ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-619/10/2370
23.04.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
секретар судового засідання –Хоменко О. О.,
за участю представників:
позивача –Лобунця А. В.,
відповідача –Горяніна А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” про зобов’язання вчинити певні дії,
встановив:
Державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області подано позов про зобов’язання відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” надати необхідні документи для здійснення перевірки правильності формування, встановлення та застосування роздрібних цін (тарифів) на природний та скраплений газ, а також про зупинення терміну проведення планової перевірки відповідача з 23.02.2010р. до надання необхідних документів для її здійснення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення перевірки позивач неодноразово звертався до відповідача, як в усній, так і в письмовій формі, щодо надання всіх необхідних для проведення перевірки документів станом на 22.02.2010р., проте документи відповідачем надані не були; відповідач надав позивачу лише незасвідчені належним чином копії документів, перелік яких зазначений в позовній заяві, проте зазначені документи не можуть бути доказами підтвердження чи спростування правильності формування, встановлення та застосування роздрібних цін (тарифів) на природний та скраплений газ.
Присутній в судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в запереченнях на адміністративний позов та його представник в судовому засіданні проти вимог заперечили, просили в позові відмовити повністю з посиланням на те, що працівників позивача було допущено до проведення перевірки, забезпечено їх належними умовами роботи та всіма необхідними для здійснення перевірки документами; від позивача надійшов запит з пропозицією надання переліку документів на який відповідач надіслав лист з проханням зазначити правове обґрунтування надання документів безпосередньо до інспекції; незважаючи не вказане позивачем вдруге надіслано запит з вимогою надання належним чином засвідчених копій документів, на який надано відповідь про те, що документи надаються інспекторам, які здійснюють перевірку.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 пояснила суду, що всіма необхідними документами працівників, які здійснювали перевірку, було забезпечено.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснила суду, що відповідача неодноразово в ході проведення перевірки в усній формі було повідомлено про необхідність надання документів на її проведення, частина документів надана була, проте в процесі перевірки можливе надання додаткових документів.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила суду, що відповідач надавав копії документів, але не всі, які необхідні, при цьому надані копії документів не були засвідчені належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Преамбулою Закону України “Про ціни і ціноутворення” (Закон №507-ХІІ) визначено, що Україна згідно з Декларацією про державний суверенітет України та Законом України “Про економічну самостійність України” самостійно здійснює політику цін. Закон визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.
Статтею четвертою цього Закону до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено визначення повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819 (Положення), Державна інспекція з контролю за цінами (Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Пунктом 3 Положення до основних завдань Держцінінспекції віднесено організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Відповідно до пункту 4 Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Згідно пункту 5 Положення Держцінінспекція має право: проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов’язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін; одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо; обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб’єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг.
Спеціальним Законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (Закон № 877-V).
За змістом Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення планових та позапланових заходів.
25.12.2009р. за № 80 Державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області видано наказ про затвердження плану роботи на І квартал 2010 року, до якого включено, зокрема, проведення перевірки відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” з питань правильності формування та застосування роздрібних цін (тарифів) на природний та скраплений газ. На підставі цього наказу позивачем видано наказ № 26-п від 02.02.2010р. про проведення планової перевірки відповідача згідно якого видано посвідчення № 0229 від 02.02.2010р. із зазначенням терміну дії з 10.02.2010р. по 26.02.2010р.
Працівники інспекції були допущені до проведення перевірки, їм надавались документи на перевірку, зазначені в доповідній записці (а.с. 18).
У зв’язку з ненаданням всіх необхідних для проведення перевірки документів працівники позивача, які здійснювали перевірку, в усній формі, а також позивач в письмовій формі просив надати відповідні документи, на підставі яких можливо було б підтвердити чи спростувати правильність формування, встановлення та застосування роздрібних цін (тарифів) на природний та скраплений газ. Перелік документів визначений в листах від 17.02.2010р. № 620 та від 18.02.2010р. № 640.
У відповідях на вказані листи відповідач зазначив, що суб’єкт господарювання забезпечив уповноваженим особам умови для проведення перевірки, проте з метою уникнення дублювання в роботі працівників, просив надати правове обґрунтування вимог про надання документів фінансово-господарської діяльності підприємства.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до статті 11 Закону № 877-V суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов’язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що в даному випадку відповідачем надано не всі документи, які необхідні для здійснення перевірки правильності формування, встановлення та застосування роздрібних цін (тарифів) на природний та скраплений газ, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги про зупинення терміну проведення перевірки, то суд зазначає, що відповідно до статті 7 Закону № 877-V визначення дати початку та дати закінчення заходу належить до компетенції керівника або заступника керівника органу державного нагляду, при цьому названий Закон не передбачає можливості зупинення цього терміну, у зв’язку з чим ця вимога позивача задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов’язати відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” надати Державній інспекції з контролю за цінами в Черкаській області необхідні документи для здійснення перевірки правильності формування, встановлення та застосування роздрібних цін (тарифів) на природний та скраплений газ.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 28.04.2010р.
Суддя В.О. Гаврилюк