Код суду 233  Справа № 233/3341/20

                                                Вирок

                        Іменем України

02 грудня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                Сітнікова Т.Б.,

за участю секретарів судового засідання        Циганенко Ю.О., Кліменко І.В., Ліман С.М.,

прокурора                                        Калініч Т.А.,

захисника                                        Новікова О.О.,

обвинуваченого                                         ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020055380000021 від 05 липня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1  у м. Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працездатного, який не працює та не навчається, зареєстрований та проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 17 січня 2018 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 3 роки. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року вирок змінено в частині призначеного покарання.  ОСОБА_1  вважати засудженим до позбавлення волі строком на 3 (три) роки. В решті вирок суду залишено без змін,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2020 року, приблизно о 20.00 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1 , зустрів своїх знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з якими прийшли за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , де почали вживати алкогольні напої. Після того, як ОСОБА_3 заснула, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману належним ОСОБА_2 мобільним телефоном, який лежав на столі в приміщенні літньої кухні.

04 липня 2020 року приблизно о 21.00 годині, більш точного часу не встановлено, негайно реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, під приводом здійснення дзвінка, не маючи наміру повертати чуже майно, попросив вищезазначений мобільний телефон у ОСОБА_2 . Останній, введений в оману, будучи впевненим, що ОСОБА_1 після здійснення дзвінка з мобільного телефону, поверне майно, погодився та добровільно розблокував йому мобільний телефон марки «Samsung» моделі SM-А105FZBGSEK blue, вартістю 2390,00грн., який знаходився в силіконовому чохлі, у якому знаходилися сім-картка та карта пам`яті, які матеріальної цінності для  ОСОБА_2  не представляють. Після чого, ОСОБА_1 разом з вищевказаним мобільним телефоном, яким заволодів шляхом обману, з місця вчинення кримінального проступку зник, розпорядившись мобільним телефоном на власний розсуд та заподіяв таким чином ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2390,00 грн.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись в тому, що за відсутності потерпілого можливо з`ясувати всі обставини, що мають значення для розгляду кримінального провадження, прийшов до висновку про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі при обставинах, викладених в обвинувальному акті, пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, та він визнає себе винним і бажає давати показання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 04 липня 2020 року приблизно о 20:00 год він разом із знайомою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли в гості за місцем мешкання останнього, де вживали алкогольні напої. Коли ОСОБА_6 заснула, то перебуваючи в літній кухні, він ввів ОСОБА_7 в оману, попросивши телефон, щоб зателефонувати. Проте телефон не повернув, а попросив знайомого ОСОБА_8 закласти його в ломбард (адже в нього не було з собою паспорту). Виручені грошові кошти він витратив.

Суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_1 в об`ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:

- протокол огляду місця події від 05 липня 2020 року з фототаблицею, в ході якого оглянуто територію домоволодіння за адресою:  АДРЕСА_2 , зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину; та присутній при огляді ОСОБА_2 пояснив та показав, що в приміщенні літньої кухні він вживав алкогольні напої, після чого ОСОБА_9 попросив у нього мобільний телефон для дзвінка, вийшов з приміщення та не повернувся;

- протокол огляду місця події від 05 липня 2020 року з фототаблицею, в ході якого оглянуто надані ОСОБА_2 коробок з-під телефону Samsung A10 та заяву позичальника;

- протокол проведення слідчого експерименту від 09 липня 2020 року з фототаблицею, в ході якого ОСОБА_2 на місці розповів та показав обставини заволодіння його мобільним телефоном, що мало місце 04 липня 2020 року. Так, пояснив, що знаходячись в приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_9 вони вживали алкогольні напої та вказав на стіл, пояснивши, що саме там лежав належний йому мобільний телефон Samsung A10, яким попросив скористатись ОСОБА_10 . Він ( ОСОБА_2 ) розблокував телефон, з яким ОСОБА_9 вийшов з літньої кухні;

- відповідь на запит про надання інформації ПТ «Ломбард донкредит ТОВ «Інтер-ріелті» і компанія» № 3040 від 10 липня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_11 05 липня 2020 року отримував у Товариства фінансовий кредит щодо мобільного телефону Samsung SM-A105F; із копією договору від 05 липня 2020 року;

