2а-2084-10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(письмове провадження)
23 квітня 2010 року Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Копилова СЄ., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську « Про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни»,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську нарахувати на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну соціальну допомогу за 2007 – 2009 роки. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” є дитиною війни і йому з 01 січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, така допомога не виплачувалася. Він вважає, що невиплата соціальної допомоги є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” мінімальна пенсія встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум встановлений Законами України “Про державні бюджети на відповідні роки ”.
Також ставить питання позивач про поновлення строку для звернення з цими вимогами, оскільки він був пропущений з поважних причин. Про те, що йому повинні сплачувати цю допомогу, як дитині війни дізнався лише нещодавно, коли довідався про це з засобів масової інформації. Просить справу розглянути у його відсутність.
Представник відповідача надала суду заяву з проханням розглянути справу в її відсутності. За таких підстав справа розглянута в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є дитиною війни відповідно до Закону України ««Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням та знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України у місті Дзержинську.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до принципу верховенства права та законності – суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст i спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного суду України N 9 від 01листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови i розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так i закону.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.
Підвищення дітям війни пенсії, грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 10 % законодавством України не передбачено.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». В своїх рішеннях Конституційний Суд зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Принципи соціальної держави втілено у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов’язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а саме з дня прийняття Конституційним Судом України рішень про неконституційність положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та положення Закону України п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Судом встановлено, що починаючи з 1.01.09р. та станом на час розгляду справи у суді до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування зміни не вносилися і положення ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» діють в редакції від 18.11.04р., що передбачає дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов’язання нарахувати та виплатити суми недоотриманого підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 1.01.09р. по 31.12.09р. з урахуванням виплачених сум.
Що стосується вимоги позивача щодо зобов’язання провести підвищення пенсії з 01.01. 2007 року по 09.07.2007 року та 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, то вона є необґрунтованою з наступних підстав:
Вказані Рішення Конституційного Суду України, які відновляли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» поширюються лише на періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01. 2007 року по 09.07.2007 року та з 01січня 2008 року по 22. травня 2008 року не підлягає задоволенню.
Також підлягає задоволенню і вимога про поновлення строку звернення до суду. Конституція України в ст.46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом. При цьому суд враховує те, обов’язки щодо призначення та виплати пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією відповідача, тому зважаючи на наявність прямої норми в Конституції України,яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами ст..8 Конституції України та вимог ст.99 КАСУ, при розгляді справ за ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» пропущений річний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові та при наявності заяви сторони відновлюється судом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Дзержинську Донецької області зробити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1.01.09р. по 31.12.09року.
На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 20,22,55 Конституції України, ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 55-59 , 69-71, 79, 86-87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Поновити пропущений строк для звернення до суду.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Дзержинську нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну допомогу до пенсії як «Дитині війни» за період з 9.07.07р. по 31.12.07р. , з 22.05.08р. по 31.12.08р.та з 1.01.09р. по 31.12.09р. згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум за вказані періоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд шляхом подання в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ст. 186 ч.5 КАС України.
Суддя: