Справа № 299/1593/17

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03.12.2020                 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

               головуючого – судді Стана І. В.,

               суддів – Феєра І. С., Готри Т.Ю.,

               за участю секретаря судових засідань – Федич Т.О.,     

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/568/20, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Ракущинець С.П. (далі – прокурор),

                                ВСТАНОВИВ :

ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні погодженого прокурором Виноградівського відділу Берегівського місцевої прокуратури Ракушинець С.П. (далі - прокурор) клопотання слідчого Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області Голубка Р.В. (далі - слідчий) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного за ч. 2 ст. 332 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого.

Цією ухвалою щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 60 (шістдесят) днів, до 12.12.2020 року, включно.

На підозрюваного ОСОБА_1 покладені такі обов`язки: прибувати до слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за першою вимогою; не відлучатися із місця фактичного проживання в АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

З матеріалів клопотання убачається, що 13 жовтня 2020 року до Виноградівського районного суду Закарпатської області надійшло погоджене прокурором клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .. У клопотанні слідчий вказує на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України. Відповідно до клопотання, ОСОБА_1 , будучи місцевим жителем прикордонного населеного пункту с. Сасово, Виноградівського району Закарпатської області, та у зв`язку з чим будучи добре обізнаним щодо місця розташування лінії державного кордону України із Угорщиною та шляхи найменш помітного слідування до кордону і способи його охорони, на початку вересня 2014 року погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи прийняти участь у незаконному переправленні осіб через державний кордон України. Відповідно до досягнутої домовленості, ОСОБА_1 повинен був отримати на території Закарпатської області групу нелегальних мігрантів, забезпечити їх тимчасове таємне переховування на території Виноградівського району, після чого здійснити їх таємне супроводження до лінії державного кордону України та подальше незаконне переправлення через державний кордон України в Угорську Республіку й у період з початку місяця до 21 вересня 2014 року, вчинив дії, спрямовані на організацію незаконного переправлення осіб (6-х громадян В`єтнаму) через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, - злочин, передбачений ч. 2 ст. 332 КК України. У клопотанні також вказується на те, що підозра ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколами допитів свідків (нелегальних мігрантів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Во ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ); протоколами пред`явлення ОСОБА_8 , Во ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 для впізнання осіб (серед яких вони впізнали ОСОБА_1 ); протоколами проведення слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ; протоколами допитів свідків (Во ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 ) слідчим суддею в судовому засіданні від 08.10.2014 року; показаннями свідка ОСОБА_9 та протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_9 для впізнання осіб (серед яких свідок впізнала ОСОБА_1 ); протоколами обшуків від 03.12.2014 та іншими матеріалами кримінального провадження. Окрім того, у клопотанні вказується на те, що ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжких злочинів, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такої. 05 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_1 , підготовлено та складено повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, яке, у порядку ст. ст. 111, 112, 278 КПК України, надіслано за місцем його реєстрації, оскільки вручити його ОСОБА_1 не виявилось за можливе, у зв`язку із відсутністю останнього за місцем реєстрації та постійного місця проживання, а також у зв`язку з тим, що останній не з`явився за викликом до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру та проведення інших слідчих дій за його участю. Відсутність ОСОБА_1 за місцем реєстрації та проживання підтверджується протоколами допитів його родичів, а також повідомленням МПЗ ДПС України. В ході досудового розслідування також отримані дані (згідно повідомлення МПЗ ДПС України), що громадянин України ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. 05 жовтня 2015 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у розшук. 30 травня 2017 року до Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області надійшов лист начальника оперативно - розшукового відділу (з м.д.н.п. Мукачево) оперативно-розшукового управління Західного регіонального управління ОСОБА_10 , відповідно до якого місцезнаходження ОСОБА_1 встановлено і станом на 30 травня 2017 рік він перебуває на пункті пропуску «Добрянка», що в с. Городище, Добрянського району Рівненської області. У клопотанні також вказується на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити злочинну діяльність пов`язану з незаконним переправлянням осіб через Державний кордон України, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, у тому числі ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілого, може не з`являтися на виклики слідчого, прокурора, суду, а не обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, що в подальшому може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства. Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, ніде не працює, не має постійного джерела доходів, окрім того не має міцних соціальних зв`язків, усвідомлюючи неминучість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, а також перешкоджати кримінальному провадженню та існує ризик його протиправної поведінки, у зв`язку з чим особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно зі взяттям під варту. З огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий просить обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В ухвалі слідчий суддя вказує на те, що не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення. Доказів того, що обвинувачений якимось чином впливатиме на свідків, переховуватиметься від слідства чи суду або вчинятиме інші злочини – не має, а зазначені у клопотанні ризики є виключно припущеннями слідчого. Діяння, в яких обвинувачується ОСОБА_1 мали місце у 2014 році. З цього часу минув значний проміжок часу, а відтак доводи клопотання про можливість підозрюваного впливати на свідків, спотворювати або приховувати докази позбавлені логічного змісту. Подані слідчим матеріали про обставини переховування ОСОБА_1 від слідства не підтверджуються. Невизнання вини у пред`явленому обвинувачені не може слугувати для суду підставою для обрання підозрюваному найсуворішого за видом запобіжного заходу. Приймаючи до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також те, що прокурор не довів, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, слідчий суддя дійшов висновку про те, що в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та постановив ухвалу про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладанням на нього обов`язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою і тому має бути скасована. Зазначає, що поза увагою суду залишилось те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк від 3 років, або без такої. Стверджує, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України доведена у судовому засіданні, й окрім того підтверджується тим, що ОСОБА_1 , після вчинення кримінального правопорушення, переховувався від органу досудового розслідування і повторно може зникнути з місця проживання, оскільки перебував у розшуку. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Мелая Є.М., неявка яких з огляду на положення ст. 405 КПК України не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги, що: прокурор, підозрюваний та адвокат належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; від прокурора, підозрюваного та адвоката надійшли письмові заяви про розгляд судового провадження за їх відсутності.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про обрання запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

