2- 92\2010

      Р І Ш Е Н Н Я

     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 квітня 2010 року                                     м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді:                                       Артемової Л.Г.,

при секретарі:                                               Вайнраух Л.А.,

за участі представника

позивача за зустрічним позовом                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_3 (яка є правонаступником ОСОБА_4), третя особа – Запорізька міська рада, про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3  до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, який помер під час розгляду справи, його правонаступником є ОСОБА_3, третя особа – Запорізька міська рада, про визнання права власності на спадкове майно

В позовній заяві вказав, що після смерті ОСОБА_5 співвласниками житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, стали жінка померлого – ОСОБА_6, якій належить 2/3 частини, з яких 1/6 частка вказаного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом та Ѕ частка, як власника за час перебування у шлюбі, та його сини – ОСОБА_4 та ОСОБА_2, яким належить по 1/6 частині.  

 ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати - ОСОБА_6, після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з належної їй 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та грошових вкладів на її ім’я. Померла мати заповіту не залишила, після її смерті він фактично прийняв спадщину за законом відповідно до ст. 1268 ЦК України.

Відповідачка ОСОБА_3, яка є правонаступником після смерті відповідача - ОСОБА_4, позов не визнала. Звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

В зустрічному позові ОСОБА_3 зазначила, що позивач по первісному позову ОСОБА_2 не має право на спадщину після смерті ОСОБА_6 з причин його не виконання дій, котрі передбачені ст. 1269, 1270 ЦК України, а саме, він пропустив строк для звернення з заявою про прийняття  спадщини, а також не був зареєстрований за однією адресою з померлою і ніколи не проживав разом із спадкодавцями однією родиною. Тому вона в зустрічній позовній заяві просить суд відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно в повному обсязі та визнати за нею право власності на 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та на грошові вклади зі всіма компенсаціями, які зареєстровані в Ощадбанку України на ім’я ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з’явився, однак надав суду заяву, в якій просить суд провести судове засідання без його участі, проти задоволення зустрічного позову заперечує, наполягає на задоволенні своїх позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, підтримав зустрічні позовні вимоги, просив суд визнати за відповідачкою право власності на 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та на грошові вклади зі всіма компенсаціями, які зареєстровані в Ощадбанку України на ім’я ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Представник третьої особи - Запорізької міської ради до суду не з’явився, однак надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без їхньої участі.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-ЖС №НОМЕР_1, від 20.02.1975 року (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом по її смерть 1-ЖС №НОМЕР_2, атів запис №900 (а.с.18).

Після її смерті відкрилася спадщина на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та на грошові вклади в Ощадбанку України. Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_6 не залишила (а.с.43).

Спадкоємцями першої черги після її смерті є її діти – ОСОБА_2  та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про їх народження, (а.с.17, 19).

Але після смерті ОСОБА_6 заяву про прийняття спадщини до 5 державної нотаріальної контори подав лише ОСОБА_4, фактично набув право власності на спадкове майно, проте, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом не встиг.

Ствердження ОСОБА_2 про те, що він прийняв спадщину після смерті матері відповідно до ст. 1268 ЦК України, шляхом проживання  разом із спадкодавцем не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так згідно свідоцтва про право на спадщину виданого його матері він на той час (1986 рік) проживав за адресою: АДРЕСА_2, разом з нею проживав лише ОСОБА_2 (а.с.54).

Згідно спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_3 заяви про прийняття спадщини не подавав (а.с.87).

На час розгляду справи ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.92), за цією адресою проживає із своєю родиною, згідно довідки ВРЕЖО -10 (а.с.96).

З домової книги на житловий будинок, вбачається, що прописаними в  спірному житловому будинку були лише ОСОБА_4 та  ОСОБА_6

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за законом  або за заповітом.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який  його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Оскільки ОСОБА_2 не прийняв спадщину, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем, не звернувся у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України не звернувся до суду з заявою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину та втратив право на неї, інших вимог ніж визнання права власності на спадкове майно він не заявляє.

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 є рідною племінницею померлого відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 та спадкоємцем за заповітом після його смерті згідно матеріалів спадкової справи (а.с.77).

В заповіті ОСОБА_4 зазначено, що все майно, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось він заповідає позивачці за зустрічним позовом – ОСОБА_3

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1228 ЦК України вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансової установи). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Проте, як вбачається з технічного поспорту домоволодіння має самовільно побудовані споруди, а саме сені «а-1», вбиральню «В», гараж «Г», сараї «Д» та «Е», на які не може бути визнано право власності, оскільки згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

    З цієї норми права вбачається, що право власності спадкодавця на нерухоме майно є саме тим правом, яке переходить спадкоємцеві  в разі відкриття спадщини, однак до спадкоємця може перейти право тільки на те майно, яке належало спадкодавцеві на підставі діючого законодавства.

    За змістом ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

    Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

    Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

     Відтак, для виникнення права власності на новостворене майно необхідно декілька умов, якими в даному випадку є: по - перше – введення в експлуатацію будівель, якщо їх побудовано у відповідності до вимог чинного законодавства; по - друге – державна реєстрація права власності на житловий будинок, у відповідності до Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 з подальшими змінами.

    До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, що були використані в процесі цього будівництва.

Так, судом встановлено, що сені «а-1», вбиральню «В», гараж «Г», сараї «Д» та «Е» не прийнято до експлуатації та не проведено державну реєстрацію права власності на них, у відповідності до чинного законодавства.

Тобто, спадкодавцями за життя не набуто право власності на ці будівлі, яке в разі відкриття спадщини може бути передано спадкоємцям .

При наведених обставинах, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають, оскільки він не прийняв спадщину після смерті своєї матері. Тому суд вважає за необхідне ОСОБА_2 в позові відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215,  256 ЦПК України, ст.ст.  1216, 1217, 1218, 1220,  1258, 1261, 1264, 1268, 1270 ЦК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2  до ОСОБА_3, третя особа – Запорізька міська рада, про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Зустрічний позов   ОСОБА_3  – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 5\6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування  за заповітом, після смерті дядька -  ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а саме на житловий будинок «А», літню кухню «Б», погреб «п/г», паркан та водопровід.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на грошові вклади зі всіма компенсаціями в Ощадному банку, які зареєстровані на ім’я ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі  в 10-денний строк  з дня проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження  і подання після цього  протягом 20 днів  апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя                                 Л.Г. Артемова