КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-6941/09 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"22" квітня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого –судді Шведа Е.Ю., суддів Попович О.В. та Мельничука В.П., при секретарі Ковальчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року позов задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області щодо виплати ОСОБА_2 за липень –грудень 2007 року пенсії за віком як дитині війни у меншому розмірі ніж це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний та правовий захист дітей війни»; стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 742, 65 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду зміні в частині стягнення суми, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 09.07.2007 року позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з розміру мінімальної пенсії, який відповідає розміру прожиткового мінімуму.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо перерахунку пенсії з 9 липня 2007 року, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»в цій частині з 09 липня 2007 року втратив чинність.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу з липня 2007 року застосуванню підлягають норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У свою чергу, цим Законом передбачено, що розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.
Окрім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни.
Разом з тим, колегія Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що з врахуванням того, що суд не наділений повноваженнями здійснювати нарахування, перерахунок пенсій, підвищення до пенсії та надбавок висновок Житомирського окружного адміністративного суду про стягнення з відповідача на користь позивача 742, 65 грн. є помилковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні у вищевказаній частині.
У зв'язку з набранням чинності 10 березня 2010 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року №1691-УІ та відповідно до статей 323, 325, 327 ЦПК України, підпункту 9 пункту 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України»перегляд даної справи у касаційному порядку здійснює судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 319, 323, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирській області - задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року –змінити, виклавши 3 абзац її резолютивної частини в наступній редакції:
«Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирській області здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату надбавки до пенсії як дитині війни, у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року».
В решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
(Повний текст постанови виготовлено 22 квітня 2010 року).
Головуючий суддя Е.Ю. Швед
Суддя О.В. Попович
Суддя В.П. Мельничук