Справа № 2-2641
2010 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2010 року м. Білгород-Дністровський
Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого – одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі – Рачицькій І.А.,
за участю: прокурора – Берлінської А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою Комісії з питань захисту прав дитини Білгород-Дністровської райдержадміністрації до ОСОБА_1; треті особи – ОСОБА_2, Виконавчий комітет Приморської сільської ради про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
Представник Комісії з питань захисту прав дитини Білгород-Дністровської райдержадміністрації звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказуючи, що відповідачка не займаються вихованням та утриманням дитини.
Представник Комісії з питань захисту прав дитини Білгород-Дністровської райдержадміністрації у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Третя особа – ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні не з’явилась, про час, день та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про одержання судової повістки, причина неявки суду не відома.
Враховуючи викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3, батько – ОСОБА_4, мати – ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № 06.
Відповідно до рішення Виконкому Іллічівської міської ради від 11.11.2008 р. «Про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_3, 2007 р.н. в сім’ю кандидатів в усиновлювачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6» Розпорядженням Іллічівського міського голови від 30.092008 року за № 756 малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 була відібрана у матері ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1, у зв’язку з загрозою життю та здоров’ю дитини і влаштована в Іллічівську басейнову лікарню на водному транспорті для проведення медичного огляду і надання необхідної медичної допомоги до вирішення питання про форму влаштування дитини. 10 листопада 2008 року на адресу служби у справах дітей виконавчого комітету Іллічівської міської ради звернулись громадяни України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, які перебувають на обліку в службі у справах дітей Білгород-Дністровської райдержадміністрації з 10.11.2008 року за № 20, як кандидати в усиновлювачі з заявою про передачу в їх сім’ю малолітньої ОСОБА_3 до вирішення питання про встановлення дитині статусу позбавленої батьківського піклування і з подальшим її влаштуванням на правах дочки в їх сім’ю, на основі чого Іллічівська міська рада вирішила передати на тимчасове влаштування в сім’ю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до рішення Виконкому Приморської сільської ради № 04 від 29 січня 2010 року за період перебування дівчинки в сім’ї ОСОБА_6 біологічна мати ОСОБА_1 відвідала свою доньку лише один раз. Більше ні яких спроб для спілкування з донькою не було, біологічна мати не приймала участь у вихованні доньки, не цікавилась її здоров’ям та життям, матеріально не допомагала, тому Приморська сільська рада вважає доцільним позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 по відношенню до її неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8.
Згідно характеристики Олександрівської селищної ради № 85 від 16.04.2010 р. на ОСОБА_7, 1985 р.н., мешканку АДРЕСА_1 на час перевірки працівниками селищної адміністрації ОСОБА_1 знаходилась вдома, всюди по кімнатах були розкидані пусті пляшки з-під горілки, на столах недоїдки, недопалки, у кімнаті безлад та запах чадного газу; з боку сусідів є постійні нарікання на мешканців даного будинку, зокрема на ОСОБА_1 щодо постійного зібрання «компанії», яка вживає алкогольні напої.
Відповідно до пояснень ОСОБА_8, сім’я ОСОБА_1 неблагополучна, ОСОБА_1 за період проживання в с. Олександрівка характеризується з негативного боку: зловживає спиртними напоями, неодноразово залишала місце проживання, не займалась вихованням своєї доньки. Мати ОСОБА_1 хворіє на туберкульоз (відкрита форма). Навіть знаходячись вагітною другою дитиною ОСОБА_1 вживала алкоголь. ОСОБА_8 має особисте переконання, що ОСОБА_1 має намір забрати дитину у родини ОСОБА_6 з метою отримання державної грошової допомоги на утримання дитини.
Відповідно до пояснень ОСОБА_9, ОСОБА_1 ніде не навчається і не працює, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, характеризується з негативного боку, неодноразово співмешкала з різними чоловіками та мала дитину, яка померла в 3-денному віці. Другу доньку служба у справах дітей м. Іллічівська вилучила із сім’ї коли дитині було 1 рік 4 місяці, хворою, нездатною сидіти чи ходити, з дуже ослабленим організмом у зв’язку з недоглядом з боку матері, після вилучення дитини, мати її не відвідувала, продовжувала вести аморальний спосіб життя. На теперішній час ніде не працює, за місцем реєстрації умов для проживання та виховання дитини не має. ОСОБА_9 має особисте переконання, що ОСОБА_1 має намір забрати доньку у родини ОСОБА_6 тільки з метою отримання державної грошової допомоги, дитину ні в якому разі віддавати ОСОБА_1 не можна.
Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов’язаний піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов’язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов’язані поважати дитину.
Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно із Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР від 27.02.1991 року держави-учасниці зобов’язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
З огляду на зазначене вище суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та доведені, а позов підлягає задоволенню.
Керуючись 150, 155, 164, 165, 166, Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60,74, 130, 209, 212, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Комісії з питань захисту прав дитини Білгород-Дністровської райдержадміністрації до ОСОБА_1; треті особи – ОСОБА_2, Виконавчий комітет Приморської сільської ради про позбавлення батьківських прав – задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав у відношенні малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його увалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: