ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-6577/09/1770
25 грудня 2009 р. 16год. 30хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник Гончарук Б.Д.,
третьої особи: представник Ярмолюк І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління
юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на
стороні відповідача ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"
про визнання дій протиправними та скасування постанови , -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_2 звернулася з позовом до відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що державним виконавцем було поновлене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, не зважаючи на те, що рішення суду, яке стало підставою поновлення виконавчого провадження, не набрало чинності у зв’язку з оскарженням в апеляційному порядку.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив суду наступне.
У відділі державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №5538, вчиненого 16.07.2008р. приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” 301542,82грн.
Вказане виконавче провадження було зупинено на підставі ухвали Рівненського міського суду від 13.04.2009р.
05.10.2009р. позивач отримала лист з відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 22.09.2009р. разом з постановою про поновлення виконавчого провадження від 22.09.2009р.
Вказана постанова порушує права позивача, оскільки винесене 14.07.2009р. Рівненським міським судом рішення у справі №2-4134/09 оскаржується в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.223 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Станом на 22.09.2009р. справа апеляційним судом розглянута не була, а відтак рішення від 14.07.2009р. законної сили не набрало. Тобто в державного виконавця не було правових підстав для поновлення зупиненого судом виконавчого провадження.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив суду наступне.
На виконанні у відділі державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого напису №5538, вчиненого 16.07.2008р. приватним нотаріусом Філюк В.М., про звернення стягнення на нерухоме майно (незавершене будівництво, земельна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_2, для задоволення вимог ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в сумі 301542,82грн.
Відповідно до ст.24 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за місцем виконання рішення.
Вказане виконавче провадження було відкрито 05.08.2008р. на підставі заяви представника ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, який є стягувачем у виконавчому провадженні. Того ж дня копія постанови про відкриття виконавчого провадження була надіслана ОСОБА_2 рекомендованим листом. Того ж дня, з метою забезпечення виконання рішення, для забезпечення збереження майна боржника постановою державного виконавця було арештовано майно боржника, визначене виконавчим документом, та оголошено заборону на його відчуження. Копія постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження була направлена простою кореспонденцією до КП Рівненське міське БТІ та ОСОБА_2
Боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення у межах, встановлених ст.24 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме до 11.08.2008р., тобто максимальний строк.
Жодних заяв чи клопотань в порядку ст.11-1 Закону України “Про виконавче провадження” від ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби не надходило.
Відповідно до ч.5 ст.30 Закону України “Про виконавче провадження” якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
16.12.2008р. державним виконавцем за участю представника ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” та понятих було проведено опис приміщення за адресою: АДРЕСА_1, на яке необхідно звернути стягнення. Копія акта опису й арешту майна в порядку ч.4 ст.27 Закону України “Про виконавче провадження” того ж дня відправлена рекомендованим листом ОСОБА_2 та вручена представнику ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”.
Оскільки у встановлений строк для добровільного виконання виконавчий документ не виконано, 12.08.2008р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми стягнення – 30154,28грн. Копія зазначеної постанови в порядку ч.1 ст.27 Закону України “Про виконавче провадження” 22.08.2008р. направлена ОСОБА_2
З метою визначення вартості описаного майна державним виконавцем постановою від 22.12.2008р. призначено експертів фірми “Експерт-Рівне”. Копія постанови про призначення експерта направлена сторонам. Листом від 11.03.2009р. сторони виконавчого провадження повідомлені про вартість описаного майна та про можливість оскарження оцінки майна до суду.
11.09.2009р. до відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції надійшла ухвала Рівненського міського суду від 13.04.2009р. про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №5538 від 16.07.2008р. Враховуючи викладене в ухвалі та керуючись п.4 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №5538.
22.09.2009р. до відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції надійшло рішення Рівненського міського суду від 14.07.2009р. про скасування ухвали Рівненського міського суду від 13.04.2009р., якою зупинене стягнення за виконавчим написом. На підставі вказаного рішення суду та керуючись ч.5 ст.36 Закону України “Про виконавче провадження” 22.09.2009р. державним виконавцем було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №5538 від 16.07.2008р., вчиненого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М.