З ухвали слідчого судді вбачається, що участь у розгляді клопотання приймали як підозрюваний ОСОБА_1 , так і його захисник – адвокат Бочкор І.В., що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог передбачених ст. 193 КПК України.

Належним чином вмотивованим, таким, що узгоджується з вимогами КПК України, колегія суддів вважає й висновок слідчого судді про те, що прокурор довів, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України кримінального правопорушення є обґрунтованою. Указаний висновок підтверджується доданими до клопотання та наявними в матеріалах судового провадження доказами, зокрема : протоколами допитів свідків (нелегальних мігрантів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Во ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ); протоколами пред`явлення ОСОБА_8 , Во ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 для впізнання осіб (серед яких вони впізнали ОСОБА_1 ); протоколами проведення слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ; протоколами допитів свідків (Во ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 ) слідчим суддею в судовому засіданні від 08.10.2014 року; показаннями свідка ОСОБА_9 та протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_9 для впізнання осіб (серед яких свідок впізнала ОСОБА_1 ); протоколами обшуків від 03.12.2014 та іншими матеріалами кримінального провадження. Визнавши ці докази достатніми слідчий виніс щодо ОСОБА_1 повідомлення про підозру в скоєнні злочину, копія якого ОСОБА_1 , з дотриманням вимог ст. 278 КПК України 05 жовтня 2020 року була вручена. Колегія суддів вважає, що факти та обставини, за яких, відповідно до повідомлення про підозру, скоєно злочинні діяння, давали підстави слідчому судді дійти висновку про обґрунтованість висунутої щодо ОСОБА_1 підозри. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів дійшла висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також бере до уваги і те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення сторонами – прокурором та захистом (адвокатом і підозрюваним ) не оспорюється. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Проаналізувавши доводи клопотання та додані до нього матеріали, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про недоведеність передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків щодо переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, продовження злочинної діяльності пов`язаної з незаконним переправлянням осіб через Державний кордон України, вчинення іншого кримінального правопорушення, що доводи клопотання у цій частині ґрунтуються виключно на припущеннях, - є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на матеріалах судового провадження, оскільки додані до клопотання матеріали не містять доказів, які б давали достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, буде переховуватися від органу досудового розслідування та/ або суду, незаконного впливати на свідків чи вчиняти нові злочини.

При оцінці доводів апеляційної скарги прокурора, колегія суддів враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 – підозрюваний має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, і вважає, що слідчий суддя дав належну оцінку вказаним даним про особу підозрюваного, і погоджується з висновком слідчого судді про те, що ці дані не підтверджують наявність ризику вчинення ОСОБА_1 нового злочину.

Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що додані до клопотання матеріали не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, проаналізувавши доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріали, колегія суддів також вважає обґрунтованим і висновок слідчого судді про те, що мотиви щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Погоджуючись із такими висновками слідчого судді, колегія суддів зазначає, що обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та його тяжкість, не свідчать про те, що при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, останній буде переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду чи вчинити новий злочин.

Тому, колегія суддів прийшла до висновку про те, що при розгляді клопотання слідчий суддя, врахувавши вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону та дані про особу підозрюваного ( має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що свідчить про міцність соціальних зв`язків підозрюваного за місцем його постійного проживання), прийшов до обґрунтованих висновків про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, які ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах, у зв`язку із чим, визнаються апеляційним судом належним чином вмотивованими.

Разом із тим, як такі, що не знайшли свого підтвердження, а також спростовуються наведеними вище обставинами та змістом оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, слідчий суддя не дав належної оцінки всім обставинам кримінального провадження.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів також бере до уваги те, що прокурор, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, не з`явившись на її розгляд позбавив себе можливості довести обґрунтованість викладених ним доводів, про наявність передбачених п. 1 - 4, 8 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а також про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, а саме домашній арешт цілодобово, будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього слідчим суддею процесуальних обов`язків.

Окрім того, приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги і те, що відповідно до клопотання прокурора досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено і обвинувальний акт 30.10.2020 направлено на розгляд до Виноградівського районного суду.

Колегія суддів також вважає, що слідчим суддею обґрунтовано, з дотриманням вимог ч. 6 ст. 181 КПК України, визначено строк дії постановленої ним ухвали, а також обґрунтовано, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на ОСОБА_1 передбачені п. п. 1 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки.

На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Разом із тим, слідчим суддею встановлено строк дії запобіжного заходу відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, що ухвалу слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі сторона захисту не вказувала.

Керуючись ст.  ст.  176 - 179,  183, 194,  404,  405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

                                  ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу, яку подав прокурор Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Ракущинець С.П., залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2020 року, якою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: