С права № 2-3036
2010 рік
РІ Ш Е Н НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2010 року м. Білгород – Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого – одноособово судді Боярського О.О.
при секретарі – Рачицькій І.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білгород-дністровської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, вказуючи, що без належного дозволу біля житлового будинку АДРЕСА_1, де вона проживає, самовільно збудувала прибудову літера ”а” площею 16,6 кв.м.
У зв’язку з неможливістю розпоряджатись вищенаведеним нерухомим майном на правах власника позивач просить визнати за нею право власності на самочинно збудовану прибудову літера ”а” площею 16,6 кв.м., розташовану АДРЕСА_1.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечує.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову .
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради від 11 лютого 1998 року, позивачка являється власником квартири АДРЕСА_2.
З моменту набуття права власності на вищевказану квартиру позивачкою самовільно збудовано прибудову літера ”а” площею 16,6 кв.м.
В результаті самочинної забудови права інших осіб – власників сусідніх квартир не порушенні.
Відповідно до технічного висновку, несучі та огороджуючі конструкції прибудови літера ”а” площею 16,6 кв.м., що розташована АДРЕСА_1, знаходяться в доброму технічному стані, відповідають вимогам будівельних норм та правил, підлягають зберіганню для подальшої експлуатації та являються пригодними для використання за призначенням.
У відповідності до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 331 ЦК України в якої визначені підстави набуття права власності на новостворене майно або об’єкти незавершеного будівництва передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ з своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У відповідності до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані Цивільним кодексом України , іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Оскільки правовідносини які виникли між позивачем та відповідачем, щодо здійснення самочинного будівництва користувачем земельної ділянки не врегульовані Цивільним Кодексом України та в силу ст. 11 ЦК України виходячи зі змісту якої цивільні права та обов’язки, що виникають із дій осіб, хоча і не передбачених актами цивільного законодавства, але таких, що не суперечать йому підпадають під дію норм цивільного законодавства суд приходить до висновку, щодо можливості застосування до даних правовідносин аналогії закону та норм ч. 3 та 5 ст. 376 ЦК України, які регулюють подібні за змістом правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень права власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно – технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб
Керуючись ст.ст.8, 11, 16, 319, 321 331, 383, 376 ЦК України, ст.ст. 130,174 ч. 4, 213- 215 ЦПК України, суд , -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати право власності за ОСОБА_1, на прибудову літера ”а” площею 16,6 кв.м., що розташована АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: -підпис-