Враховуючи викладене, дії державного виконавця є правомірними та законними, а тому просить у позові відмовити.
Представник третьої особи просив у задоволенні позову відмовити та надав пояснення, які збігаються з позицією представника відповідача.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 5 серпня 2008 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №5538, вчиненого 16 липня 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь РОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” заборгованості в розмірі 301542,82грн.
У ході виконання вказаного виконавчого напису державним виконавцем були винесені постанови: 5 серпня 2008 року – про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 12 серпня 2008 року – про стягнення з боржника виконавчого збору.
Копії вказаних постанов надсилалися сторонам виконавчого провадження.
11 вересня 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконавчого напису №5538, вчиненого 16.07.2008р. приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” 301542,82грн. боргу на підставі ухвали Рівненського міського суду від 13 квітня 2009 року.
22 вересня 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції винесено постанову про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №5538, вчиненого 16.07.2008р. приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” 301542,82грн. боргу на підставі рішення Рівненського міського суду від 14 липня 2009 року.
Копії вказаних постанов надсилалися сторонам виконавчого провадження.
Ці обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами: копіями постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2008р. та супровідного листа від 05.08.2008р. №8883п/08 (а.с.50), копією постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.08.2008р. (а.с.50), копіями постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 12.08.2008р. та супровідного листа від 22.08.2008р. №9518п/08 (а.с.51), копією ухвали Рівненського міського суду від 13.04.2009р. (а.с.26), копіями постанови про зупинення виконавчого провадження від 11.09.2009р. та супровідного листа від 11.09.2009р. №34-15554п/09 (а.с.53), копіями постанови про поновлення виконавчого провадження від 22.09.2009р. та супровідного листа від 22.09.2009р. №34-16366п/09 (а.с.54), копією рішення Рівненського міського суду від 14.07.2009р. (а.а.с.56-57).
Відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV (далі – Закон №606-XIV) виконавчі написи нотаріусів є виконавчими документами, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Статтею 18 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Згідно з п.4 ст.34 Закону №606-XIV до обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження належить зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ч.5 ст.36 Закону №606-XIV після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
Згідно з ч.1 ст.209 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Проаналізувавши вищевказані норми права, суд приходить до висновку, що у випадку зупинення виконавчого провадження з підстав, визначених п.4 ст.34 Закону №606-XIV, обставиною, що зумовлює поновлення виконавчого провадження є фактичне набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим у відповідній справі.
Як встановлено у ході судового розгляду станом на 22.09.2009р. (день винесення постанови про поновлення виконавчого провадження) рішення Рівненського міського суду від 14.07.2009р. не набрало законної сили у зв’язку з його оскарженням ОСОБА_2 в апеляційному порядку. Ці обставини підтверджуються копіями апеляційної скарги (а.а.с.7-9) та повідомлення Апеляційного суду Рівненської області (а.с.29).
Державний виконавець, поновлюючи виконавче провадження, не переконався в чинності судового рішення, що стало підставою для такого поновлення. Протилежних доказів представником відповідача суду не надано.
Таким чином, сукупність наявних в матеріалах справи доказів та встановлені судом обставини свідчать про те, що державний виконавець, правомірно відкривши та зупинивши виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса, необґрунтовано, з порушенням закону, виніс постанову про поновлення виконавчого провадження.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які згідно із законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Згідно ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доведенню правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч цьому відповідачем не доведено правомірності дій щодо поновлення виконавчого провадження, а тому оскаржувана постанова підлягає до скасування.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує позивачу всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції щодо поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №5538, вчиненого 16 липня 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" 301542 (триста одну тисячу п'ятсот сорок дві) грн. 82 коп. визнати неправомірними.
Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 22 вересня 2009 року про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №5538, вчиненого 16 липня 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" 301542 (триста одну тисячу п'ятсот сорок дві) грн. 82 коп. скасувати.
Присудити на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дудар О.М.
Постанова складена в повному обсязі 29.12.2009 року.