АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 – 1050 / 10 Головуючий у 1-й інстанції: Мосейко Я.В.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
При секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 29 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розділ житлового будинку та земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И Л А :
В жовтні 2007 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розділ житлового будинку та земельної ділянки.
Зазначала, що є власником Ѕ частини жилого будинку АДРЕСА_1, яку успадкувала після смерті батьків, власником іншої Ѕ частини вказаного будинку є брат ОСОБА_3
Оскільки в добровільному порядку розділити жилий будинок та земельну ділянку в натурі ОСОБА_3 відмовився, просила позов задовольнити.
Р ішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 29 грудня 2009 року позов задоволено.
За ОСОБА_4 визнано право власності на 27/50 частин жилого будинку АДРЕСА_1, виділено їй в натурі в житловому будинку літ. «А» згідно поетажного плану коридор 1 площею 4,7 кв.м., прихожу 2 площею 10,2 кв.м, жилу кімнату 5 плоящею 6.4 кв.м, кухню 6 площею 4,5 кв.м, а також веранду «а», козирьок «а1», ґанок «а2», сарай «3», погріб під 3 «П-г», сарай «К», сарай «Л», колодязь «В», Ѕ частину паркану літ «№1», Ѕ частину воріт літ. «№2», Ѕ частину вимощення «І» загальною вартістю 45 128 грн. 65 коп, що на 3 473 грн. 15 коп. більше ніж припадає на Ѕ частину.
За ОСОБА_3 визнано право власності на 23/50 частин жилого будинку АДРЕСА_1, виділено йому в натурі в жилому будинку літ «А» згідно поетажного плану жилу кімнату 3 площею 12,0 кв.м, жилу кімнату 4 площею 8,1 кв.м, а також літню кухню «Б», погріб з шийкою «Ж», вбиральню «Д», душ «Е», басейн «Г», Ѕ частину паркану літ «№1», Ѕ частину воріт літ. «№2», Ѕ частину вимощення «І» загальною вартістю 38 182 грн. 35 коп., що на 3 473 грн. 15 коп. менше ніж припадає на Ѕ частину.
На ОСОБА_4 покладено обов’язок закласти дверний отвір між приміщеннями 2 і 3; в кімнаті 4 переобладнати віконний отвір в дверний з устаткуванням подвійних дверей, або добудови веранди чи сіней, які будуть з'єднувати жиле приміщення з вулицею.
ОСОБА_4 виділена земельна ділянка площею 695 кв.м, яка показана на схемі зеленим кольором, в тому числі під забудовою 154 кв.м., під садом та городом 541 кв.м.
ОСОБА_3 виділена земельна ділянка площею 695 кв.м., яка показана на схемі помаранчевим кольором, в тому числі під забудовою 175 кв.м., під садом та городом 520 кв.м.
Земельну ділянку площею 106 кв.м., яка на схемі показана червоним кольором, залишено у загальному користуванні сторін.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 192 грн., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., всього у розмірі 222 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 29 грудня 2009 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким визнати за ним право власності на 27/50 частин жилого будинку і стягнути з нього на користь ОСОБА_4 компенсацію у сумі 3 473 грн. 15 коп.
Заслухавши суддю–доповідача, доводи апелянта, заперечення ОСОБА_4, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 і розділивши спірний будинок та земельну ділянку по варіанту, запропонованому у висновку від 25 березня 2009 року, суд першої інстанції виходив з того, що такий розділ відповідає вимогам закону та не порушує прав сторін.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Судом з’ясовано, що ОСОБА_4, ОСОБА_3 є співвласниками жилого будинкуАДРЕСА_1. Кожному з них належить по Ѕ його частині ( а. с. 3-21 ). Між сторонами виник спір щодо користування спірним майном. Позивачка просила розділити будинок в натурі та визначити порядок користування земельною ділянкою.
Оскільки для визначення можливих варіантів розділу будинку в натурі та користування земельною ділянкою необхідні спеціальні знання, районний суд за клопотанням ОСОБА_4 ухвалою від 11 серпня 2008 року призначив по справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив юридичній особі - бюро технічної інвентаризації м. Запоріжжя ( а. с.93 ).
Проте, ухвала належним чином виконана не була. В матеріалах справи відсутній висновок експертів БТІ, а є висновок приватного підприємця ОСОБА_5, якому суд не доручав виконання ухвали від 11 серпня 2008 року ( а. с. 104-131,149 ).
Крім того, за висновком від 25 березня 2009 року спірний будинок можливо розділити тільки з відхиленням від розміру часток кожного співвласника. При цьому одному з них пропонується виділити дві жилі кімнати площами відповідно 8,1 кв. м та 12,0 кв. м з переобладнанням віконного прорізу у кімнаті 4 в дверний з установленням подвійних дверей, добудови веранди чи сіней. Однак можливість обладнання такої добудови на місцевості не перевірена, не вказано якого розміру ця добудова має бути. Також не прийнято до уваги, що при вказаних переобладнаннях у кімнаті площею 8,1 кв. м не буде вікон. Не зазначено у висновку де у квартирі № 2 необхідно обладнати кухню ( а. с. 104-103 ).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 і проводячи розділ спірного жилого будинку в натурі за варіантами, запропонованими приватним підприємцем ОСОБА_5, Пологівський районний суд зазначені порушення до уваги не взяв, не перевірив, чи відповідає запропонований варіант нормам ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України», ДБН В.2.2-15-2005 «Будівлі і споруди, житлові будівлі. Основні положення». Між тим, зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Пунктами 6,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року ( із наступними змінами ) «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» передбачено, що виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом ( квартиру ). У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться за наявності дозволу на це виконкому місцевої ради. Проте суд не залучив до участі у справі виконком Пологівської міської ради, не перевірив з достатньою повнотою наявність дозволів фахівців по будівництву, пожежної, санітарної та інших служб, з якими перед отриманням рішення виконкому необхідно узгодити відповідні переобладнання у будинку.
За змістом статей 60,147,212 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Висновок експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами по справі.
ОСОБА_4 просила виділити їй в натурі ту частину жилого будинку, яка обладнана окремим виходом. При цьому послалася на те, що відповідач у спірному будинку не проживає.
Між тим, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 та користується ним. В позовній заяві ОСОБА_4 також зазначила місцем проживання відповідача спірний будинок ( а. с. 2,188-189 ). Тоді як ОСОБА_4 проживає у жилому будинкуАДРЕСА_2, який належить їй на праві власності. Вказаним обставинам суд належної оцінки не дав.
Зменшуючи долю відповідача і виділяючи йому у власність меншу частку спірного будинку, суд не мотивував вказаний висновок, не перевірив, чи спроможна ОСОБА_4 сплатити відповідачу 3 473 грн.
Оскільки викладені порушення норм матеріального і процесуального права призвели до неправильного вирішення спору, однак не можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції, постановлене по справі рішення необхідно скасувати з передачею матеріалів на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі суду.
При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з’ясувати фактичні обставини справи, дати належну оцінку наданим доказам в їх сукупності і ухвалити рішення у відповідності до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 29 грудня 2009 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд у іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: