Справа № 2-4951/10  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 27 квітня  2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання – Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про виселення та зняття з реєстраційного обліку, -  

                                                                         ВСТАНОВИВ:

             В Малиновський районний суд м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2,  Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про розірвання договору піднайму, виселення та зняття з реєстраційного обліку. В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що  їй на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1. 22.04.2002 року між позивачкою та відповідачем був укладений договір найму, відповідач зареєструвався за зазначеною адресою. Починаючи з 2007 року відповідач не сплачує комунальні платежі та плату за користування приміщенням, ображає та зневажливо ставиться до позивачки, в добровільному порядку відмовляється звільнити квартиру. За вказаних підстав позивачка, просила суд розірвати договір піднайму від 22.04.2002 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнати ОСОБА_2 втратившим право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 та зобов’язати Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області зняти відповідача з реєстраційного обліку за вказаною адресою.  

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 03.11.2009 р. позов ОСОБА_1 було задоволено (а.с. 31-31а). 19.11.2009 р. відповідачем було подано заяву про перегляд заочного рішення в якій ОСОБА_2 підтвердив поважність причини своєї неявки та зазначив свою процесуальну позицію стосовно позовних вимог (а.с. 37).  

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.10.2010 року вказане заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси було скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.  

Позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила суд припинити право користування  ОСОБА_2 житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1,  виселити ОСОБА_2 з вищевказаної квартири, зобов’язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 в здійсненні права власності на квартиру за вищевказаною адресою та зобов’язати Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області зняти відповідача з реєстраційного обліку (а.с. 57-58).

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків,  вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі – продажу №13808 від 18.04.1996 року, укладеного на Одеській Товарній Біржі, позивачці на праві приватної власності належить квартира  за адресою: АДРЕСА_1   (а.с.8-9)  .  Відповідно до ст. 150 ЖК УРСР г ромадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Згідно ст. 155 ЖК УРСР жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.  Стаття 47 Конституції передбачає, що кожен має право на житло. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Реалізуючи надані законом повноваження позичка вселила в належне їй приміщення відповідача. Як вбачається з пояснень сторін, з 1998 р. позивачка та відповідач перебувають у фактичних шлюбних відносинах в яких ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина, ОСОБА_3, батьком якої є відповідач. Оскільки сторони не заперечують факт перебування у фактичних шлюбних відносинах  та сумісне проживання у вказаній квартирі до певного часу, то суд надаючи оцінку  спірним відносинам вважає, що  право користуванні ОСОБА_2 житловою площею квартири АДРЕСА_1 є сервітутним, оскільки   відносини між сторонами з приводу користування жилим приміщенням пов’язані з спільним побутом сім’ї (ст. 3 СК України).  Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла,  які проживають разом  з  ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається власником. Відповідно до ст. 406 ЦК України, сервітут припиняється у разі припинення обставини,  яка була підставою для встановлення сервитуту. В позовній заяві та поясненнях ОСОБА_1 викладено власні наміри щодо створення нової сім’ї, використання квартири для власних потреб, та неможливості подальшого сумісного проживання з відповідачем, які суд вважає обґрунтованими та вичерпними підставами для припинення права члену сім’ї власника на користування його житлом. При цьому суд також виходить з аналогії ст. 116 ЖК УРСР відповідно до якої наймач,  члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним,  систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують  його  не  за   призначенням,   або   систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному  будинку,  а заходи     запобігання    і    громадського    впливу    виявились безрезультатними,  виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих   осіб  провадиться  без  надання  іншого   жилого приміщення.  

До матеріалів справи приєднані матеріали які негативно характеризують відповідача та свідчать про неможливість спільного проживання з ним. Так, внаслідок зловживання алкогольними напоями відповідач має розлади психічного здоров’я та поведінки, що підтверджується довідкою №2092 від 20.04.2010 р. Одеської обласної клінічної психіатричної лікарні №1,  антисоціальний характер відповідача підтверджується заявою голови кооперативу ЖКС „Станкостроитель-1” за №41 від 29.05.2010 р, та відповіддю Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на запит про наявність матеріалу №2754/09 про відмову у порушенні карної справи за зверненням ОСОБА_1 про антигромадську поведінку ОСОБА_2 (а.с. 84, 87, 89).

Відповідно до  ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти,  користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ст. 20 ЦК України сторона реалізує право на захист на свій розсуд.    

Таким чином,  суд вважає, що за встановлених обставин справи та з врахуванням специфіки виниклих між сторонами правовідносин позов підлягає задоволенню.  

      Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд,  який  ухвалив  рішення,  може визначити порядок його виконання,  вжити заходів  для  забезпечення  його  виконання,  про  що  зазначає  в рішенні. Згідно зі ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з  реєстрації  місця  проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи,  запиту  органу  реєстрації  за новим  місцем  проживання  особи,  остаточного  рішення  суду (про позбавлення  права  власності  на  житлове  приміщення  або  права користування   житловим   приміщенням,   визнання  особи  безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, рішення суду по справі про задоволення позову після набрання ним законної сили є підставою для скасування реєстрації відповідача за вищевказаною адресою.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.99, 116, 150, 155 ЖК УРСР,  ст. 8, 16, 20,   391, 405-406 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 217 ЦПК України, суд -  

                                                                      В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про виселення та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.

 Визнати ОСОБА_2 особою, що втратила право користування  житловим приміщенням ,  а саме квартирою АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.  

Зобов’язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 в здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Встановити порядок виконання рішення суду та зобов'язати Малиновський РВ ОМУ ГУМВС  в Одеської області в особі сектору громадянства, імміграції й реєстрації фізичних осіб Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк зі дня проголошення рішення заяви про апеляційне  оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                               А.І.ДРІШЛЮК