Справа - № 22ц-3295/10                     Головуючий в 1й інстанції – Кривошея С.С.,

Категорія – 57                                         Доповідач - Сіромашенко Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

        головуючого         Калиновського А.Б.,

        суддів         Сіромашенко Н.В., Ремеза В.А.,

        при секретарі             Керімовій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області на постанову Першотравенського міського суду  Дніпропетровської області від 22 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИЛА:

    Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2010 року вказаний позов був задоволений частково; визнано незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області щодо своєчасного перерахунку та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі, передбаченому ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 20 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року; зобов'язано УПФ України в м. Першотравенськ вчинити дії по нарахуванню та сплаті на його користь підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому зазначеним законом, за період з 20 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 136 грн.12 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування даної постанови з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, який має статус дитини війни, знаходиться на обліку в УПФУ в місті Першотравенськ  Дніпропетровської області і отримує пенсію за віком, що в 2006-2008 р.р. нараховувалася без врахування підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У.

З 1 січня 2006 року набрав чинності ЗУ «Про державний бюджет України» на 2006 рік», п.17 ст.77 якого у 2006 році була зупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

ЗУ від 19 січня 2006 року №3367-ІV «Про внесення змін до ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» п.17 ст.77 виключено та статтею 110 встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Однак, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися.

П.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111  Закону № 489-У.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України  (є неконституційним).

З 1 січня 2008 року набрав чинності ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пп.2 п.41 розділу ІІ якого розмір підвищення пенсії був прирівняний до надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

За вищевикладених обставин, суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006 рік не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню. Відносно такого права позивача на 2007 рік, то  в період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року позивач  не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, тобто позивач не мав права на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а таке право виникло лише з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Щодо підвищення пенсії дітям війни у 2008 році, то дії відповідача за період з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року відповідають чинному на той час законодавству, в той же час позовні вимоги, заявлені щодо періоду з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, є обґрунтованими. Оскільки відповідач у відповідності до ч.2 ст.99, ч.1 ст.100 КАС України наполягав на застосуванні річного строку для звернення до суду за 2006-2007 роки, а також за 2008 рік, суд 1-ї інстанції вважав за вірне відмовити в задоволенні вимог позивача за 2006 рік по суті за відсутності для цього підстав, в за період з 9 липня 2007 року до 19 листопада 2008 року включно відмовити в задоволенні позову у зв'язку з пропуском річного строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

При цьому суд 1-ї інстанції вважав підлягаючими частковому задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити дії по нарахуванню та сплаті на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 ЗУ №2195-ІV за період з 20 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року, тобто в межах річного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки позивач звернувся до суду 20 листопада 2009 року, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням сплаченої 10% надбавки, а саме в сумі 136 грн. 12 коп.

За висновком суду 1-ї інстанції позовні вимоги в частині зобов'язання УПФУ в м. Першотравенськ Дніпропетровської області перерахувати та виплачувати йому щомісячно пенсію з урахуванням надбавки, що становить 30% мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», до змін в законодавстві, не підлягають задоволенню, тому що вони викладені не конкретно, без зазначення періоду, а також вирішення спору на майбутній час діючим законодавством не передбачено.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік», ЗУ від 19 січня 2006 року №3367-ІV «Про внесення змін до ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет на 2006 рік», ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року №4-зп, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.ст.99,100 КАС України, прийшов до правильного висновку про часткове порушення відповідачем прав ОСОБА_1 щодо відмови в нарахуванні та виплаті їй щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, рішення суду 1-ї інстанції відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись  ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області відхилити.

Постанову Першотравенського міського суду  Дніпропетровської області від 22 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: