УХВАЛА

10 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/369/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Хмельницької міської ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 (у складі колегії суддів: Бучинська Г.Б. (головуючий), Демидюк О.О., Філіпова Т.Л.)

у справі № 924/369/19

за позовом Хмельницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька універсальна компанія», Комунального підприємства «Подільський реєстраційний центр» Сахновецької сільської ради

про скасування запису про державну реєстрацію права власності на приміщення,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2020 Хмельницька міська рада (далі - Рада) подала безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 924/369/19.

Касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.

У касаційній скарзі Рада обґрунтовує, в чому, на її думку, полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення оскарженої постанови, зазначаючи, що підставою касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 924/369/19 є наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК. При цьому наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, Рада мотивує тим, що «предметом розгляду у даній справі є захист права власності на земельну ділянку, яка надана під будівництво, проте орендар своїми недобросовісними діями за співучасті державного реєстратора спричинив появу на даній земельній ділянці протиправного об`єкту. Висновок Верховного Суду в аналогічних правовідносинах на сьогодні відсутній, а тому на сьогодні перегляд даної справи судом касаційної інстанції є необхідним».

Однак Рада не зазначає норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ураховуючи зазначене, за подання цієї скарги належало сплатити судовий збір у розмірі 3 842,00 грн (1 921,00*200%).

До касаційної скарги Ради додано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору від 23.10.2020 № 1218 на суму 3 153,00 грн на рахунок Північно-західного апеляційного господарського суду.

Зазначений документ не є документом, що підтверджує сплату судового збору за подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 924/369/19.

Отже, скаржникові слід надати документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі № 924/369/19 у розмірі 3 842,00 грн, на рахунок Верховного Суду.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу Ради оформлено з порушенням вимог, установлених пунктом 5 частини 2, пунктом 2 частини 4 статті 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також надання документа, що підтверджує сплату судового збору.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 924/369/19, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Хмельницької міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 924/369/19 залишити без руху.

2. Надати скаржникові строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків до 04.01.2021.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. С. Берднік