Справа № 2-1684
2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2010 року м. Білгород - Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.
при секретарі - Рачицькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Вин», ОСОБА_2, Державного департамента інтелектуальної власності про захист прав споживачів, зустрічною позовною заявою ТОВ «Бізнес Вин», ОСОБА_2, Державного департаменту інтелектуальної власності до ОСОБА_1 про визнання дій правомірними,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про захист прав споживача, вказуючи, що 18 вересня 2009 року нею були придбані дві упаковки вина: «Кадарка» та «Монастирська ізба», свій вибір вона зробила на підставі того, що на упаковці було вказано великими буквами «Тарутенські вина», відповідно вона вважала, що це вино було вироблене в одному з найбільш екологічно чистих районів України – Тарутинському районі Одеської області, прийшовши до дому позивачка виявила, що насправді придбане вино вироблене не в Тарутинському районі Одеської області, а в с. Прибузьке Очаківського району Миколаївської області, внаслідок чого настрій був зіпсований, оскільки виробник ТОВ «Бізнес Вин» ввів її в оману, як споживача, якому гарантовано право на вільний вибір товару, навівши на упаковці вина неправдиву інформацію стосовно походження товару, тому вважає що продукція ТОВ «Бізнес Вин» є фальсифікованою та просить суд визнати свідоцтво на знак для товарів і послуг № 47059 недійсним і відшкодувати моральну шкоду.
Представник відповідача ТОВ «Бізнес Вин» звернувся до суду з зустрічним позовом, вказуючи, що він не згоден з доводами відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 щодо неправомірного використання знака для товарів і послуг чи копіюванням упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи тому, що ТОВ «Бізнес Вин» позначення «Тарутинські Вина» використовує у своїй господарській діяльності на підставі ліцензійних договорів від 24 квітня 2006 року і від 1 лютого 2006 р. Право власності на знак «Тарутинські Вина» засвідчується Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 70520, таким чином, можна зробити висновки, що звинувачення ТОВ «Бізнес Вин» у виготовленні фальсифікованої продукції не відповідають дійсності та не чим не обґрунтовані, тому просить суд визнати правомірність виробництва та реалізації продукції Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Вин», а саме алкогольної продукції, виробленої поза межами Тарутинського району Одеської області з вказаням на зовнішньому її оформленні (етикетки, упаковка) словосполучення «Тарутинські Вина», визнати правомірність використання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Вин» торгової марки «Тарутинські Вина».
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, з зустрічною позовною заявою ТОВ «Бізнес Вин» не згодна, просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Представник відповідача ТОВ «Бізнес Вин» у судовому засіданні з позовними вимогами ОСОБА_1 не згоден, просить відмовити у задоволенні позову, зустрічну позовну заяву підтримує, просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні з позовними вимогами ОСОБА_1 не згоден, просить відмовити у задоволенні позову, зустрічну позовну заяву підтримує, заперечень не має.
Представник відповідача Державного департаменту інтелектуальної власності у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома, у матеріалах справи є його заява у якій зазначає, що Державний департамент інтелектуальної власності не має, передбачених законом, повноважень щодо захисту прав споживачів, тому не може бути відповідачем по даній справі, проти чого сторони у судовому засіданні не заперечують.
Суд встановив:
Згідно ст. 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Згідно ст. 493 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.
Згідно ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.
Суд не може погодитись з доводами позивачки стосовно того, що продукція ТОВ «Бізнес Вин» є фальсифікованою, оскільки ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначає, що фальсифікованою продукцією є продукція, виготовлена з неправомірним використанням знака для товарів та послуг, однак, ТОВ «Бізнес Вин» використовує знак для товарів та послуг правомірно, що підтверджується Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 70520, зареєстрованому в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 15 грудня 2006 року та Ліцензійним договором про надання дозволу на використання знаку для товарів і послуг від 01 лютого 2006 року.
Позивачка просить суд визнати недійсним Свідоцтво на знак для товарів і послуг № 70520, оскільки ТОВ «Бізнес Вин» використовує на своїй продукції позначення «Тарутинські Вина», однак суд не може задовольнити дану вимогу, оскільки підстави для визнання свідоцтва на знаки для товарів і послуг недійсним передбачаються ст. 19 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», яка передбачає, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки. Однак, ТОВ «Бізнес Вин» не були порушені вимоги даної статті закону, окрім того, даною статтею не передбачена можливість визнання свідоцтва недійсним в зв’язку з тим, що інформація наведена на знаку для товарів і послуг може бути сприйнята як інформація про місце походження товару.
