Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1581/2010 р. Головуючий у 1 інстанції : Скользнєва Н.Г..
Суддя-доповідач : Денисенко Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Боєвої В.В.,
суддів: Денисенко Т.С.,
Коваленко А.І.,
при секретарі: Карацюпі О.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Катарина ЛТД» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катарина ЛТД» до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Білоусова Олега Івановича про визнання такими, що не відповідають вимогам закону дій нотаріуса по вчиненню виконавчого напису та скасування виконавчого напису, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», Приватне підприємство «ВДВ- Бізнес,
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2009 року ТОВ «Катарина ЛТД» звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Білоусова О.І. про визнання такими, що не відповідають вимогам закону дій нотаріуса по вчиненню виконавчого напису та скасування виконавчого напису, треті особи: ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», ПП «ВДВ- Бізнес.
В позові зазначено, що 22 січня 2009 року приватним нотаріусом Білоусовим О.І. було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 382, згідно якого було звернуто стягнення на нерухоме майно (комплекс будівель та споруд), розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кірова,47, яке належить ТОВ «Катарина ЛТД» на підставі договору купівлі - продажу, від 03.03.2008 року. Згідно тексту виконавчого напису, зазначене майно, в забезпечення виконання договору про відновлювальну кредитну лінію № 445-01-07 від 26 грудня 2007 р. на підставі договору наступної іпотеки № 04131/0308., посвідченого приватним нотаріусом Півняком О.С. 0 7 березня 2008 року за реєстровим № 1665, передано в заставу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», зобов'язання за яким не виконується з 26 серпня 2008 року. За рахунок заставленого майна задоволено вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у розмірі 2064389, 32 грн., з яких: - сума заборгованості по кредиту 1 900 000 грн.; - сума простроченої заборгованості по процентам - 154759,18 грн.; - сума простроченої заборгованості зі сплати комісії - 3800 грн.; - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 5830,14 грн. Крім того, стягнуто витрати по вчиненню виконавчого напису в сумі 2000 грн.
Виконавчий напис вчинено на вищезазначеному договорі іпотеки.
Вважає, що при вчиненні зазначеного виконавчого напису нотаріусом Білоусовим О.І. не дотримано вимог Закону України «Про нотаріат» та порушено інструкцію «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».
В ході судового розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги. Згідно останніх уточнень ТОВ «Катарина ЛТД» просило визнати такими, що не відповідають вимога чинного законодавства, дії приватного нотаріуса Білоусова Олега Івановича відносно здійснення виконавчого напису від 22 січня 2009 року № 382, згідно якого для задоволення вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в розмірі 2064389,32 грн. було звернуто стягнення на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кірова,47, які належать на праві власності ТОВ «Катарина ЛТД». Скасувати виконавчий напис від 22 січня 2009 року № 382 зроблений приватним нотаріусом Білоусовим Олегом Івановичем, згідно якого для задоволення вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в розмірі 2064389,32 грн. було звернуто стягнення на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кірова,47, які належать на праві власності ТОВ «Катарина ЛТД».
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Катарина ЛТД», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта Мухіної Л.С., заперечення представника нотаріуса Турчинського М.І. та представника банку Тетерєва Є.Г., дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про визнання такими, що не відповідають вимогам закону дії нотаріуса по вчиненню виконавчого напису та скасування виконавчого напису, тому предметом спору є скасування виконавчого напису, тобто визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Відповідно до ч. 7 ст. 50 Закону України "Про нотаріат" спір про право, оснований на вчиненні нотаріальної дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються судом за позовом боржника до стягувача .
Спір щодо виконавчого напису виник між юридичними особами.
Частиною 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання напису нотаріуса за вибором позивача.
Отже, виходячи з наведеного та з урахуванням суб'єктного складу в даних правовідносинах зазначена справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
За таких обставин ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав п. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 310 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 307, 310, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катарина ЛТД» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року по цій справі скасувати, провадження у справі закрити.
П овідомити Товариства з обмеженою відповідальністю «Катарина ЛТД», що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: