Ухвала

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 643/14217/19

провадження № 61-17409ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2010 року,

з 1/4 частини на 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно,

але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 листопада

2019 року позов задоволено частково.

Зменшено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини на 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 вересня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2019 року залишено без змін.

У листопаді 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Згідно пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Предметом спору у цій справі є вимоги про зменшення розміру аліментів.

Оскарженим рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, зменшено розмір аліментів, що стягуються з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України

на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для дітей віком

від 6 до 18 років з 01 січня 2020 року у розмірі - 2 218 грн.

Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга,

є малозначною в силу процесуального закону.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Фундаментального значення результатів розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, враховуючи правовідносини, в яких виник спір між сторонами, встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини, не виявлено.

Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішенні у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова

від 27 листопада 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитинивідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович