ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

09 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006107 пров. № А/857/14889/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шавеля Р. М.

суддів -Кузьмича С. М.

Улицького В. З.

перевіривши апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року  у справі № 1.380.2019.006107 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "ГЛОБУС ГРУП" до Міністерства культури України, Міністерства культури та інформаційної політики України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівська обласна організація Українського товариства глухих, Приватне підприємство "Вір-Західбуд", Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, про визнання протиправними та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "ГЛОБУС ГРУП" до Міністерства культури України, Міністерства культури та інформаційної політики України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівська обласна організація Українського товариства глухих, Приватне підприємство "Вір-Західбуд", Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, про визнання протиправними та скасування припису.

          Не погодившись із прийнятим рішенням, Міністерство культури та інформаційної політики України подало апеляційну скаргу, скерувавши її 09 листопада 2020 року через суд першої інстанції разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

          В обгрунтування поданої заяви скаржник посилається на те, що 10 серпня 2020 року ним подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.006107, яка ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року повернута скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

          У зв`язку із запровадженням карантину Кабінетом Міністрів України  у п. 39 Постанови № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої распіраторної хвароби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з подальшими змінами)   рекомендовано органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити на період дії карантину з метою обмеження скупчення осіб в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який зокрема передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанціїй (надомну) роботу.

          На період дії карантину Міністерством культури та інформаційної політики України запроваджено дистанційну роботу працівникам його апарату (зокрема й працівникам управління правового забезпечення).

          Наведені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна вважати поважними, з таких підстав.

          Відповідно до вимог частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

          З матеріалів справи слідує, що оскаржуване рішення постановлено судом 23 червня 2020 року за участю позивача із застосуванням частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст судового рішення складено та підписано 03 липня 2020 року. Копію рішення суду скеровано учасникам справи 06 липня 2020 року, згідно супровідного листа суду (Т.2, а.с. 111).

          Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

          Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

          У розглядуваному випадку основною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянт вказує на запровадження в України карантину та дистанційної роботи працівникам апарату Міністерства.

          При цьому, Міністерством культури та інформаційної політики України вживались заходи для своєчасного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року. Зокрема, 10 серпня 2020 року апелянтом скеровано до суду першої інстанції апеляційну скаргу, яка на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України повернута апелянту.

           09 листопада 2020 року апелянт повторно скерував до суду першої інстанції апеляційну скаргу на рішення суду від 23 червня 2020 року разом із заявою про поновлення строку.

          При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України  строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

          Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

          Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом  процесуальний  строк подання апеляційної скарги.

          Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Підпунктом 2 пункту 9  Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі – Закон № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.  

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, законодавцем передбачено обмеження строку встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року), який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону № 731-IX, тобто 06 серпня 2020 року.

Колегія суддів враховує, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року первинну апеляційну скаргу Міністерства повернуто скаржнику.

Повторну апеляційну скаргу Міністерством скеровано 10 листопада 2020 року, тобто із значним проміжком часу, після отримання ухвали апеляційного суду від 29 вересня 2020 року.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що запровадження карантину в Україні, а також запровадження дистанційної роботи працівникам апарату Міністерства не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не звільняє їх від виконання посадових обов`язків (щодо дистанційної роботи) та не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.  

          Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

          Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

          Оцінюючи в сукупності наведене, апеляційну скаргу подано з порушенням встановлених строків на апеляційне оскарження, вказані причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна вважати поважними, а подану заяву – обґрунтованою.

          За таких обставин апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків – надання можливості повторно заявити обґрунтоване клопотання/заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску та представлення підтверджуючих документів такого.

          При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо клопотання/заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

          В задоволенні заяви Міністерства культури та інформаційної політики України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду відмовити.

Апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року  у справі № 1.380.2019.006107 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "ГЛОБУС ГРУП" до Міністерства культури України, Міністерства культури та інформаційної політики України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівська обласна організація Українського товариства глухих, Приватне підприємство "Вір-Західбуд", Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА про визнання протиправними та скасування припису - залишити без руху.

Встановити Міністерству культури та інформаційної політики України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Суддя-доповідач Р. М. Шавель

судді С. М. Кузьмич

В. З. Улицький