Справа №2-а-4

2010 рік

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    24 лютого 2010 року Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого-судді: Вівдиченко  Т.Р.

при секретарі:           Маринюк Н.О.

за участю:

позивача:                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Житомирській області про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення та її скасування ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ УМВС України в Житомирській області про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення та її скасування.

Посилався на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 23.12.2008 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі  255 грн. 00 коп.

В постанові вказується, що він 23.12.2008 року о 11 год. 50 хв. в с.Станишівка, Житомирського району, керуючи автомобілем марки «Фольксваген» д.н. НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухався зі швидкістю 81 км/год.

Постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.

З протоколом про адміністративне правопорушення він не погодився, про що в ньому зазначив, однак, копія протоколу йому вручена не була.

Вважає постанову АМ № 010430 від 23.12.2008 року про накладення на нього адміністративного стягнення незаконною, просив скасувати вказану постанову.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та підтвердив обставини, викладені в ньому. Пояснив, що 23.12.2009 року відповідачем була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП. З вказаною постановою він не погоджується, швидкість руху в населеному пункті він не перевищував. Копія протоколу про адміністративне правопорушення, всупереч вимог чинного законодавства,  йому вручена не була, просив  позов задовольнити.

Представник відповідача відділу Державтоінспекції в Житомирській області  у судове засідання не з’явився, належним чином судом повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 23.12.2008 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України.

Згідно постанови від 23.12.2008 року, ОСОБА_1 23.12.2008 року о 11 год. 50 хв. в с.Станишівка, Житомирського району, керуючи автомобілем марки «Фольксваген» д.н. НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухався зі швидкістю 81 км/год. (а.с.11).

Як вбачається з пояснень позивача, постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, копія якого йому вручена не була.

Згідно ст.254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.    

  Відповідно до ч.3 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і витребовує необхідні докази.    

На підставі вказаного, судом неодноразово надсилались на адресу відповідача запити, зокрема: 14.10.2009 року, 27.11.2009 року, 29.01.2010 року, якими витребовувались докази по справі, а саме: копія протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, складеного інспектором Нужда О.М., належним чином завірена, а також копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 23.12.2008 року.    

На неодноразові запити суду відповідачем ВДАІ УМВС України в Житомирській області жодного разу відповіді надано не було.

Згідно ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

    Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства встановлена презумпція вини суб’єкта владних повноважень, що означає його обов’язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

    Проте, відповідачем не лише не було надано заперечень на адміністративну позовну заяву, а й також не було надано відповіді на неодноразові запити суду щодо витребування необхідних доказів, на підставі яких була винесена постанова від 23.12.2008 року, а отже не надано доказів вчинення правопорушення позивачем.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року « Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя має своєчасно, всебічно, повно й об’єктивно з’ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Таким чином, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

    Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року « Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», ст.ст. 14-1, 251, 258, 287, 288 КпАП України, ст.ст. 70, 71, 72, 79, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову АМ №010430 від 23.12.2008 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КпАП України.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя  Першотравневого

    районного суду м. Чернівці                       Вівдиченко Т.Р.