Справа № 2-279

                                                                                                                2010 рік

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                І  М Е Н Е М     У  К  Р  А  Ї  Н  И

01 березня 2010 року Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого - судді:  Вівдиченко Т.Р.

при секретарі:              Маринюк Н.О.

за участю:

позивача:                        ОСОБА_1

відповідача:                    ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання права власності на ? частину квартири, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання права власності на ? частину квартири.

Посилалася на те, що вони перебувають в шлюбі з 25 серпня 1995 року. Від спільного життя  мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

 Вважає, що  спільне  життя  з  відповідачем  не  склалося, оскільки між ними відсутня взаємна повага, відповідач неодноразово вчиняв сварки, застосовував до неї фізичне насильство.

Шлюбні стосунки  припинені  з 2006 року. Вважає, що  подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, суперечить їх інтересам, просить шлюб розірвати. Витрати  в  органах РАГСу  просить  покласти  на відповідача.

Також зазначила, що в період спільного проживання 21.01.2002 року ними була придбана квартира АДРЕСА_1, покупцем квартири, відповідно до договору купівлі-продажу, зазначений ОСОБА_2

Просила поділити майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя. Визнати за нею право приватної власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.  

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила розірвати шлюб та визнати за нею право власності на ? квартири АДРЕСА_1. Підтвердила обставини, викладені в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю. Пояснив, що дійсно квартира АДРЕСА_1 була придбана в період перебування в шлюбі спільно з позивачем. Примирення між ними неможливе. Не заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами  25 серпня 1995 року був зареєстрований шлюб, що  підтверджується свідоцтвом  про одруження (а.с.5). Від шлюбу мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Сторони з 2006 року не підтримують шлюбних стосунків, спільне  господарство  ними не ведеться. Спірних питань про стягнення аліментів немає. А тому суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе   та  суперечить  інтересам  сторін.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України,  майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.  Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як вбачається з дослідженої у судовому засіданні копії договору купівлі-продажу квартири від 21.01.2002 року, квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_2 (а.с.11).

На підставі наведених норм Закону, суд визнає квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки дане майно було придбано  подружжям під час шлюбу і кожному з них в цій спільній сумісній власності належать рівні частки, тобто  як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1 мають право на ? ідеальну частину квартири, а тому позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та встановлення права власності на ? частину квартири підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 60, 70, 110-112 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,60,209,212,215, 218  ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1  задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений  25.08.1995 року за № 1317 в  міському відділі  РАГС  м.Чернівці.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито в сумі 17 грн. 00 коп. на користь держави, ОСОБА_1  від сплати  держмита  звільнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Чернівецької  області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий – суддя:    ______________ Вівдиченко  Т.Р.