КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-4775/09 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" квітня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шведа Е. Ю.,
суддів Попович О.В., Мельничука В.М.
при секретарі Ковальчук А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2008 року позов задоволено: визнано відмову управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради щодо перерахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати неправомірною; стягнуто з управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_2 2505 грн. недоотриманої суми одноразової грошової допомоги за 2008 рік.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання відмови відповідача неправомірною та стягнення на його користь недоотриману допомогу на оздоровлення за 2008 рік.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується відповідною копією посвідчення.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 № 796, щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої та другої групи –п’ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Змістом Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», статтею 59 якого встановлювалися розміри мінімальних заробітних плат встановлено з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач у 2008 році отримав щорічну допомогу на оздоровлення передбачену ст. 48 Закону № 796 в розмірі, встановленому Постановою КМ України від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»–120 грн. на рік, оскільки підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 48 викладено в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Такий порядок і розміри були встановлені Постановою КМ України від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до вимог ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що право на отримання недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону № 796, з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат у позивача виникло лише з дня набрання чинності Рішенням КС України, тобто з 22.05.2008.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік»до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Як вбачається з матеріалів справи нарахування одноразової грошової допомоги на оздоровлення позивачу було здійснено в квітні 2008 року, тобто після прийняття рішення Конституційним Судом України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що позов ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення підлягає залишенню без задоволення та, оскільки, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, воно підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови.
У зв'язку з набранням чинності 10 березня 2010 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року №1691-УІ та відповідно до статей 323, 325, 327 ЦПК України, підпункту 9 пункту 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України»перегляд даної справи у касаційному порядку здійснює судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, ст. ст. 319, 323, 325, 327 ЦПК України колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради –задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення –скасувати та постановити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
(Повний текст постанови виготовлено 28 квітня 2010 року)
Головуючий суддя Е.Ю. Швед
Суддя О.В. Попович
Суддя В.П. Мельничук