Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1959/2010 р. Головуючий у 1 інстанції : Лихосенко М.О.
Суддя-доповідач : Денисенко Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Денисенко Т.С.
Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Морозова Вікторія Михайлівна, друга Запорізька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,
ВСТАНОВИЛА :
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Морозова В.М., друга Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2009 року позовну заяву повернуто позивачу для подання до належного суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, зобов’язати суд першої інстанції прийняти позовну заяву до розгляду.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_4, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Вирішуючи питання про підсудність справи та повернення позивачу позовної заяви для подання її до належного суду, районний суд виходив із того, що відповідач ОСОБА_5, до якої пред’явлено позов, проживає поАДРЕСА_1, що є територією Хортицького району м. Запоріжжя.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачка заявила вимоги про визнання заповіту недійсним, згідно якого ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, заповідала все своє майно, в том числі і об’єкт нерухомості – квартиру АДРЕСА_2, тобто – в Ленінському районі м. Запоріжжя..
Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з ч. 2 ст. 31 ЦПК України п озивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що даний спір за правилами виключної підсудності підлягає розгляду Ленінським районним судом м. Запоріжжя, тому оскаржувана ухвала на підставі п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали про направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2009 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Г оловуючий:
Судді: