ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 грудня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/1031/20

Головуючий у першій інстанції – Супрун О. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/921/20

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової плати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді БечкаЄ.М.,

суддів – Губар В.С., Євстафіїва О.К.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т.Г.Шевченка» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Міністерство освіти і науки України,

дата складання повного тексту рішення, місце його ухвалення – 29 травня 2020 року м.Чернігів,

                                    В С Т А Н О В И В:

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т.Г.Шевченка» про визнання протиправним та скасування наказу №28 вк/ІІ від 15 лютого 2019 року про встановлення з 01 серпня 2014 року по 31 жовтня 2018 року надбавки за особливі умови роботи у розмірі 5% посадового окладу всім працівникам бібліотеки, які займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №84 від 22 січня 2005 року; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок надбавки позивачці за особливі умови роботи, у період з 01 серпня 2014 року по 31 жовтня 2018 року, у розмірі 50% від посадового окладу, з урахуванням сплачених 5%.

Позовна заява мотивована тим, що з 15 січня 2003 року по 28 травня 2019 року позивачка працювала в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка на різних посадах бібліотекаря. Постановою Кабінету Міністрів України №1073 від 30 вересня 2009 року «Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек» (зі змінами внесеними постановою №89 від 25 березня 2014 року) передбачено надбавку за особливі умови роботи бібліотекарям та встановлено, що 50% - це граничний розмір надбавки і встановлюється він керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці, надбавка за особливі умови роботи є обов`язковою виплатою. Розмір надбавки за особливі умови роботи не залежить від стажу роботи і особистого внеску працівника.

Проте керівництво Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка на підставі наказу №100 вк/ІІ від 21 травня 2014 року всім працівникам наукової бібліотеки, в тому числі й позивачці, знято 50% надбавки за особливі умови роботи, починаючи з 01 серпня 2014 року та наказом №28 вк/ІІ від 15 лютого 2019 року встановило всім працівникам наукової бібліотеки, в тому числі й позивачці, на період з 01 серпня 2014 року по 31 жовтня 2018 року, надбавку за особливі умови роботи в розмірі 5%, тобто не виплачувало гарантовану законодавством надбавку за особливі умови роботи в розмірі 50% до посадового окладу, хоча в період з 06 серпня 2014 року по 08 жовтня 2018 року Міністерство освіти України в повному обсязі профінансувало відповідачу виплату надбавки, передбаченої Постановою Кабміну, в розмірі 50 % посадового окладу.

Позивачка зауважувала, що до компетенції відповідача не входить скасування або зміна Постанови Кабміну, наказ прив`язує виплату надбавки до штатного розпису, а в самому штатному розписі змін не вносилося і розмір надбавки не зменшувався. Крім того, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавко, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Колективні договори поширюються на всіх працівників, є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 травня 2020 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції виходив з того, що встановивши позивачці надбавку до заробітної плати в розмірі 5% за особливі умови роботи, керівник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка діяв у відповідності з його повноваженнями, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2009 року №1073 «Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек» та вимогам чинного законодавства, а встановлений позивачці розмір надбавки за особливі умови роботи не перевищує граничного розміру, визначеного в даній постанові. Суд зазначив, що заклад вищої освіти самостійно визначає напрями спрямування бюджетних коштів, планує видатки за статтями витрат, зокрема і на оплату праці, як за загальним так і за спеціальним фондом та коригує їх протягом року, конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці, тобто її розмір не є постійним і саме керівник установи, закладу, організації наділений дискреційними повноваженнями щодо визначення конкретного її розміру.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою та, посилаючись на невідповідність рішення обставинам справи та вимогам закону, просить скасувати його та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивачки в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до викладу обставин справи. Позивачка зауважила, що керівник закладу вищої освіти забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори на підставі п.6 ч.3 ст.34 Закону України «Про вищу освіту». Тобто законом передбачено обов`язок, а не право виконувати затверджений Міністерством освіти України кошторис керованого ним закладу освіти.

