Судове рішення #9047865

                                                                       

                                                                                                            Справа № 2-а-905/10

  ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 квітня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:                        Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:    Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО №065614 від 22.01.2010р. в справі про адміністративне правопорушення,

       ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернулася до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області, надалі відповідач, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №065614 від 22.01.2010 р.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення адміністративного правопорушення, не враховано її пояснення при винесенні постанови, працівником УДАІ були порушенні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено всіх істотних обставин справи, що потягнуло прийняття незаконної постанови.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача встановив наступне.

Як вбачається із протоколу серії ВО №037881 ОСОБА_1 22 .01.2010 року  о 15 год. 40 хв. в м. Тернополі, по вул. Слівенська-5, здійснила зупинку транспортного засобу марки Део Сенс, держаний номер НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», чим порушила  п. 3.34. дод.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою від 22 .01.2010р. серії ВО №065614 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 п ритягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки та накладено штраф в розмірі 255 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Дану постанову і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Так, пунктом 3 Правил дорожнього руху України встановлені „Заборонені знаки”, згідно 3.34 якого „Зупинку заборонено” – забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення водіями вимог дорожніх знаків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Однак, 03.01.2010 року працівником ДАІ, який зафіксував вчинення адміністративного правопорушення, при накладенні адміністративного стягнення не було з’ясовано всіх обставин, що мають значення для вирішення даної справи, а саме, не взято до уваги пояснення позивача, а також не враховано погодні умови та недостатню видимість дорожнього знаку у зв’язку із засніженістю мокрим снігом, а також  не встановлено чи винна особа у вчиненні порушення, майновий стан та обставини, які пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача в судовому засіданні, ОСОБА_1 рухалась по вул. Слівенській в напрямку перехрестя. Проїхавши автобусну зупинку, вона зупинилася за 150 м. від неї. Також зазначила, що дорожнього знаку "Зупинку заборонено" не було видно, оскільки, як з’ясувалось пізніше, його видимість була обмежена автобусом, який стояв на зупинці, а також  засніженістю мокрим снігом.  Проте всупереч ст. 280 КУпАП  інспектором ДАІ пояснення позивача не були спростовані при винесенні постанови про адмінправопорушення.    

Крім цього, протокол серії ВО №037881 від 22.01.2010 р. про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 256 КУпАП, а саме протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала. Однак, як вбачається із протоколу особою, яка розглядала справу вимоги Кодексу не дотримані, а саме відсутній підпис особи яка його склала.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення пілягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на нормах чинного законодавства, підтвердженні матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Аналізуючи вище наведені обставини, враховуючи недотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також недоведеність факту вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністратвиного судочинства України, ст.ст. 247, 251, 256, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Скасувати постанову серії ВО №065614 від 22.01.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу в розмірі 255 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

3.   Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя – підпис

        З оригіналом згідно:

        Суддя                                                                                 Ю.І. Дзюбановський

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація