Справа № 1-25/2010р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2010 року Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді      Басанець Т.О.,

        при секретарі          Хаюк М.М.,

        за участю прокурора    Іванова А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Очакові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Миколаєві, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, не одружений,  працював у приватному будівництві,засуджений Корабельним районним судом м.Миколаєва 25.06.2009 року за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки, мешкав та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1  у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в :

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 02.08.2009 року близько 5 год 30 хв, перебуваючи на території бази відпочинку “Крута осипь”, що розташована в с.Покровка Очаківського району Миколаївської області , маючи умисел на спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_2, наніс удар свою правою ногою по лівій нозі останнього, в результаті чого той отримав закритий скальчатий перелом нижньої третини великоберцової кістки, яке, згідно висновку судово-медичної експертизи № 112/82-09 від 07.10.2009 року відноситься до категорії тілесного ушкодження середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я.

Дії ОСОБА_1 класифіковані  за ч.1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило  тривалий розлад здоров'я.  

Допитаний у судовому засіданні підсудний свою вину у пред'явленому обвинуваченні, як на досудовому слідстві, так і в суді не визнав, та пояснив, що 01.08.2009 року він приїхав у с.Покровка до своєї бабусі ОСОБА_3 Повертаючись з пляжу зайшов на базу відпочинку “Крута осипь”, де познайомився з ОСОБА_7 і разом з його сім'єю провели деякий час у барі, після чого останній пішов до своєї кімнати.  

Близько 01 години перед закриттям бару, йому було відмовлено в обслуговуванні та директор бази відпочинку вимагав покинути її територію при намірі зайти у будинок до знайомого ОСОБА_7. Але в супереч цим вимогам він обійшов головний вхід та зайшов до будинку  з іншої сторони, де і знаходився до 05 год. ранку.

Коли був на відстані 40 метрів від будинку, йому на зустріч вийшов директор (ОСОБА_4) із словами “ось ти і попався” почав його силоміць виштовхувати на господарський двір в ході чого вони кричали один на одного, оскільки він вважав, що ніякими діями спокій відпочиваючих не порушив. Між тим до них підбіг працівник бази, а потім ще один, як в подальшому дізнався це був ОСОБА_2, і вони почали його утримувати.  Ними був викликаний працівник міліції, який безпричинно надів на нього наручники і з цих причин він намагався вирватись від них та просив звільнити його від наручників. В момент, коли ОСОБА_2 потягнув за руку, то вони разом упали на землю. Удару по нозі йому не наносив, яким чином потерпілий одержав травму ноги не знає, але допускає, що випадково в цих умовах міг наступити на ногу, вириваючись, як вважає, від незаконного затримання.

Дослідивши докази по справі суд вважає такими, що заслуговують уваги твердження підсудного, що він не мав наміру на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та передбачити їх наслідки,  виходячи з наступного.

Відповідно ст. 24 КК України злочин визнається вчиненим умисно, якщо особа, що його вчинила, усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій або бездіяльність, передбачала суспільно-небезпечні наслідки   і бажала або свідомо допускала їх настання.

Виходячи з цього, дії ОСОБА_1 могли бути кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості, лише за умови, що такий характер тілесних ушкоджень охоплювався його передбаченнями.

Так, потерпілий ОСОБА_2 вказав,    що з 2006 року він працює різноробочим на приватній базі відпочинку “Крута осипь”. На початку серпня 2009 року близько 06 години на господарському дворі почув якісь голоси, а коли підійшов туди, то побачив, що  директор ОСОБА_4 та ще один працівник (особа, що невстановлена слідством)  утримують незнайомого хлопця і вони між собою лаються. Затриманий був п'яний. На допомогу був викликаний працівник міліції, який на ОСОБА_1 надів наручники, після чого останній ще більше почав пручатись та кричати, щоб зняли наручники.  В момент, коли підсудний висмикував руку, а він її утримував, то втративши рівновагу вони разом з ним упали  і той був на ньому зверху. Вважає, що під час падіння підвернув ногу, оскільки відчув незручність її положення та не виключає того, що під час потасовки  підсудний ненавмисно наступив йому на ногу, що і спричинило закритий перелом.

