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку із запровадженням на території України карантину.

23 березня 2020 року від самої ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи з причин карантинних заходів.

Ухвалою Рубіжанського міського суду від 24 березня 2020 року підготовче судове засідання було відкладено на 30 квітня на 11 год 00 хв.

29 квітня 2020 року від відповідачки та її представника ОСОБА_3 на адресу суду першої інстанції надійшли заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку з продовженням карантину (т.с.1 а.с.207-210).

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 30 квітня 2020 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 28 травня 2020 року на 11 год 00 хв (т.с.1 а.с.213).

27 травня 2020 року від відповідачки та її представника ОСОБА_3 на адресу суду першої інстанції надійшли заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку з продовженням карантину (т.с.1 а.с.226-228).

Ухвалою Рубіжанського міського суду від 28 травня 2020 року підготовче засідання відкладено на 02 червня 2020 року.

01 червня 2020 року від ОСОБА_12 до суду першої інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи , посилаючись на карантині заходи (т.с. 1 а.с.245).

02 червня 2020 року від представника ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення справи (т.с.2 а.с.2-5).

Ухвалою Рубіжанського міського суду від 02 червня 2020 року відкладено підготовче засідання на 15 липня 2020 року на 11 год 00 хв. (т.с.2 а.с.7-9).

14 липня 2020 року на адресу Рубіжанського міського суду Луганської області від відповідачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з причин карантинних заходів та надійшло клопотання її представника ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у частковій щорічній відпустці (т.с.2 а.с. 21-24).

Ухвалою Рубіжанського міського суду від 15 липня 2020 року було відмовлено у задоволенні заяв відповідачки та її представника про викладення розгляду справи.

Тобто, суд за клопотанням відповідачки та представника відповідачки неодноразово відкладав проведення підготовчого засідання. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відмовляючи у задоволенні заявлених клопотань відповідачки та її представника про відкладення розгляду справи, яке було призначене на 15 липня 2020 року, судом не було допущено порушення ст.ст.197, 198 ЦПК України, суд мотивував причини відмови у задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи та обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаних клопотань.

Частиною 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює на будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Як вбачається із частини 1 вказаної вище статті, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Частиною 1 статті 6 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний поважити честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Пунктом 1, 2 частини 3 статті 2 ЦПК України передбачено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Із матеріалів справи не вбачається порушення судом першої інстанції вимог статті 6 ЦПК України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржниці про те, що суд не надав відповідачці строк для запропонування або погодження з позивачем експертної установи, та не була обізнана про те, що 15 липня 2020 року поставлено клопотання позивача щодо призначення експертизи, оскільки як вбачається із матеріалів справи, клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи надійшло до суду 13 листопада 2019 року.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 листопада 2019 троку вказане клопотання було задоволено.

За апеляційною скаргою ОСОБА_12 постановою Луганського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року ухвала Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 листопада 2019 року про призначення експертизи скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 лютого 2020 року судом призначено підготовче судове засідання на 24 березня 2020 року на 11 год 00 хв, після чого підготовче судове засідання неодноразово відкладалося за клопотанням ОСОБА_12 та її представника. Відповідачка та її представник були обізнані з клопотанням позивача щодо призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи та були обізнані про те, що питання призначення експертизи буде вирішуватися судом після скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи. Однак ні відповідачка, ні її представник не надали суду свої заперечення щодо заявленого клопотання позивача, не було запропоновано експертну установу та не надано переліку питань, які вони вважають за необхідне поставити експерту.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо необхідності призначення експертизи, не впливають на правильність вирішення цього питання, а тому не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для безумовного задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до положень п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374-376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Рубіжанського міського суду від 15 липня 2020 року змінити, виклавши абзац сьомий резолютивної частини ухвали у нові редакції:

       «Проведення судової молекулярно – генетичної експертизи доручити Київському міському клінічному бюро судово медичних експертиз ( 03141 м. Київ, вул. Докучаєвська, буд.4)».

Абзац восьмий, дев`ятий резолютивної частини ухвалити виключити.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

       Дата складання повного тексту постанови – 09 грудня 2020 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Коновалова.

О.Ю. Карташов