Справа № 2- 139

                                                                                                                   2010 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

    І  М Е Н Е М   У  К  Р  А  Ї  Н  И

07 квітня  2010 року Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого-судді:       Вівдиченко Т.Р.

при секретарі:                  Маринюк Н.О.

за участю:

позивача:                          ОСОБА_1

представника позивача:  ОСОБА_2

відповідача:                      ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Посилалася на те, що є співвласником квартири АДРЕСА_1. Квартира знаходиться на першому поверсі двохповерхового багатоквартирного житлового будинку. В даній квартирі зареєстровані та проживають вона та члени її сім’ї.  

09.08.2008 року біля 23 год. 30 хв. вона виявила, що в кухні та ванній кімнаті її квартири стікає вода. Залиття її квартири сталося з розташованої поверхом вище квартири №1, власником якої є ОСОБА_3

04.01.2009 року її квартира була повторно залита відповідачем, причиною заливу стала несправність внутріквартирного санітарного обладнання у вбиральні відповідача.  

Добровільно відшкодувати  завдану матеріальну шкоду відповідач відмовляється.

Згідно висновку експерта, внаслідок обстеження її квартири, в приміщенні вбиральні, ванної кімнати та кухні, внаслідок неодноразового залиття, наявні сирість, сліди замокання на стіні, на стелі – жовті плями водяного походження, вражені грибком, місцями в приміщенні кухні здуття та відшарування штукатурки та фарбового шару, висоли. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 4441 грн. 00 коп.

Крім матеріальної шкоди, з вини відповідача їй також була завдана і моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, спричинених неправомірними діями відповідача. Крім того, вона тривалий час була позбавлена нормальних умов життя, змушена перебувати у вологій і частково зіпсованій квартирі, яка втратила естетичний вигляд, відчуває дискомфорт через погіршення умов проживання  та  незручності, пов’язані з постійною ліквідацією наслідків залиття, були порушені її нормальні життєві зв’язки. Завдану моральну шкоду оцінює в 1700 грн. 00 коп.  

Просила позов задовольнити: стягнути з відповідача завдану матеріальну та моральну шкоду, понесені судові витрати, вартість будівельно-технічної експертизи, 1400 гривень – вартість представництва у суді.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала та підтвердила обставини, викладені в позовній заяві. Пояснила, що відповідач систематично заливає її квартиру, добровільно відшкодувати завдану шкоду відмовляється. Просила позов задовольнити.

Представник позивача позов підтримав. Пояснив, що позивач є одним із співвласників квартири АДРЕСА_1. Відповідач неодноразово заливав квартиру позивача, що підтверджується актами КЖРЕП №9, постановами про відмову у порушенні кримінальної справи, висновком експерта. Просив позов задовольнити, а також стягнути понесені судові витрати, вартість будівельно-технічної експертизи, 1400 гривень – вартість представництва у суді.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав. Пояснив, що квартиру ОСОБА_1 він не заливав, затоплення не було, просто в їх будинку немає вентиляції. Також зазначив, що будинок АДРЕСА_1 був переданий  у спільну часткову власність мешканцям, а тому свідоцтво про власність ОСОБА_1 – недійсне, оскільки вона не змінила правовстановлюючі документи. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.08.2008 року відбулось залиття  квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 14.08.2008 року та актом КЖРЕП № 9 від 10.09.2008 року (а.с.10, 77).  

При обстеженні квартири АДРЕСА_1 комісією КЖРЕП №9 було встановлено: на стінах та стелях у ванній кімнаті – 2,90 кв.м. та кухні – 8,20 кв.м. є сліди замокання. Це свідчить про те, що залив відбувся з квартири №1, яка розташована поверхом вище, де проживає сім’я ОСОБА_3 Причину заливу встановити неможливо у зв’язку з відсутністю мешканця квартири №1 (а.с.77).    

04.01.2009 року квартира АДРЕСА_1 була повторно затоплена, що підтверджується копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.01.2009 року (а.с.10 на зв.).

Як вбачається з акту КЖРЕП №9 від 28.01.2009 року, комісією КЖРЕП №9 виходом на місце за адресою АДРЕСА_1 встановлено факт заливу квартирою №1, яка розташована поверхом вище. При цьому виявлено сліди замокання в квартирі №4 в кухні на стіні, в приміщенні вбиральні, площею до 0,5 кв.м. та на стіні кухні, площею до 4, 00 кв.м., яка покрита сіроватою пліснявістю. Причина замокання в тому, що у вбиральні квартири №1 гнучкий шланг по водопостачанню був з виробничим дефектом, протікав по стіні в перекриття, заміна якого була ліквідована мешканцем квартири №1 протягом доби (а.с.76).

ОСОБА_1 є одним із співвласників квартири АДРЕСА_1. Зазначена обставина підтверджується копією свідоцтва про право власності від 06.05.2003 року (а.с.8).

Посилання відповідача на ту обставину, що будинок АДРЕСА_1 був переданий  у спільну часткову власність мешканцям, а тому свідоцтво про власність ОСОБА_1 – недійсне - не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні та спростовується наступними доводами.

Так, як було встановлено судом, будинок АДРЕСА_1 знятий з балансу житлового фонду рішенням №578/16 від 12.08.2008 року та переданий по актам мешканцям на утримання у спільну сумісну власність всі інженерні комунікації, в тому числі водо-каналізаційні мережі, електропостачання, газове господарство по будинку, що підтверджується довідкою КЖРЕП №9 №840 від 30.09.2009 року та копією рішення Чернівецької міської ради №578/16 від 12.08.2008 року (а.с.35, 37-39).  

Згідно ст. 382 Цивільного кодексу України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири.  

Свідоцтво про право власності від 06.05.2003 року, видане Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, у судовому порядку недійсним не визнавалось, є чинним та посвідчує право власності на квартиру АДРЕСА_1 як ізольований об’єкт права власності (а.с.8).      

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.02.2006 року, ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 22/100 частки будинку АДРЕСА_1. 22/100 частини житлового будинку з належною до нього господарською будівлею складаються з приміщень: веранди 1-1, площею 3,80 кв.м.; кухні 1-2, площею 9,00 кв.м.; комори 1-3, площею 8,90 кв.м.; коридору 1-4, площею 5,50 кв.м.; ванни 1-5, площею 4,50 кв.м., вбиральні    1-6, площею 0,70 кв.м.; комори 1-7, площею 3,90 кв.м.; житлової кімнати 1-8, площею 9,00 кв.м.; житлової кімнати 1-9, площею 5,20 кв.м.; житлової кімнати 1-10, площею 20,90 кв.м.; коридору 1-11, площею 13, 80 кв.м., 1/3 господарської будівлі літ. «Б» (а.с.60).  

Твердження відповідача ОСОБА_3 про те, що він не заливав квартиру АДРЕСА_1, що затоплення не було, просто в їх будинку немає вентиляції - не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні та спростовується наступними доводами.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, факт залиття квартири позивача – відповідачем підтверджується актами КЖРЕП №9 від 10.09.2008 року, 28.01.2009 року.

Комісією КЖРЕП №9 також було встановлено, що причина замокання в тому, що у вбиральні квартири №1 гнучкий шланг по водопостачанню був з виробничим дефектом, протікав по стіні  в перекриття, заміна якого була ліквідована мешканцем квартири №1 протягом доби.

Суд не приймає до уваги технічний висновок  про відповідність діючим нормам збудованого об’єкту містобування вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, міцність, стійкість і необхідну довговічність житлового будинку АДРЕСА_2  від 06.10.2009 року, який був наданий відповідачем, оскільки предметом розгляду даної справи є залиття квартири АДРЕСА_1, його причини, а не здання в експлуатацію вказаного будинку та його відповідність вимогам державних стандартів та будівельних норм.

Крім того, даний висновок був наданий  не за запитом суду, клопотання про призначення експертизи по справі перед судом не заявлялось.

Також,  слід зазначити, що даний висновок складений відносно будинку АДРЕСА_2, хоча залиття квартири позивача сталося в будинку АДРЕСА_1 та всі надані суду правовстановлюючі документи стосуються будинку АДРЕСА_1.  

Відповідно до висновку №431 будівельно-технічного дослідження від 30.04.2009 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт в приміщенні квартири АДРЕСА_1, що були пошкодженні внаслідок  неодноразового залиття,  складає 4441 грн. 00 коп. (а.с.13-18).

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.

На підставі наведеного, суд вважає встановленим факт вини відповідача ОСОБА_3 в залитті квартирі позивача, що по АДРЕСА_1, а тому вимога про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4441 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з знищенням чи пошкодженням її майна.  

Позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 1700 гривень, посилаючись на те, що вона тривалий час була позбавлена нормальних умов життя, змушена перебувати у вологій і частково зіпсованій квартирі, яка втратила естетичний вигляд, відчуває дискомфорт через погіршення умов проживання.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» п.9 розмір відшкодування  моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються  стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні питання про розмір завданої моральної шкоди суд враховує характер та обсяг заподіяної матеріальної шкоди - 4441 грн. 00 коп., майновий стан сторін, а тому суд вважає, що сума морального позову не відповідає фактично понесеним моральним втратам і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_3 на користь позивача 500 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вимога позивача про відшкодування витрат, пов’язаних із замовленням будівельно-технічного дослідження в розмірі 400 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає, оскільки вказані витрати не є судовими витратами,  так як експертне дослідження проводилось до пред’явлення позову до суду.

Також не підлягає задоволенню вимога про стягнення 1400 гривень – вартості послуг  за представництво інтересів  у суді, оскільки ОСОБА_4 діяв в суді як представник, а дані витрати не є судовими витратами.  

Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» п.9, ст.ст.8, 57-61, 64, 209, 212-215, 218, 367  ЦПК України,  суд ,-

В И Р І Ш И В:

 Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 4441 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  моральну шкоду у розмірі 500 грн. 00 коп.

 Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі  49  грн. 41 коп., 201 грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці.

Головуючий – суддя:    ___________________Вівдиченко  Т.Р.