Справа №2-238/10

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

         7 травня 2010 року

         Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра О.О., при секретарі Кузьма Т.В., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Берегово справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Гатянської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

                                                             В С Т А Н О В И В:

            Зважаючи на потребу у наведенні доводів, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити ступну та резолютивну частини рішення.

        Керуючись ст.ст.16, 186, 328, 392, 1216 ЦК України, ст.ст.15 ч.1, 57-60, 208, 209, 218, 292, 294 ЦПК України,

                                                                  Р І Ш И В  :

       у позові ОСОБА_1 до виконкому Гатянської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

      З повним текстом рішення сторонни зможуть ознайомитися в приміщенні суду 11 травня 2010 року.

      Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд .

     Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                 Головуючий                                                                    О.О.Фейір

                                                                                                                   Справа №2-238/10

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

         20 квітня 2010 року

         Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра О.О., при секретарі Кузьма Т.В., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Берегово справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Гатянської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

                                                                В С Т А Н О В И В:

       ОСОБА_1 звернувся до Берегівського райсуду з позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок садибного типу та на самочинно побудовані сарай та курятник, що розташовані в АДРЕСА_1.

        Позовні вимоги мотивував тим, що даний будинок зареєстрований на праві власності за його батьком-ОСОБА_7., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Він є єдиним спадкоємцем за заповітом, спадщину прийняв, але не може її оформити, оскільки сарай та курятник побудовано самочинно.

        У судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

       Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав і просив розглянути справу по суті у його відсутності.

        Заслухавши пояснення сторони, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона  посилалася, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає в задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.      

       Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, закрема із правочинів.

       Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

       Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності в цілому за ОСОБА_1. Дана обставина підтверджується довідкою КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації БРР» №2358 від 15.12.2009 року, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння №55 від 19.07.1988 року ( а.с.6-8).

       ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.21).

      Згідно заповіту від 14.03.2003 року, ОСОБА_1 все своє майно залишив сину ОСОБА_1 1955 року народження ( а.с.23).

      Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і визнання права.

       Відповідно до п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, трудових відносин.

      З матеріалів справи вбачається, що право власності позивача на спадкове майно ніким не оспорюється. Батько позивача-ОСОБА_7., будучи законним власником будинку АДРЕСА_1, мав право, відповідно до ст.41 Конституції України та ст.534 ЦК УРСР (1963 р.), розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, в тому числі і передавати його у спадок. Позивач ОСОБА_1 спадщину прийняв відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР (1963 р.)

       Відповідач проти визнання за позивачем права власності в порядку спадкування не заперечує.

      Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Тобто оформлення свідоцтва про право на спадщину є компетенцією органів нотаріату.

      За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

      У нотаріальному оформленні права на спадщину за заповітом позивачеві відмовлено не було, однак він не навів суду доводів необхідності судового розгляду його вимог про визнання права власності на будинок у порядку спадкування.

       Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач не надав суду доказів на підтвердження оспорювання чи не визнання іншою особою його права власності, отже і існування спору про право взагалі.

       Твердження ж позивача про неможливість оформлення права власності на жилий будинок через самочинне будівництво курятника та сарая є безпідставним, оскільки , відповідно до ст.186 ЦК України, вказані будівлі є приналежністю до головної речі (жилого будинку), призначені для його обслуговування, пов»язані з ним спільним призначенням і мають слідувати за головною річчю. Правовий же статус самого житлового будинку визначений- він був власністю ОСОБА_1

       Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5-вдова ОСОБА_1 та мати позивача по справі- будучи на день смерті чоловіка (ОСОБА_7.) особою похилого віку, не дивлячись на наявність заповіту в користь позивача, мала право, відповідно до ст.535 ЦК УРСР (1963 р.), на обов»язкову частку в спадковому майні.

        Однак в матеріалах справи відсутні відомості про відмову ОСОБА_5 від прийняття спадщини за померлим чоловіком або не прийняття нею спадщини. Враховуючи пояснення позивача про те, що його батьки жили в одному будинку, є підстави вважати, що ОСОБА_5, відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР (1963 р.), прийняла спадщину за померлим чоловіком. За таких обставин, хочя ОСОБА_5 і не отримала свідоцтва про право на спадщину за померлим чоловіком, відповідно до ст.548 ЦК УРСР (1963 р.), прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

       З матерілів справи вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.22).

       Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про прийняття спадкоємцями спадщини за померлою ОСОБА_5 або відмови від її прийняття. Подана ж до суду заява ОСОБА_6 від 24.04.2010 року не відповідає вимогам ст.1273 ч.1 ЦК України ( а.с.48). Крім того, позовна заява подана до суду до закінчення шестимісячного терміну, що визначений для прийняття спадщини, за померлою ОСОБА_5 (вдовою власника спірного будинку ОСОБА_7).

        За таких обставин, суд вважає позовні вимоги не доведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

       Керуючись ст.ст.16, 186, 328, 392, 1216 ЦК України, ст.ст.15 ч.1, 57-60, 208, 209, 218, 292, 294 ЦПК України,

                                                                  Р І Ш И В  :

       у позові ОСОБА_1 до виконкому Гатянської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

      З повним текстом рішення сторонни зможуть ознайомитися в приміщенні суду 12 травня 2010 року.

      Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд .

     Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                 Головуючий                                                                    О.О.Фейір