Особа, яка подає апеляційну скаргу зазначає, що судом проігноровано та не враховано ту обставину, що у відповідності до копій штатних розписів за період з 01 січня 2014 року по 01 січня 2018 року, позивачці згідно штатного розпису було затверджено надбавку саме у розмірі 50% від посадового окладу, а листом Міністерства освіти України №1/13-176 від 16 березня 2020 року підтверджується перерахування коштів у вказаний період саме в межах затвердженого кошторису, тобто у відповідача не було правових підстав для зняття виплати надбавки згідно з Постановою, починаючи з 01 серпня 2014 року, а також для відновлення її виплати в розмірі 5% посадового окладу наказом від 15 лютого 2019 року, починаючи з 01 серпня 2014 року, оскільки приймаючи рішення шляхом видання наказу, позивач мав право встановлювати надбавку тільки на майбутнє, тобто починаючи з 15 лютого 2019 року.

На думку позивачки, надбавка в розмірі 50% за особливі умови роботи була встановлена у вигляді фіксованої складової до заробітної плати, повністю профінансована Міністерством Освіти України в якості складової кошторису і відповідач не мав права її зменшувати на власний розсуд.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка, просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доводи відзиву зводяться до того, що Чернігівським апеляційним судом була винесена постанова у справі №750/3428/19 за позовом ОСОБА_1 до університету про стягнення 50% надбавки за особливі умови праці, де були досліджені та встановлені всі ті обставини, які містяться в поданому до суду позові по даній справі. Відповідач наголошує, що конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи, що відповідає ст.ст.32, 34 Закону України «Про вищу освіту», де визначено, що навчальний заклад самостійно визначає напрями спрямування бюджетних коштів, планує видатки за статтями витрат, як за загальним так і за спеціальним фондом та коригує їх протягом року.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 працювала на різних посадах бібліотекаря у відповідача з 15 січня 2003 року по 28 травня 2019 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-10).

Наказом Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка №100 вк/ІІ від 21 травня 2014 року всім працівникам наукової бібліотеки, в тому числі й позивачці, знято 50% надбавки за особливі умови роботи, починаючи з 01 серпня 2014 року. З цим наказом ОСОБА_1 ознайомлена під розписку 22 травня 2014 року (а.с.11, 86, 87-88).

Наказом Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка №28 вк/ІІ від 15 лютого 2019 року всім працівникам наукової бібліотеки, в тому числі й позивачці, на період з 01 серпня 2014 року по 31 жовтня 2018 року встановлено надбавку за особливі умови роботи в розмірі 5% посадового окладу (а.с.12, 85).

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 12 листопада 2019 року звернулась до Міністра освіти і науки України ОСОБА_10 з заявою про надання розрахунку із зазначенням сум та дат, коли були перераховані кошти до Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка для виплати належної їй надбавки в період з серпня 2014 року по жовтень 2018 року, а також роз`яснити, чи мав право ректор своїм наказом зменшувати розмір надбавки з 50% до 5% (а.с.13).

За повідомленням Міністерства освіти і науки України від 09 грудня 2019 року №1/11-10798 навчальний заклад самостійно визначає напрями спрямування бюджетних коштів, планує видатки за статтями витрат, зокрема і на оплату праці, як за загальним так і за спеціальним фондом та коригує їх протягом року. У межах фонду оплати праці встановлюються надбавки за особливі умови роботи у граничному розмірі 50% посадового окладу працівникам державних бібліотек, які проводять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою КМУ від 22 січня 2005 року №84, відповідно до постанови КМУ від 30 вересня 2009 року №1073 «Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек». Конкретний розмір такої надбавки (не більше 50% посадового окладу) встановлюється керівником установи, закладу. У повідомленні зазначено, що фінансування закладів вищої освіти здійснюється вчасно і в повному обсязі, відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету на відповідний рік. В той же час, інформацію щодо сум виплати конкретної надбавки Міністерство надати не може, оскільки фінансує в цілому навчальний заклад (а.с.14-15).

Також Міністерством освіти і науки України надано інформацію щодо дат і обсягів фінансування Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка (а.с.16).

Подібну відповідь надано народному депутатові України ОСОБА_11 . Зазначено, що навчальний заклад на підставі ст.ст. 32, 34 Закону України «Про вищу освіту» самостійно визначає напрями спрямування бюджетних коштів, планує видатки за статтями витрат, як за загальним так і за спеціальним фондами, та коригує їх протягом року. Фінансування університету за загальним фондом здійснювалося в повному обсязі відповідно до затверджених кошторисних призначень на відповідний рік (а.с.89-90). Також надано інформацію щодо обсягів видатків, передбачених Міністерством Національному університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка на 2014-2018 рік (а.с.91).

