ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

04 грудня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4594/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши заяву представника Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ20574/ 1765/АВ/П/ТД-ФС від 16.10.2020.

03 грудня 2020 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив зупинити стягнення за виконавчим провадженням № 63658725 примусове стягнення якого здійснюється за постановою Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.10.2020 року № ЛГ20574/1765/АВ/П/ТД-ФС.

В обґрунтування зазначає, що у жовтні місяці 2020 року Головним управлінням Держпраці у Луганській області було проведено державний нагляд (контроль) у формі інспекційного відвідування Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради на предмет фактичного допуску до роботи працівників без укладання трудового договору.

За результатами інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Луганській області було винесено акт інспекційного відвідування № ЛГ20574/1765/АВ від 16.10.2020, припис про усунення виявлених порушень № ЛГ20574/1765/АВ/П від 16.10.2020 та постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ20574/1765/АВ/П/ТД-ФС від 16.10.2020, згідно якої на Заявника було накладено штраф у розмірі 450000,00 гривень.

Вищевказаний акт інспекційного відвідування разом з іншими документами було отримано Заявником поштовим зв`язком 30.10.2020.

04.11.2020 до Головного управління Держпраці у Луганській області були подані зауваження на акт інспекційного відвідування та адвокатський запит з метою отримання відповідних документів та інформації щодо проведеного відносно Заявника державного нагляду з метою подальшого звернення до суду щодо оскарження постанови про накладення штрафу.

Щодо необхідності забезпечення позову, зазначає, що постанова Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення на Позивача штрафу станом на сьогодні звернута до примусового виконання і державним виконавцем вживаються заходи примусового його виконання, зокрема накладено арешт на банківські рахунки підприємства і планується їх наступне списання, що у подальшому може призвести до неможливості сплати Позивачем заробітної плати та інших виплат працівникам, провести своєчасні розрахунки з контрагентами, в тому числі сплатити комунальні платежі, та здійснити інші обов`язкові платежі до бюджету, що також буде наслідком вжиття відносно Позивача заходів приватного та державного реагування (застосування штрафів та пені, притягнення до фінансової й адміністративної відповідальності).

Додатково звертає увагу суду, що Позивач довідався про наявність виконавчого провадження лише 30.11.2020 коли отримав виклик державного виконавця, до цього часу Позивач не отримував від ДВС жодних документів, в тому числі й постанову про відкриття виконавчого провадження, хоча така постанова, як було з`ясовано була винесена ще 19.11.2020, і повинна була бути надіслана поштовим зв`язком з рекомендованим повідомленням протягом 3-х днів. 01.12.2020 року Позивач дізнався про те, що державним виконавцем було накладено арешт на кошти Позивача та на його майно. Тому, лише 01.12.2020 Позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. Всі інші документи, які були прийнятті державним виконавцем та які додаються до цієї заяви було отримано з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Позивач вважає, що співмірним видом забезпечення позову із заявленими позовними вимогами: визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.10.2020 № АГ20574/1765/АВ/П/ТД-ФС відповідно до ч. 1, 2 ст. 151 КАС України є саме зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом приписів частин 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З системного аналізу зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

У той же час заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу № ЛГ20574/ 1765/АВ/П/ТД-ФС від 16.10.2020 накладено штраф на Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради у розмірі 450000,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" (далі - Порядок) визначено механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України.

Тобто, кінцевий строк для добровільної сплати штрафу позивачу 16.11.2020.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються - органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України).

Отже, оскаржувана постанова є виконавчим документом та може бути передана для примусового виконання до виконавчої служби для вчинення відповідних заходів примусу.

Передача оскаржуваної постанови до державної виконавчої служби та вчинення заходів, направлених на її примусове виконання призведе до ускладнення ефективного захисту прав позивача та поновлення оспорюваних інтересів, а також спричинить додаткові витрати позивача, пов`язані з отриманням правничої допомоги для зупинення дій державних виконавців до набрання законної сили рішенням суду по суті справи.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Частиною 6 статті 265 КЗпП України встановлено, що виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень, серед іншого, є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Згідно ч. 7 ст. 26 Закону №1404-VIII, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

З матеріалів справи слідує, що державним виконавцем було винесено постанову від 19.11.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 63658725 по примусовому виконанню постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № № ЛГ20574/ 1765/АВ/П/ТД-ФС від 16.10.2020, постанову від 30.11.2020 про арешт майна боржника, постанову від 30.11.2020 про арешт коштів боржника.

Накладення арешту на грошові кошти унеможливить виконання зобов`язань КП «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради перед банками, контрагентами та наражає на небезпеку позбавлення соціальних гарантій працівників підприємства, таких як право на своєчасну виплату заробітної плати та право на здійснення праці загалом. Окрім того, після відкриття виконавчого провадження позивач внесений до реєстру боржників, що  може призведе до зриву контрактів та негативно відобразиться на загальній діловій репутації позивача. Вказане може призвести до того, що в результаті арешту грошових коштів КП «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради на банківських рахунках та/або арешту всього майна, діяльність позивача може взагалі зупинитись.

Суд зазначає, що не дивлячись на оскарження позивачем постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ20574/ 1765/АВ/П/ТД-ФС від 16.10.2020 про накладення штрафу, відповідач вчинив дії щодо примусового виконання оскаржуваного рішення, що, в свою чергу свідчить про те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскільки нормами чинного законодавства не визначено механізм або підстави зупинення виконання оскарженої до суду постанови про накладення штрафу та сума штрафу, накладеного на позивача складає понад 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскарженої постанови та зупинення стягнення на підставі оскаржуваної позивачем постанови про стягнення штрафу, а яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, може значно ускладнити поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, заява про забезпечення адміністративного позову є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Луганській області (код ЄДРПОУ 39801404, місцезнаходження: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1-А) № ЛГ20574/1765/АВ/П/ТД-ФС від 16.10.2020 щодо стягнення з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради (код ЄДРПОУ 13395773, місцезнаходження: 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 46-А) штрафу у розмірі 450000,00 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 360/4594/20 за позовом Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СуддяІ.В. Тихонов