ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого - судді - Бутенка В.І.,
суддів : Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.І.,
Штульмана І.В.,
при секретарі Марушевському А.А.,
за участю позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною скаргою, в якій просила визнати неправомірними дії Алчевської ОДПІ, які полягали у прийнятті податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 28.02.2003 року, в якому їй єдиним платежем встановлено податкове зобов'язання по прибутковому податку за 1999-2000 роки в сумі 29253 грн.
Вважала, що цим відповідач порушив її конституційні права і вимоги Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” та Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки у оскаржуваному повідомленні-рішенні сума прибуткового податку не визначена окремо за кожний звітний період, крім того, відповідно до п.п. 18.1.1 п. 18.1 ст. 18 вказаного Закону податковий борг, що виник станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на день набрання чинності цією статтею, підлягає обов'язковому списанню.
Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 28 жовтня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 27 травня 2004 року, скаргу задоволено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Алчевська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні вимог її скарги.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами як першої, так і апеляційної інстанцій було повно встановлено фактичні обставини справи, визначені спірні правовідносини та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Так, з матеріалів справи видно, що 28.02.2003 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким позивачці визначено податкове зобов'язання по прибутковому податку за 1999-2000 роки в сумі 29253 грн.
Відповідно до п.п. 18.1.1. п. 18.1. ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21 грудня 2000 року (з наступними змінами), списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на день набрання чинності цією статтею.
За ухвалою судді Алчевського міського суду Луганської області від 12 березня 2003 року відповідач здійснив перерахунок податкових платежів позивачки за 1999 та 2000 роки окремо, згідно якого ОСОБА_1 повинна доплатити прибуткового податку за 1999 рік в сумі 4295,40 грн. і за 2000 рік в сумі 24958,50 грн.
За таких обставин, судами обґрунтовано визнано, що оскільки податковий борг в сумі 4295,40 грн. виник у позивачки до набрання законної сили Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, то він підлягав списанню, а відтак зазначення цієї суми податковим зобов'язанням сукупно із сумою податкового боргу за 2000 рік є неправомірним.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами прийняті законні і обґрунтовані рішення, під час розгляду справи порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення Алчевського міського суду Луганської області від 28 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 27 травня 2004 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
С у д д і :