Позивачка вказує, що ТОВ «Бізнес Вин», використовуючи на своїй продукції позначення «Тарутинські Вина», поширює інформацію, що вводить споживачів в оману щодо місця походження товару, однак суд не може погодитись з твердженнями позивача, оскільки ст. 15-1 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачає, що інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, однак на упаковці вина «Монастирська ізба» та «Кадарка» містяться повні, точні та правдиві відомості про місце походження товару, а саме, вказано, що вино вироблене у с. Прибузьке Очаківського району Миколаївської області, що підтверджується зображеннями упаковок вищезгаданого вина, які знаходяться в матеріалах справи, та проти чого позивачка не заперечує у своїй позовній заяві. Згідно ст. 1 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» знак для товарів і послуг - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб, згідно ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію повинна містити: відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування та місцезнаходження виробника, таким чином закон розрізняє поняття «знак для товарів і послуг» і «найменування та місцезнаходження виробника», отже «знак для товарів і послуг» не може вводити в оману споживача щодо місця походження товару, оскільки місцезнаходження товару відображається не на знаку, а в іншому місці на упаковці, крім того законом встановлено, що зобразити знак на упаковці є обов’язком виробника, тому дії ТОВ «Бізнес Вин» щодо зображення свого знаку на упаковці не можливо сприймати як порушення закону, а навпаки – як виконання закону.
Згідно ст. 16 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені законом. Використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № 70520 від 15 грудня 2006 р. ОСОБА_2 є власником знака для товарів і послуг «Тарутенські Вина», свідоцтво зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 15 грудня 2006 року.
01 лютого 2006 року було укладено Ліцензійний договір про надання дозволу на використання знаку для товарів і послуг, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Вин», в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту придбало у ОСОБА_2 ліцензію на право використання знаку для товарів і послуг відповідно до Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 70520.
Згідно ст. 16 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені законом. Взаємовідносини при використанні знака, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати знак на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака та передавати право власності на знак іншій особі без згоди решти власників свідоцтва. Використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Представник відповідача ТОВ «Бізнес Вин» навів приклади того, що «руська водка» виробляється не тільки в Росії, а шампанське не тільки в провінції Шампань, тому можливо позивач плутає поняття «торгова марка» з правом інтелектуальної власності на географічне зазначення, що не є тотожним. Суд вважає, що в даному випадку ТМ «Тарутинські Вина» не є інтелектуальною власністю на географічне зазначення, правове регулювання якого здійснюється згідно гл. 45 ЦК України, бо ТМ «Тарутинські Вина» зареєстрована як торгова марка і не має державної реєстрації права інтелектуальної власності на географічне зазначення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Вин», ОСОБА_2, Державного департамента інтелектуальної власності про захист прав споживачів не підлягають задоволенню, а зустрічний позов ТОВ «Бізнес Вин», ОСОБА_2, Державного департаменту інтелектуальної власності до ОСОБА_1 про визнання дій правомірними підлягає повному задоволенню.
Керуючись ст. ст. 320, 492-494 ЦК України, ст. ст. 1, 15 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. ст. 1, 16, 19 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст. 15-1 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції», ст. ст. 10, 11, 74, 130, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Вин», ОСОБА_2, Державного департамента інтелектуальної власності про захист прав споживачів – відмовити.
Зустрічний позов ТОВ «Бізнес Вин», ОСОБА_2, Державного департаменту інтелектуальної власності до ОСОБА_1 про визнання дій правомірними – задовольнити.
Визнати виробництво та реалізацію вина, виробленого поза межами Тарутинського району Одеської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Вин» з вказаням на зовнішньому його оформленні (етикетці, упаковці) «Тарутинські вина» таким, що не суперечить чинному законодавству України.
Визнати використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Вин» торгової марки «Тарутинські вина» правомірним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-днів апеляційної скарги.
Суддя