Також в матеріалах справи наявний штатний розпис на 2014 рік згідно якого фонд заробітної плати на рік провідному бібліотекарю наукової бібліотеки склав 36842 грн 40 коп., з розрахунку заробітної плати на місяць 1806 грн та надбавка нараховувалась у розмірі 50% (а.с.130-135).

Згідно штатного розпису з 01 січня 2015 рік фонд заробітної плати провідного бібліотекаря наукової бібліотеки склав 36842 грн 40 коп. з розрахунку заробітної плати на місяць 1806 грн та при цьому надбавка передбачена у розмірі 50% на місяць (а.с.136-141), з 01 вересня 2015 року збільшився оклад до 2145 грн, при цьому надбавка передбачена у розмірі 50% (а.с.142-147), з 01 грудня 2015 року оклад збільшено до 2360 грн, надбавка передбачена у розмірі 50% від даного окладу (а.с.148-153).

Згідно штатного розпису з 01 січня 2016 рік фонд заробітної плати провідного бібліотекаря наукової бібліотеки на рік склав 50976 грн, надбавка передбачена у розмірі 50% (а.с.154-159), з 01 травня 2016 року збільшився оклад до 2512 грн, надбавка - у розмірі 50% (а.с.160-165). Водночас в даному штатному розписі визначена ще одна наукова бібліотека з двома посадами провідного бібліотекаря, яким не передбачалась взагалі надбавка (а.с.164). В наступному штатному розписі з 01 грудня 2016 року оклад провідного бібліотекаря наукової бібліотеки збільшено до 2830 грн, надбавка передбачена 50% від даного окладу, іншого відділу не має (а.с.166-169).

Згідно штатного розпису з 01 січня 2017 рік фонд заробітної плати провідного бібліотекаря наукової бібліотеки на рік на 3 посади склав 211716 грн, надбавка передбачена у розмірі 50% (а.с.170-174).

Згідно штатного розпису з 01 січня 2018 рік фонд заробітної плати провідного бібліотекаря наукової бібліотеки на рік склав 225823 грн 20 коп., з урахуванням надбавки у сумі 5000 грн, що складає 44,6% (а.с.175-178).

З урахуванням листа Міністерства Освіти України про повне фінансування закладу освіти (а.с.89-90), вбачається, що провідним бібліотекарям наукової бібліотеки фінансування на надбавки за особливі умови роботи проводилось у розмірі 50%.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Статтею 98 КЗпП України визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно статті 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата, це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Також у статті 13 цього Закону зазначено, що оплата праці працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань; обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Оплата праці бібліотекарів закладів освіти здійснюється відповідно до умов оплати праці працівників культури, згідно із положеннями статті 17 Закону України «Про оплату праці», згідно якої для працівників підприємств, виробництв, цехів, дільниць та інших підрозділів, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі), умови оплати праці встановлюються в колективному договорі з дотриманням гарантій, визначених угодами тих галузей (підгалузей), до яких ці підрозділи належать за характером виробництва, та в актах чинного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 15 даного Закону і частиною 6 статті 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Статтею 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» визначено, що працівникам бібліотек можуть встановлюватися надбавки та доплати в межах затвердженого фонду оплати праці працівників бібліотек.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що при вирішенні спорів про виплату премій винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1073 від 30 березня 2009 року «Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек» в редакції від 30 вересня 2009 року установлено працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року №84, надбавку за особливі умови роботи у розмірі 50 відсотків посадового окладу. Постанова набрала чинності з 01 жовтня 2009 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №89 від 25 березня 2014 року до вищезазначеної постанови внесені зміни, з урахуванням яких встановлено працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №84 від 22 січня 2005 року, надбавку за особливі умови роботи у граничному розмірі 50 відсотків посадового окладу. Конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці.

Тобто, починаючи з 01 жовтня 2009 року керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці встановлюється надбавка, але не більше 50 відсотків.

Виходячи з обґрунтування позовних вимог, апеляційний суд констатує, що в порядку ст.ст.76 ч.2 п.1 та 89 ЦПК України у рамках розгляду даної справи  підлягає оцінці законність наказів ректора №100 вк/ІІ від 21 травня 2014 року та №28 вк/ІІ від 15 лютого 2019 року і оцінюючи їх, суд виходить з наступного.

Наказом ректора №100 вк/ІІ від 21 травня 2014 року всім працівникам наукової бібліотеки знято 50% надбавки за особливі умови роботи, починаючи з 01 серпня 2014 року. При цьому в наказі ректор зазначає, що надбавка знімається у зв`язку зі зміною істотних умов праці, а саме зняття 50% надбавки за особливі умови праці всім співробітникам наукової бібліотеки університету згідно Постанови Кабінету Міністрів України №89 від 25 березня 2014 року.