- протокол огляду від 13 липня 2020 року з фототаблицею, в ході якого в приміщенні службового кабінету Костянтинівського ВП оглянуто пошту укр.нет, де мається лист від «Blago vicko» при відкритті якого міститься папка «ЛО49 Шлеев 05.07.2020», в якій виявлено 2 файли на яких містяться відео з ломбардного відділення «Благо №49» від 05 липня 2020 року, на яких ОСОБА_11 закладає мобільний телефон. Вказані файли записано на диск, який долучено до матеріалів кримінального провадження;

- висновком з незалежної оцінки ринкової вартості мобільного телефону марки «Samsung» моделі SM-A105FZBGSEK blue, бувшого у використанні № НОМЕР_1 від 14 липня 2020 року, відповідно до якого ринкова вартість наданого до оцінки бувшого у використанні вищезазначеного мобільного телефону станом на 04 липня 2020 року становить 2390 грн.;

- протокол проведення слідчого експерименту від 23 липня 2020 року з фототаблицею, в ході якого ОСОБА_1 за участю захисника Новікова О.О. на місці розповів та показав обставини вчиненого ним правопорушення, що мало місце 04 липня 2020 року. Так, він пояснив, що 04 липня 2020 року о 20:00 год. він зустрів своїх знайомих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з якими вони направились до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (при цьому вказав дане домоволодіння) та далі пояснив та показав, що в приміщенні літньої кухні вони вживали спиртні напої, а коли ОСОБА_14 заснула то він попросив у ОСОБА_13 зателефонувати з його мобільного телефону. Взявши телефон, він вийшов з літньої кухні та із двора, направившись в сторону ринку «Ювілейний», де попросив ОСОБА_8 закласти до ломбарду вказаний телефон.

Суд, вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Вислухавши пояснення обвинуваченого, оцінивши вищезазначені дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 мала місце, вина обвинуваченого в інкримінованому кримінальному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду і кваліфікує його дії у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком), обставини кримінального правопорушення, його наслідки, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, суспільно - корисливою працею не займається, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає – щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає – вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Тож, враховуючи вищенаведені обставини, з урахуванням пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, даних щодо особи  ОСОБА_1 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, маючи не зняту і не погашену судимість, в період звільнення з випробуванням з іспитовим строком продовжив свою злочинну діяльність, явно не бажаючи ставати на шлях виправлення, вчинивши нове корисливе кримінальне правопорушення, суспільно - корисливою працею не займається, характеризується за місцем мешкання посередньо, що в сукупності свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності його особи для оточуючих; суд приходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, в межах санкцій ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень; і неможливим, в силу вищевикладених обставин застосувати, до нього ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки на переконання суду виправлення обвинуваченого неможливе без реального відбуття покарання.

Призначаючи покарання, суд вважає необхідним зазначити таке. Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області 17 січня 2018 року ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 3 роки. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року вирок змінено в частині призначеного покарання. ОСОБА_1 вважати засудженим до позбавлення волі строком на 3 (три) роки. В решті вирок суду залишено без змін.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2020 року засудженому  ОСОБА_1  скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного йому вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2018 року та постановлено направити його до місць позбавлення волі для відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, відповідно до зазначеного вироку. Виконання ухвали в частині затримання ОСОБА_1 доручено Костянтинівському ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області після набрання ухвалою законної сили.

Відповідно до довідки Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у справі №233/5605/17 від 02 грудня 2020 року, станом на 02 грудня 2020 року повідомлення про затримання та поміщенні до ІТУ відносно ОСОБА_1 , згідно ухвали суду від 23 листопада 2020 року – не надходило.

Отже, судом встановлено, що станом на 02 грудня 2020 року невідбута частина покарання ОСОБА_1 за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2018 року складає 3 роки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 після постановлення вироку Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області 17 січня 2018 року за ч. 2 ст. 309 КК України, до повного відбуття покарання, за цим вироком вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020055380000021 від 05 липня 2020 року, суд вважає за необхідне остаточне покарання призначити за правилами ч. 1 ст. 71 КК України, із врахуванням Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком у вигляді 2 років 4 місяців позбавлення волі, застосувавши правила складання покарань, передбачені пп. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, згідно якої при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. ОСОБА_1 слід призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Відомостей щодо процесуальних витрат суду не надано.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67, 71, 72 КК України, ст.ст. 366-368, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання призначеного ОСОБА_1 за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2018 року, відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КК України, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня затримання в порядку приведення вироку до виконання.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази: DVD-диск із файлами – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

Відомостей щодо процесуальних витрат по справі стороною обвинувачення суду не надано.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляція на вирок суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити / надіслати учасникам судового провадження.

Суддя                                                                                Т.Б. Сітніков