Свої пояснення, дані в ході досудового слідства про нанесення удару по нозі підсудним, поясняє тим, що не придав значення тому, що слідчий писав в протоколі, та не вчитувався у його зміст, а тільки підписав. До ОСОБА_1 ніяких претензій не має, з цивільним позовом не звертався.

У судовому засіданні експерт ОСОБА_5, вислухавши пояснення підсудного та потерпілого, дослідивши протокол відтворення обстановки події, фотоматеріали щодо одержання тілесних ушкоджень останнім заявив, що за таких обставин можливий інший механізм спричинення закритого скальчатого перелому   нижньої третини  великоберцової кістки і тому детальний його розгляд підлягає опису  у додатковій судово-медичній експертизі.

Роз'яснюючи свій попередній висновок від 07.10.2009 року в частині утворення тілесного ушкодження у потерпілого  від ударної дії твердим предметом, ОСОБА_5 посилався на те, що виходив із меж поставлених питань слідчим та відсутністю матеріалів справи у повному обсязі (проколу відтворення обставин подій від 12.11.2009 року, рентгенівських знімків).

Із висновку судово-медичної експертизи № 44 додатково до висновку експерта             № 112/89-09 від 27.04.2010 року видно, що у ОСОБА_2 виявлено тілесне ушкодження -  закриті косі переломи кісток голені зі зміщенням відламків.

Дане ушкодження утворилось від дії сили кручення – при фіксованій стопі потерпілого і різкому осьовому повороті тулуба, не виключено при ситуації, коли підсудний наступив на стопу ОСОБА_2 і потім обидва упали на плоскість із вертикального положення. Виключається від удару потерпілому в момент падіння. Виключається від удару ногою, взуту у шкіряні шльопанці  в той час, коли втрьох утримували підсудного .

Механізм спричинення тілесного ушкодження даного висновку експерта узгоджується з поясненнями підсудного та потерпілого, та самих обставин справи.

З аналізу показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, які були оголошені в судовому засіданні у зв'язку з неявкою їх до суду з поважних причин, потерпілого ОСОБА_2, інших матеріалів справи вбачається, що між останнім та підсудним  до даного випадку ніяких стосунків не було, вони не знайомі і цього разу між ними відбувалась випадкова потасовка  з підстав перебування ОСОБА_1 на території приватної бази, співвласником якої є свідок ОСОБА_4    

В матеріалах справи, крім пояснень зазначених свідків, відсутні докази того, що підсудний своїм криком  порушував спокій відпочиваючих, але сама  поява на охоронній території з певним внутрішнім розпорядком зумовлювала на дачу його пояснень  та

-2-

необхідності  дотримання законності з другої сторони, що фактично не сталося.

Тому, взявши до уваги фактичні обставини, стосунки між потерпілим та підсудним, дії останнього, які були спрямовані на звільнення шляхом опору при застосуванні до нього наручників, та те, що ОСОБА_1 не мав наміру заподіяти потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості та передбачити наслідки, хоча повинен був   і міг їх передбачити, застосовуючи силу, суд вважає необхідним перекваліфікувати дії підсудного з ч.1 ст. 122 КК України на ст. 128 КК України, тобто необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Цивільний позов не заявлений.

Щодо наданої характеристики дільничним інспектором Корабельного РВ м.Миколаєва за місцем проживання ОСОБА_1, то суд оцінює її критично, оскільки матеріалами справи доведено, що він мешкав за іншою адресою. У вироку від 25.06.2009 року відмічено, що підсудний  характеризується задовільно.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про особу  - судимий, злочин скоїв в період відбування іспитового строку, а також, як обставину, що обтяжує покарання – перебування у стані сп'яніння, а як пом'якшуючі – думка потерпілого щодо покарання, відсутність збитків, молодий вік та соціальну незахищеність, а тому слід призначити покарання у межах санкції даної статті.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати винним та призначити покарання ОСОБА_1 за ст. 128 КК України один рік обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Корабельного районного суду м.Миколаєва від 25.06.2009 року остаточно до відбування ОСОБА_1 призначити п'ять років один місяць позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 знаходження під вартою за вироком Корабельного районного суду м.Миколаєва від 25.06.2009 року  термін з 16.03.2009 року по 25.06.2009 року, та з 21.10.2009 року.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання виром законної сили, залишити попередній – тримання під вартою.

Цивільний позов не заявлений.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий