Справа № 2-564/07

РІШЕННЯ 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2007 р.                                                      Олександрійський   міськрайонний   суд

Кіровоградської області в складі: головуючого - судді - Куковенкова С.В. при секретарі       -  Стасенко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості по квартирній платі та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по квартирній платі, а також моральну шкоду.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач з 1966 р. проживає у відомчому службовому будинку ДП «Кіровоградський облавтодор», розташованому у АДРЕСА_1. Відповідно до ст. 68 ЖК України, відповідач зобов'язана своєчасно сплачувати позивачу, як власнику будинку, квартирну плату, яка становить 13 грн. 71 коп. за місяць. В період з червня 1997 р. по теперішній час відповідач квартирну плату не сплачує, незважаючи на неодноразові письмові звернення позивача до неї.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по квартирній платі за весь період несплати в сумі 1214 грн. 44 коп., інфляційні збитки згідно наданого ним розрахунку в сумі 220 грн. 19 коп. та три відсотки річних з простроченої суми, що складає 9 грн. 87 коп.

Крім цього, позивач вказує, що відповідач постійно безпідставно скаржиться на їх підприємство у різні інстанції, по наслідках цих звернень постійно проводяться перевірки, для проведення яких працівники підприємства змушені виїздити на місце проживання відповідача. В заявах, які відповідач направляє у різні інстанції, містяться неправдиві факти, таким чином позивач вчиняє дії, які спрямовані на зниження престижу та підрив довіри до позивача. Цим позивачу завдана моральна шкода, яку він оцінює в сумі 1000 грн. і просить стягнути її з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

За ініціативою суду у якості співвідповідача у справі було залучено ОСОБА_2, який є сином відповідача ОСОБА_1зареєстрований і постійно проживає за цією ж адресою.

Обидва співвідповідачі позовні вимоги не визнали у повному обсязі і просили суд відмовити у їх задоволенні. По суті пояснили, що вони проживають у вищевказаному службовому будинку без будь-яких правових підстав, ордер ОСОБА_1 на вселення в будинок свого часу не видавався. Будь-які договірні відносини між ними та позивачем відсутні, житло ОСОБА_1 у 1966 р. надавало Олександрійське райДУ, а не ДП «Кіровоградський облавтодор» і відповідно, у позивача немає законних підстав вимагати від них сплати квартирної плати. Будинок, у якому вони мешкають, фактично не придатний для проживання і є давно списаним, ОСОБА_1 багато років стоїть у черзі на отримання нового житла. Ніяких ремонтів будинку позивач не проводить, земельний податок також не платить.

Крім цього, відповідачі зазначили, що позивач має право вимоги лише у межах трирічного строку позовної давності.

Вимоги про стягнення моральної шкоди ОСОБА_1 також не визнала, пояснила, що це позивач повинен відшкодовувати їй моральну шкоду за те, що вона мешкає з сином у приміщенні, яке непридатне для проживання.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по квартирній платі підлягають частковому задоволенню, а вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 1966 р. мешкає у будинку, розташованому у АДРЕСА_1. Разом з нею зареєстрований і постійно проживає її син, ОСОБА_2.  Вказане приміщення належить на підставі свідоцтва про право власності від

2     

11.09.1998 p. Олександрійській районній шляховій ремонтно-будівельній ділянці, яка є структурним підрозділом ДП «Кіровоградський облавтодор» та є відомчим службовим житлом. В зв'язку з значним періодом часу, який минув з моменту вселенняОСОБА_1 у вказане приміщення, будь-які документи, на підставі яких було здійснено це вселення, не збереглися. Однак ані позивачем, ані відповідачами правомірність їх проживання за вказаною адресою не оспорюється, що дає можливість суду дійти висновку про існування між сторонами правовідносин власника житла та наймачів.

Відповідно до вимог ст. 68 ЖК України, наймач повинен своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в даному випадку, власнику житла - позивачу.

Розмір квартирної плати, яку повинні сплачувати відповідачі власнику житла щомісяця, складає 13 грн. 71 коп. Суд критично оцінює доводи відповідачів щодо того, що це житло є списаним, оскільки це спростовується матеріалами справи. Разом з тим, суд вважає за необхідне застосувати позовну давність, відповідно до ст. 267 ЦК України, та стягнути з обох відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість по квартирній платі в межах трирічного строку позовної давності, обчислюючи цей строк з моменту звернення позивачем до суду.

Стосовно вимог про стягнення на користь позивача інфляційних збитків згідно наданого ним розрахунку в сумі 220 грн. 19 коп. та трьох відсотків річних з простроченої суми, що складає 9 грн. 87 коп., суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки нарахування будь-яких штрафних санкцій внаслідок несвоєчасної сплати квартирної плати не передбачено чинним законодавством.

Суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди зОСОБА_1 на користь позивача є безпідставними. Відповідно до ст. 1167 ЦК України, фізичній або юридичній особі відшкодовується моральна шкода, яка завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю. Право громадян України звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів гарантоване ст. 40 Конституції України та законодавчо закріплено в Законі України «Про звернення громадян».

Таким чином, дії відповідачаОСОБА_1 щодо направлення звернень у різні інстанції не можуть бути визнані протиправними і такими, що спричинили позивачу моральну шкоду.

Керуючись ст. ст. 256, 257, 267, 525, 526, 527, 541, 543, 1167 ЦК, ст. ст. 10, 60, 209, 212, 214-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1та ОСОБА_2 солідарно, на користь дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованість по квартирній платі за період з 27 жовтня 2003 р. по 27 жовтня 2006 p., тобто на день звернення з позовом до суду, в межах трирічного строку позовної давності, в сумі 493 (чотириста дев'яносто три) грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1та ОСОБА_2 на користь дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» по 40 (сорок) грн. 50 коп. з кожного в рахунок відшкодування судових витрат.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, або в порядку, встановленому п. 4 ст. 295 ЦПК України.