Справа № 428/6071/20

Провадження № 2/428/2032/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року                                                м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді                        Шубочкіної Т.В.,

за участю секретаря                        Погребної Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьк Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Управління Державного агентства рибного господарства у Луганській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування водних біоресурсів,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Державного агентства рибного господарства у Луганській області звернулось до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування водних біоресурсів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що в ході рибоохоронного рейду Луганським рибоохоронним патрулем було встановлено факт порушення природоохоронного законодавства, а саме: 22 травня 2020 року о 07 год. 20 хв. На озері Боброве в районі с. Боброве, м. Сєвєродонецьк Луганської області громадянин ОСОБА_1 , здійснював незаконний лов водних біоресурсів риби забороненими знаряддями лову – сітками, в кількості 4 (чотирьох) штук, виготовлених із сіткоснастевого матеріалу, за допомогою човна гумового зеленого кольору, з 2 веслами, чим грубо порушив Правила рибальства.

ОСОБА_1 виловив рибу: краснопірка, у кількості 25 екземплярів, загальною вагою 2,220 кг, окунь, у кількості 6 екземплярів, загальною вагою 0,615 кг, карась сріблястий, у кількості 2 екземплярів, загальною вагою 1,510 кг, щука, у кількості 1 екземпляр, загальною вагою 0,400 кг. Загальна вага виловленої риби склала 4,745 кг. Загальним правопорушенням, згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, затверджених постановою КМУ від 21.11.2011 №1209, ОСОБА_1 заподіяв шкоду державі у розмірі 2176,00 грн.

На підставі викладеного позивач просив стягнути на користь держави вказану матеріальну шкоду.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час і місце судового засідання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

26.11.2020 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №000192 від 22.05.2020, 22.05.2020 о 07 год. 20 хв. на озері Боброве в районі с. Боброве, міста Сєвєродонецьк Луганської області, громадянин ОСОБА_1 здійснював лов водних біоресурсів – риби, забороненими знаряддями лову – сітками в кількості 4 шт., виготовлених із сіткоснастевого матеріалу, за допомогою човна гумового зеленого кольору, з 2 веслами. ОСОБА_1 виловив рибу: краснопірка у кількості 25 шт., окунь – 6 шт., карась – 2 шт., щука – 1 шт., із загальною вагою 4,745 кг.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди за протоколом про адміністративне правопорушення №000192 від 22.05.2020, розмір шкоди, спричиненої ОСОБА_1 , становить 2176,00 грн.

Відповідно до ст. 13 Конституції України Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Частиною першою статті 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», в якій зазначається, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до абзацу 2 статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству за затвердженими таксами і методиками.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Статтею 27 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

       Відповідно до абзацу п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 р. (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562), забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих та інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Відповідно до п.2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18 березня 1999 р., сітки відносяться до промислових знарядь лову.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог користування об`єктів тваринного світу.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

За змістом статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Питання відшкодування майнової шкоди, яка була заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів не вирішено під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Якщо питання про відшкодування винним майнової шкоди, завданої в результаті вчинення адміністративного правопорушення не вирішено, відповідно до частини 1 або частини 2 статті 40 КУпАП, то згідно частини 3 статті 40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, вина ОСОБА_1 у заподіянні шкоди державі внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів є доведеною, з урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів суд визнає позов обґрунтованим та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховується до спеціального фонду в складі місцевого бюджету, тобто до місцевого природоохоронного фонду за місцем нанесення шкоди довкіллю.

Враховуючи, що правопорушення було здійснено на озері Боброве, що розташоване на території Борівської селищної ради, кошти на відшкодування збитків слід стягнути на рахунок останньої.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 215 від 17.07.2020 у сумі 2102,00 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 283, 288 - 289, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державного агентства рибного господарства у Луганській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування водних біоресурсів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВ УДМС України у Луганській області 19.03.2016, місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави шкоду, заподіяну незаконним виловом водних біоресурсів у розмірі 2176 (дві тисячі сто сімдесят шість) гривень 00 коп. та зарахувати на розрахунковий рахунок Борівської селищної ради, UA378999980314131968000012081, ЄДРПОУ 37944909, Отримувач: УК у м.Сєвєродон./С-Щ БОР-КЕ/24061900.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВ УДМС України у Луганській області 19.03.2016, місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Управління Державного агентства рибного господарства у Луганській області, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного ріТшення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                        Т. В. Шубочкіна