КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року місто Київ.

Справа 367/3149/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/14479/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Желепи О.В.,

суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І.,

секретар судового засідання Миронюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 11 вересня 2020 року (у складі судді Саранюк Л.П., інформація про дату складення повного тексту ухвали відсутня)

в справі за клопотанням ОСОБА_1 про зняття арешту з частини майна

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

До суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просив зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 із переліку арештованого майна. Свої вимоги мотивує тим, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, йому на праві власності належить наступне нерухоме майно: - квартира АДРЕСА_1 , вартістю згідно Висновку з незалежної оцінки майна від 3 червня 2019 року - 227 730,00 грн.; житловий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,1150 га за цією ж адресою, загальною вартістю 242 650,00 грн. (вартість житлового будинку - 180 700,00 грн., вартість земельної ділянки - 617 650,00 грн.). Оскільки арешт належних йому на праві власності житлового будинку та квартири, загальною вартістю 2 424 650 грн. повною мірою покриває позовні вимоги в розмірі 432 137,06 гривень, то просить подане клопотання задовольнити.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11 вересня 2020 року в задоволенні клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 28 вересня 2020 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 квітня 2019 року та в порядку забезпечення позову накласти арешт на належні відповідачу будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1150 га, кадастровий номер 3210945900:01:0250012, яка знаходиться в АДРЕСА_2 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що наведена ухвала суду є необґрунтованою та постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що виникла термінова необхідність продати квартиру АДРЕСА_1 , але у зв`язку з накладеною забороною згідно ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 19.04.2019 ОСОБА_1 цього зробити не зміг, тому звернувся з заявою про зняття арешту з частини майна та просив суд скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19.04.2019 про забезпечення позову та постановити ухвалу, якою в порядку забезпечення позову накласти арешт на належні йому житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1150 га, кадастровий номер 3210945900:01:0250012, яка знаходиться в АДРЕСА_2 . Але суд безпідставно відмовив йому в цьому.

Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги належний письмовий доказ про вартість майна, який надав суду ОСОБА_1 і обґрунтував своє рішення сумівним доказом, який надала суду зацікавлена особа у справі , тобто позивач.

Відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи до суду не надходило. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 підтримав доводи скарги.

Представник позивача проти задоволення скарги заперечував, вказував на те, що в будинку на який посилається заявник проживають неповнолітні діти, а тому відповідно виконання можливого рішення за рахунок цього майна може бути утруднено.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, які з`явились до апеляційного суду, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що в провадженні перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Як вбачається зі змісту позову між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості в розмірі 432 137,06 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 квітня 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задоволено у повному обсязі. Накладено арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 в межах суми позовних вимог, а саме 432 137,06 гривень - до розгляду справи по суті. Заборонено фізичним та юридичним особам, у т.ч. органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, до розгляду справи по суті вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, котре перебуває під арештом.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 квітня 2019 року залишено без змін.

Відповідачем на підтвердження заявлених вимог надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 185408154 від 26.08.2020, з якої вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить наступне нерухоме майно:

- квартира АДРЕСА_1 , вартістю згідно Висновку з незалежної оцінки майна від 3 червня 2019 року - 227 730,00 грн.;

- житловий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,1150 га. за цією ж адресою, загальною вартістю 242 650,00 грн. (вартість житлового будинку - 180 700,00 грн., вартість земельної ділянки - 617 650,00 грн.).

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, районний суд виходив з того, що подане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки заявником не доведено, що арешт належних йому на праві власності житлового будинку та квартири повною мірою покриває позовні вимоги в розмірі 432137,06 грн. Оскільки Експертний висновок В-525/1 від 31.07.2019 , виданий Кіровоградською регіональною ТПП, не відповідає вимогам закону, тому що Рецензію на Звіт з незалежної оцінки майна на об`єкт оцінки домоволодіння АДРЕСА_4 , виконати неможливо, тому що Звіт, надійшовши для рецензування, не відповідає загальним вимогам до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про вартість майна, положенням пунктів 56-61 та визначених Законом про оцінку, загальні вимоги до рецензування звіту про оцінку майна, положенням пунктів 62-67 Національного стандарту №1. З Експертного висновку В-525/2 від 01.08.2019 виданого Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою встановлено, що Рецензію на Звіт з незалежної оцінки майна на Об`єкт оцінки трикімнатна квартира АДРЕСА_5 виконати неможливо, тому що Звіт, надійшовши для рецензування, не відповідає загальним вимогам до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про вартість майна, положеннями пунктів 56-61, та визначених Законом про оцінку, загальні вимоги до рецензування звіту про оцінку майна, положеннями пунктів 62-67 Національного стандарту № 1.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, апеляційний суд встановив, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Норми вказаної статті не конкретизують підстави, з яких заходи забезпечення позову можуть бути скасовані, однак аналіз зазначених норм процесуального права свідчить, що такими підставами можуть бути: вирішення спору по суті не на користь позивача, або коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Враховуючи, що на момент подання заяви про скасування заходів забезпечення, цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в межах якої було накладено таке забезпечення, не вирішена по суті, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність визначених ст. 158 ЦПК України підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала районного суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на особу, яка подала апеляційну скаргу. Іншими учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у апеляційному суді.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 11 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2020 року.

Головуючий

Судді