Даний наказ не може бути визнано законним, оскільки Постановою КМУ №89 не змінювались істотні умови праці та не знімались 50% надбавки працівникам наукової бібліотеки, а лише внесено зміни в Постанову КМУ №84, де конкретно визначено, що надбавка за особливі умови роботи може бути встановлена у граничному розмірі 50% посадового окладу, а розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці.

Отже, знімаючи надбавку 50% працівникам наукової бібліотеки, ректор не звернув увагу на те, що він може встановлювати надбавку у межах фонду оплати праці, проте не знімати, адже трудове законодавство встановлює низку гарантій захисту прав працівників на належну оплату праці. Зокрема, відповідно до ч.4 ст.97 КЗпП і ст.22 Закону України «Про оплату праці» роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, установлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Тобто, хоча постановою КМУ від 25 березня 2014 року №89 і визначено, що саме керівник встановлює розмір надбавки, проте це у будь-якому разі має відбуватися з урахуванням ч.ч.2, 4 ст.97 КЗпП України.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

На запит Чернігівського апеляційного суду відповідачем надано копію Колективного договору в редакції з червня 2010 року по червень 2012 року, згідно якого вказаний договір є правовим актом, який регулює трудові і соціально-економічні відносини між власником і працівниками університету на основі взаємного узгодження інтересів сторін. При цьому дія колективного договору поширюється на всіх працівників університету.

Згідно п.3.11 даного колективного договору у межах фонду заробітної плати встановлюються працівникам надбавки за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи, за складність, напруженість у роботі. Розмір кожної надбавки складає до 50% посадового окладу. Розмір надбавко встановлюється ректором на підставі подання-пропозиції керівника структурного підрозділу за обов`язковим погодженням профкому.

Згідно п.3.7. Положення про преміювання працівників ректору надається право позбавляти за виробничі недоліки працівників премії повністю чи частково впродовж року.

Водночас, згідно п.2 додатку «Види, розміри та порядок встановлення надбавок», наказ про встановлення, зміну розмірів або скасування надбавки формується відділом кадрів на підставі службових записок і підписується ректором або проректором з відповідного напрямку діяльності за обов`язковим погодженням профспілкового комітету.

Також відповідачем надано копію Колективного договору, зареєстрованого Деснянською районною у м.Чернігові радою 29 лютого 2016 року під номером 46. Положення цього колективного договору діють безпосередньо і є обов`язковими для дотримання стороною власника, профспілковою стороною, працівниками університету незалежно від форми їх трудового договору та членства у профспілці. Дія колективного договору поширюється на всіх штатних працівників університету (п.1.7.).

У розділі IV даного договору визначено, що сторона власника зобов`язана не приймати в односторонньому порядку рішень, що змінюють установлені в колективному договорі умови оплати праці рішення з питань оплати праці, що погіршують умови встановлені законодавством, угодами і цим колективним договором (ст.22 Закону України «Про оплату праці»).

Також визначено, що встановлювати працівникам доплати й надбавки за рахунок коштів загального або спеціального фонду (за їх наявності) і відповідно до Законів України «Про оплату праці», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», КЗпП України, Постанови КМУ №1298 від 30 серпня 2002 року, Галузевої угоди, погоджувати з профспілковою стороною умови оплати праці, положення й накази про призначення та зняття доплат і надбавок, надання премій.

Зважаючи на викладене вище, апеляційним судом достовірно встановлено, що фінансування фонду оплати праці на виплату надбавки працівникам бібліотеки Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка на 2014-2018 роки проводилось у розмірі 50% від посадового окладу; наказ ректора №100 вк/ІІ від 21 травня 2014 року, яким всім працівникам наукової бібліотеки знято 50% надбавки за особливі умови роботи, починаючи з 01 серпня 2014 року, не погоджено з профспілковим комітетом; зняття надбавки відбулося без врахування ч.4 ст.97 КЗпП України та у справі відсутні докази, що фінансування спірної надбавки здійснювалося у менших, ніж встановлено наказом №296 вк/ІІ від жовтня 2009 року, розмірах, і що протягом спірного періоду малися обставини, з якими чинне законодавство пов`язує можливість здійснювати оплату праці ОСОБА_1 у меншому, ніж передбачено штатним розписом, розмірі.

