ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

08 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7809/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді  Семененка Я.В. (доповідач),

         суддів:  Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,     

          за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Криворізької міської ради

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (суддя Букіна Л.Є.) по справі №160/7809/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “Дніпромісто” імені Ю.М. Білоконя, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та нечинним рішення,-

                                               в с т а н о в и В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради у Дніпропетровській області за № 3728 від 24 червня 2015 року “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу” з моменту його прийняття.

У підготовчому засіданні позивачем заявлено клопотання про призначення у справі комплексної експертизи з метою з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що при розробці технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу 2014р. були використані фіктивні та недостовірні дані, відновної вартості щодо витрат на освоєння та облаштування території міста для визначення базової вартості земель, а також, допущені інші чисельні порушення практично в усіх складових технічної документації.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року клопотання позивача задоволено; у справі призначено комплексну (оціночно-земельну та з питань землеустрою) експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду

справи. Фактично позиція відповідача полягає у тому, що призначення експертизи у справі є недоречним, оскільки усі обставини, які мають значення для справи були з`ясовані під час виготовлення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відповідач вказує на те, що технічна документація пройшла обов`язкову державну експертизу, оскільки це прямо передбачено Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації» і вказаною експертизою підтверджено правильність та відповідність технічної документації вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. З цих підстав відповідач вказує на те, що оскільки в матеріалах справи наявний висновок експерта, який наданий відповідачем, то у суду не існувало правових підстав для призначення іншої експертизи. При цьому, як зазначає відповідач, жодних сумнівів щодо правильності висновку державної експертизи, оскаржувана ухвала не містить.

У поданих поясненнях на апеляційну скаргу Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “Дніпромісто” імені Ю.М. Білоконя підтримує позицію відповідача щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали, зазначаючи про те, що з огляду на наявність у справі висновку експерта з тих же питань, у суду першої інстанції, яким такий висновок під сумнів постановлено не було, не існувало правових підстав для призначення комплексної експертизи.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з адміністративного позову, предметом спору у цій справі є правомірність рішення Криворізької міської ради у Дніпропетровській області за № 3728 від 24 червня 2015 року “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу”.

З огляду на підстави заявленого позову, доводи позивача, які наведенні у клопотанні про призначення експертизи та які стосуються неправильності визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки через прийняття до уваги недостовірних даних, які вплинули на визначення грошової оцінки, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової комплексної експертизи, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання.

З оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що порушенні перед експертом питання стосуються предмету спору у цій справі та правильності визначення нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка затверджена рішенням відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.4 ст.9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

У відповідності до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, зокрема, на підставі висновків експертів.

Згідно положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, суд при вирішенні справи має не лише право, а й обов`язок вжити всіх необхідних заходів, які на його думку необхідні для об`єктивного і всебічного розгляду справи.

Відповідно до приписів частини 1 статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Частиною 2 статті 101 КАС України визначено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За визначенням, наведеним у   статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно із пунктом 6.2 Глави 6 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, завтерджених затверджених   наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, основним завданням оціночно-земельної експертизи є, зокрема, визначення відповдіності виконання оцінки земельної ділянки або прав на неї вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Згідно із пунктом 7.1 Глави 7 розділу ІІ Рекомендацій основними завданнями з питань землеустрою є: визначення відповдіності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування; визначення відповдіності виконаної нормативної грошової оцінки земель вимогам нормативно-правових актів.

Таким чином, оскільки питання, які поставлені позивачем на вирішення експерта в заявленому клопотанні, безпосередньо стосуються предмету спору, який виник між сторонами, а саме спору щодо правильності визначення нормативної грошової оцінки земель і, як наслідок, правомірності оскаржуваного рішення відповідача, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, суд, з огляду на зазначені норми права, мав повноваження призначити у справі судову експертизу.

При цьому, колегія суддів враховує, що повноваженнями щодо оцінки доказів, зокрема, на предмет їх достатності та належності, наділений той суд, який розглядає справу та по суті вирішує спір. Тобто, на вказаній стадії розгляду справи, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості фактично надати суду першої інстанції вказівки, які докази необхідні для вирішення цього спору.

З приводу аргументів відповідача про те, що суд першої інстанції не мав правових підстав для призначення експертизи, оскільки відповідачем було надано висновок експерта з тих самих питань і вказаний висновок судом під сумнів постановлено не було, слід зазначити таке.

Так, обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на висновки обов`язкової державної експертизи відносно технічної документації, проведення якої передбачено Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Статтею 3 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають при проведенні державної експертизи землевпорядної документації. Дія цього Закону не поширюється на регулювання відносин, пов`язаних із проведенням науково-технічної експертизи, екологічної, судової та інших видів експертиз.

З урахуванням положень цього Закону, на які посилався і відповідач, предмет регулювання цим Законом, можливо дійти висновку про те, що наявність обов`язкової державної експертизи технічної документації, яку проведено на підставі Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», не можливо ототожнювати із наявністю висновку експерта, у розумінні ч.1 ст.102 КАС України.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.

Отже суд першої інстанції, у зв`язку з призначенням у справі судової експертизи, правомірно зупинив провадження у справі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції постановлено законну і обґрунтовану ухвалу, як того вимагає ст..242 КАС України, у зв`язку з чим підстав для її скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.316, ст.ст.316, 321, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі №160/7809/19 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Вступну та резолютивну частину проголошено 08.12.2020р.

Повний текст постанови складено 09.12.2020р.

Головуючий - суддя                                                                      Я.В. Семененко

                               суддя                                                                      Н.А. Бишевська

                               суддя                                                                      І.Ю. Добродняк