Справа № 404/2957/20

Номер провадження 2/404/757/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Добровольської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального позовного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про стягнення на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області грошової суми у розмірі 500 000 грн. за рахунок Державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що процес судового оскарження протиправних дій управління тривав більше 12 місяців, що завдало значних моральних страждань позивачу. Протиправні дії управління завдали моральної шкоди, яка полягала у перенесених душевних і моральних стражданнях, нервових стресах через необхідність витрачання додаткових зусиль на відновлення порушеного конституційного права на належний рівень пенсійного забезпечення у зв`язку з порушенням вчиненим Управлінням. Зазначені дії вимагали додаткових моральних і матеріальних зусиль для необхідності постійного (з одних і тих самих питань) захисту своїх прав у судовому порядку, у зв`язку із цим тривалий час позивач зазнавала душевних хвилювань. Крім того, вказані дії управління призвели до суттєвої зміни звичного укладу життя позивача, необхідності докладання додаткових зусиль для організації та поновлення своїх прав, та викликали у позивача психоемоційний дискомфорт, спричинили душевні переживання та страждання. Крім того, ОСОБА_1 , не маючи коштів для існування, змушена була звертатися за грошовою допомогою до своїх близьких, фактично перетворившись на «жебрака», що неодноразово тягнуло за собою виникнення сварок та призвело до виникнення постійного дратівливого стану позивачки, а також погіршення стосунків між останньою та її близькими. Незаконні дії управління змусили позивача втратити віру в справедливість, у верховенство права та закону в суспільстві, в гуманізм судової системи та системи соціального захисту громадян на випадок втрати працездатності. Після пережитого позивач знаходиться у важкому емоційному стані. Також, позивач має статус «Дитини війни», а отже державою надаються соціальні гарантії, які не можуть бути обмежені або скасован (ч. 2 ст. З закону України «Про соціальний захист дітей війни). Завдану управлінням моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 500 000,00 грн. /а.с. 1-4/. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Мохонько В.В. для розгляду справи про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання /а.с. 24-25/.

06.07.2020 року на адресу суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву від 30.06.2020 року відповідно до якого просить закрити провадження з процесуальних підстав. Крім того, вказала, що вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не зазначено про причинний зв`язок між діями управління та станом, який описує позивач. Головне управління не вчиняли жодних дій на заподіяння будь - яких страждань позивачу. Також вважає безпідставним подання позову до головного управління, як суб`єкта владних повноважень на підставі норм ЦПК України /а.с. 35-36/.

07.07.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, яким вважає, що доводи, які зазначені Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права /а.с. 39-41/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди. Справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні /а.с. 49-50/.

Згідно ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.11.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

В судове засідання представник позивача не з`явився, на електронну адресу суду направив заяву, якою просить провести судовий розгляд справи за наявними матеріалами за відсутності сторони позивача, вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтовані належними, допустимими і достатніми доказами /а.с. 74-76/.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належно, направила також клопотання про розгляд справи у їх відсутності за наявними матеріалами справи, підтримала відзив на позовну заяву від 30.06.2020 року та 21.09.2020 року, через канцелярію суду, подала доповнення до відзиву на позовну заяву /а.с. 52, 59-62/.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що згідно посвідчення, виданого Калінінським УПФУ Донецької області від 28.03.2003 року, ОСОБА_1 , 1933 року народження є песіонером за віком з 01.04.2003 року довічно /а.с. 6/.

З довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 25.11.2014 року № 3510/000123, ОСОБА_1 перебуває на обліку, як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та перебуває за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 7/.

Позивач взята на облік у Добровеличківському секторі обслуговування громадян Новоукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01.09.2014 року, як переміщена особа з тимчасово окупованої території та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення » за списком № 2 .

Відповідно до протоколу № 10 від 19.05.2017 року районної комісії управління соціального захисту населення Добровеличківської райдержадміністрації з вирішення окремих питань з надання населенню району державних соціальних допомог та субсидії та допомоги переміщеним особами, виходячи з конкретних обставин, що склалися в сім`ї, на підставі акту обстеженняматеріально-побутових умов проживання сім`ї знято з обліку та скасовано довідку як внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 , 1933 року народження, жительці смт.Добровеличківка.

Вказаний протокол надійшов 23.05.2016 року і на підставі нього УПФ припинило виплату позивачеві пенсії, починаючи з 01.06.2017 року.

Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.09.2017 року адміністративний позов представника позивача ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 до Новоукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певну дію задоволено повністю. Визнано протиправними дії Новоукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області в особі Добровеличківського сектору обслуговування громадян щодо припинення виплати пенсії за віком з 01.06.2017 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці села Войково Ленінського району Кримської області, зареєстрованій в АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Зобов`язано Новоукраїнське об`єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області в особі Добровеличківського сектору обслуговування громадян поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком, починаючи з 01.06.2017 року. Стягнуто з Новоукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 ( шістсот сорок ) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Новоукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області /а.с. 8-9/.

Згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 року апеляційну скаргу Новоукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області - задоволено частково. Постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2017 р. - скасовано в частині визнання протиправними дій Новоукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області в особі Добровеличківського сектору обслуговування громадян щодо припинення виплати пенсії за віком з 01.06.2017 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці села Войково Ленінського району Кримської області, зареєстрованій в АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та прийнято нову постанову в цій частині. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Новоукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 23.05.2017 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2017 року. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін /а.с. 10-12/.

Окремою ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.08.2018 року визнати протиправною та такою, що порушує право позивача, підтверджене судовим рішенням, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо неналежного виконання постанови Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.09.2017 року по справі № 387/711/17 в частині поновлення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком, починаючи з 01.05.2018 року. Встановлено строк для надання відповіді щодо вжитих заходів тридцять днів з дня набрання ухвалою законної сили /а.с. 13-14/.

Разом з цим, постановою третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задоволено. Окрему ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.08.2018 року по справі № 387/711/17- скасовано. В задоволені заяви ОСОБА_1 - відмовлено /а.с. 15-16/.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (вул.Незалежності, 112, смт. Добровеличківка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 04055038), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання рішення протиправним, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправним і скасовано протокол засідання районної комісії з вирішення окремих питань з надання населенню району державної соціальної допомоги Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №10 від 19.05.2017 року в частині скасування довідки від 25.11.2014 №3510/000123 виданої ОСОБА_1 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з травня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області негайно відновити виплату пенси ОСОБА_1 починаючи з травня 2018 року. Присуджено на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04055038) в сумі 768,40 грн., та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) в сумі 768,40 грн.. Рішення набрало законної сили 21.05.2019 року /а.с. 17-20/.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Головним управлінням 21.05.2019 року проведено перерахунок пенсії та відновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з травня 2018 року згідно протоколу від 21.05.2019 року № 935100135077.

Доплату в сумі 58 531,92 грн за період з 01.05.2018 року по 31.05.2018 року нараховано на основну відомість червня 2019 року.

Відповідно до Списку № 1 кошти в сумі 58 531,92 грн. перераховані на рахунок ОСОБА_1 05.07.2020 року /а.с. 64/.

05.07.2019 року за вих..№12972/08-02 начальник головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулась до начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Проценко А.Л. із листом, яким просила закінчити виконавче провадження, як фактично виконано згідно норм п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» /а.с. 63/.

Згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження 19.07.2019 року виконавче провадження № 59242424 відкрите за виконавчим листом № 340/695/17 закінчено, як фактично виконане в повному обсязі.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Нормами статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Разом з тим, згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями (бездіяльністю). Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з`ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконання судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до чіткої й усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», пункт 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення від 28 липня 1999 року у справі «Імобільяре Саффі» проти Італії», заява № 22774/93, пункт 66).

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою (рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, пункт 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному та вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення від 26 квітня 2005 року у справі «Сокур проти України», заява № 29439/02, та від 19 лютого 2009 року у справі «Крищук проти України», заява № 1811/06).

Крім того, суд звертає увагу на те, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №641/8857/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим, статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 висловлюючи свої доводи щодо відшкодування їй моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача, які нею оцінено у 500 000 грн. належним чином не обґрунтувала та не довела жодними належними та допустимими доказами фактів заподіяння їй такої шкоди, протиправності дій відповідача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та виною останніх в її заподіянні, а також не зазначила чим вона керувалась при розрахунку завданої моральної шкоди.

Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 року апеляційну скаргу Новоукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області - задоволено частково; постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2017 р. - скасовано в частині визнання протиправними дій Новоукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області в особі Добровеличківського сектору обслуговування громадян щодо припинення виплати пенсії за віком з 01.06.2017 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці села Войково Ленінського району Кримської області, зареєстрованій в АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; постановою третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задоволено; окрему ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.08.2018 року по справі № 387/711/; в задоволені заяви ОСОБА_1 - відмовлено.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з травня 2018 року, виконано відповідачем в повному обсязі (кошти в сумі 58 531,92 грн. перераховані на рахунок ОСОБА_1 05.07.2020 року), виконавче провадження № 59242424 відкрите за виконавчим листом № 340/695/17 закінчено.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про стягнення на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області грошову суму у розмірі 500 000 грн. за рахунок Державного бюджету України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.

З врахуванням вимогст.141 ЦПК України, судові витрати компенсувати за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про стягнення на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області грошову суму у розмірі 500 000 грн. за рахунок Державного бюджету України- відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Держава Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802.

Повне судове рішення складено 04.12.2020 року.

Суддя Кіровського В. В. Мохонько

районного суду

м.Кіровограда