Згідно ч.1 ст.21 КЗпП України, ст.19 Конституції України, враховуючи Постанову Кабміну України від 30 вересня 2009 року №1073 про те, що конкретний розмір надбавки за особливі умови роботи встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці, ректор Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка повинен був діяти відповідно до нормативних актів, що регулюють оплату праці. Тобто, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені, або які не заборонені, Конституцією та законами України, що регулюють спірні правовідносини.

В той же час, дані приписи закону при виданні наказів №100 вк/ІІ від 21 травня 2014 року і від 15 лютого 2019 року №28 вк/ІІ дотримано не було.

Оскільки незаконні накази не можуть породжувати законні наслідки, то протягом всього спірного періоду ОСОБА_1 мала право на отримання надбавки за особливі умови роботи у розмірі 50% посадового окладу, тому її право підлягає судовому захисту, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги, що судом проігноровано та не враховано ту обставину, що у відповідності до копій штатних розписів за період з 01 січня 2014 року по 01 січня 2018 року, позивачці згідно штатного розпису було затверджено надбавку саме у розмірі 50% від посадового окладу, а листом Міністерства освіти України №1/13-176 від 16 березня 2020 року підтверджується перерахування коштів саме в межах затвердженого кошторису, є слушними та приймаються апеляційним судом до уваги.

Доводи позивачки, що у відповідача не було правових підстав для зняття виплати надбавки згідно з Постановою починаючи з 01 серпня 2014 року, а також для відновлення її виплати в розмірі 5% посадового окладу наказом від 15 лютого 2019 року, починаючи з 01 серпня 2014 року, також знайшли своє підтвердження при перегляді рішення суду першої інстанції.

В той же час не приймаються до уваги доводи відзиву, що Чернігівським апеляційним судом винесена постанова у справі №750/3428/19 за позовом ОСОБА_1 до університету про стягнення 50% надбавки за особливі умови праці, де були досліджені та встановлені всі ті обставини, які містяться в поданому до суду позові по даній справі, оскільки в даній справі інший предмет позову.

Доводи відзиву, що конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи, що відповідає ст.ст.32, 34 Закону України «Про вищу освіту» де визначено, що навчальний заклад самостійно визначає напрями спрямування бюджетних коштів, планує видатки за статтями витрат, як за загальним так і за спеціальним фондом та коригує їх протягом року, ґрунтуються на невірному розумінні стороною відповідача норм права, адже пунктом 1 статті 48 Бюджетного Кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. В той же час, як встановлено судом, кошторисами на 2014-2018 року встановлено надбавку в розмірі 50%, а фінансування було проведено в повному обсязі. Крім того, право керівника розпорядження коштами не може бути абсолютним, а вирішення питань щодо оплати праці – свавільним, оскільки порядок їх здійснення визначено Конституцією та законами України, у відповідності до вимог яких відповідач і повинен був діяти, реалізуючи свої повноваження керівника та розпорядника коштів.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки рішення суду відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що ухвалене судове рішення не відповідає вимогам та обставинам справи, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки скасування наказу від 15 лютого 2019 року №28 вк/ІІ потягне скасування надбавки за особливі умови роботи в розмірі 5% посадового окладу всім працівникам бібліотеки, тому слід скасувати даний наказ лише в частині встановлення надбавки ОСОБА_1 та зобов`язати Національний університет «Чернігівський колегіум імені Т.Г.Шевченка» здійснити перерахунок надбавки ОСОБА_1 за особливі умови роботи, у період з 01 серпня 2014 року по 31 жовтня 2018 року, у розмірі 50% від посадового окладу, з урахуванням сплаченої їй надбавки у розмірі 5%.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п.4 ч.1 ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

                                      П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 травня 2020 року – скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т.Г.Шевченка» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ №28 вк/ІІ від 15 лютого 2019 року в частині встановлення з 01 серпня 2014 року по 31 жовтня 2018 року надбавки ОСОБА_1 за особливі умови роботи у розмірі 5% посадового окладу.

Зобов`язати Національний університет «Чернігівський колегіум імені Т.Г.Шевченка» здійснити перерахунок надбавки ОСОБА_1 за особливі умови роботи, у період з 01 серпня 2014 року по 31 жовтня 2018 року, у розмірі 50% від посадового окладу, з урахуванням сплаченої їй надбавки у розмірі 5%.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2020 року.

Головуючий: Судді: