ПОСТАНОВА                              справа №1-18

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 лютого 2007 року Врадіївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Висоцького М.Т. при секретарі Козирєвій С.П., з участю помічника прокурора Лук'яненко І.С., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Врадіївка кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця емт Врадіїка, Врадіївського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта вища, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, з 8 листопада 2006 року не працює, жителя села Ново-Василівка Врадіївського району, раніше до кримінальної відповідності не притягувався, в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15,126 ч.І КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 Ново-Василівської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів, Врадіївського району Миколаївської області, 13 жовтня 2006 року біля 10 години під час проведення ним уроку ІНФОРМАЦІЯ_3 в ІНФОРМАЦІЯ_4 вказаної школи у відповідь на порушення дисципліни у класі учнем цього класу неповнолітнім потерпілим ОСОБА_3 з метою покарання останнього та нанесення йому удару по спині і спричинення фізичного болю, навмисно кинув по ньому представлений потерпілим підсудному для перевірки портфелем (шкільною сумкою). Однак, при цьому, підсудний ОСОБА_2 злочин не довів до кінця з причин не залежних від його волі, постільки кинутий ним портфель не досягнув наміченої цілі, а випадково попав в обличчя учениці даного класу ОСОБА_4 в наслідок чого від цього удару їй було спричинено фізичний біль без тілесних ушкоджень.

В ході досудового розгляду справи підсудний пояснив цей вчинок тим, що коли ОСОБА_3 кинув по ньому портфелем і попав ним йому в груди, він відкинув цей портфель в бік де не було учнів. Але в цей час піднялася учениця ОСОБА_4 і портфель влучив в неї.

За новим зміненим прокурором звинуваченням викладеним в постанові від 13.02.2007 року, підсудний ОСОБА_2 повністю визнав себе винним по ст. ст. 15,126 ч.І КК України при вказаних обставинах і пояснив, що дійсно 13 жовтня 2006 року біля 10 години під час проведення ним уроку ІНФОРМАЦІЯ_3 в ІНФОРМАЦІЯ_4, учень цього класу потерпілий ОСОБА_3 у відповідь на його зауваження продовжував порушувати дисципліну, ходив по класі та не виконував задане ним класне завдання ( не писав диктант). На його запитання чому він не пише, ОСОБА_3 відповів, що у нього не має зошита і підручника по українській мові. Тоді він, наказав ОСОБА_3 принести йому для перевірки свій портфель, а сам не підіймаючи голови продовжував читати текст диктанту. В цей час ОСОБА_3 кинув на стіл свій портфель, яким злегка зачепив його в праву сторону грудей. Цей вчинок ОСОБА_3 дуже розізлив його і він, піднявшись із-за столу, не дуже сильно кинув по відбігаючому від нього в кінець класу ОСОБА_3 вказаним портфелем, яким хотів навмисно завдати йому удар, по спині, щоб помститися та налякати його. При цьому у нього не було наміру спричинити ОСОБА_3 будь-які тілесні ушкодження . Хоча цього і не могло статись так як портфель був легкий. Але в цей момент з парти піднялась потерпіла ОСОБА_4 в яку випадково і попав кинутий ним по ОСОБА_3 портфель, внаслідок чого їй було завдано удар і спричинено фізичний біль.

Він усвідомлює, те що своїми діями скоїв злочин по відношенню до ОСОБА_3 про що дуже жалкує і в чому щиро розкаюється.

Спочатку він дійсно не зізнався в тому, що навмисно кидав портфелем щоб попасти в ОСОБА_3 так як боявся відповідальності і звільнення з роботи. А зараз зробив це з метою допомогти судовому слідству в установленні істині по справі, і тому просить суд врахувати це і звільнити його від кримінальної відповідальності в зв'язку з дійовим каяттям.

Крім визнання своєї вини самим підсудним ОСОБА_2 його вина у вчиненні вказаних дій повністю встановлена в судовому засіданні і підтверджується сувукупністю слідуючих доказів: - свідченнями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 їх законних представників ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з яких вбачається, що підсудний ОСОБА_2 дійсно 13.10.2006 року під час проведення уроку в ІНФОРМАЦІЯ_4 Ново-Василівської загальноосвітньої школи у відповідь на порушення дисципліни учнем ОСОБА_3 та маючи намір завдати йому удару, навмисно кинув по ньому портфелем, яким випадково попав і наніс удар в обличчя потерпшій ОСОБА_4 чим останній спричинив фізичний біль, про що від учнів цього класу стало відомо заучу школи-свідку ОСОБА_7 та матері потерпілої - ОСОБА_4 при зустрічі з яким  ОСОБА_2 заперечував цей факт.

Таким чином в ході судового засідання було встановлено, що у даному випадку мав місце вплив помилки на форму вини, так званий випадок відхилення в дії - здійснення злочинного наміру над іншим об'єктом не внаслідок того, що суб'єкт злочину помилково сприймав його за належний а в наслідок інших причин, в наслідок чого настає відповідальність за замах на вчинення умисного злочину.

Проаналізувавши вказані докази суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч.І ст. 15, ст.126 ч.І КК України. Скоєний ним злочин відноситься до невеликого ступеню тяжкості.

Як встановлено в судовому засіданні підсудний вперше скоїв злочин після вчинення якого він щиро покаявся і активно сприяв встановленню істини по справі та розкриттю злочину.

В ході судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку з дійовим каяттям підсудного ОСОБА_2, про що просить суд і сам підсудний.

Згідно ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані збитки, або усунула заподіяну шкоду.

В даному випадку потерпівші не заявляли суду про спричинення    та відшкодування їм матеріальної та моральної шкоди підсудним і не мають до нього ніяких претензій . Сам підсудний по своїй ініціативі прилюдно вибачився перед потерпілими за спричинені ним дії. За таких обставин суд вважає, що є всі підстави для звільнення підсудного ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України в зв'язку з дійовим каяттям. Керуючись ст.ст. 45 КК України, 7-2 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за скоєний ним злочин передбачений ст.ст. 15,126 ч.І КК України в зв'язку з дійовим каяттям.

Кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_2 по ст. ст. 15, 126 ч.І КК України-закрити.

Обрану відносно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу-підписку про невиїзд-скасувати.

Речові  докази  по  справі-  шкільну  сумку  належну  ОСОБА_3,  яка знаходиться в нього на зберіганні під розписку, залишити йому як законному власнику.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області на протязі семи діб.