ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/944/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Студенця В.І., Ткача І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.

за участю представників:

Позивача: не з`явився

Відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Токарчука Володимира Мефодійовича"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020

(головуючий - Коломис В.В., судді Миханюк М.В., Саврій В.А.)

та рішення Господарського суду Вінницької області від 17.02.2020

(суддя Яремчук Ю.О.)

у справі №902/944/19

за позовом Приватного підприємства "Престиж Сервіс"

до Фермерського господарства "Токарчука Володимира Мефодійовича"

про стягнення 1 760 265,69 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з перебуванням судді Губенко Н.М. у відпустці, склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.11.2020, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

2. Приватне підприємство "Престиж Сервіс"(далі - ПП "Престиж Сервіс") звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Токарчука Володимира Мефодійовича" (далі- ФГ "Токарчука Володимира Мефодійовича") про стягнення 1 760 265,69 грн заборгованості.

3. Позов обґрунтовано тим, що між сторонами 25.07.2019 укладено договір № 2507/39 купівлі - продажу сільскогосподарської продукції - пшениці (далі - договір № 2507/39). Позивач на виконання умов договору виконав попередню оплату у розмірі 854 580,00 грн в тому числі ПДВ. Відповідачем виконано поставку товару на суму 208 164,31 грн, зобов`язання з поставки товару на суму 646 415,69 грн залишились невиконаними відповідачем, при цьому попередню оплату відповідачем позивачу не повернуто. Крім того, позивач зазначає, що 29.07.2019 ним було укладено з ТОВ "Вороновицьке ХПП" договір № 460/29-116072 поставки сільскогосподарської продукції, за яким позивач не виконав поставку товару, у зв`язку з не поставкою товару відповідачем, внаслідок чого позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 795 000,00 грн за невиконання умов договору №460/29-116072, зазначені нарахування позивач вважає своїми збитками, понесеними у зв`язку з не поставкою йому відповідачем товару. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 318 850,00 грн упущеної вигоди, яку, на думку позивача, він міг би отримати реалізувавши непоставлений відповідачем товар. Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом про стягнення 1 760 265,69 грн заборгованості.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.02.2020, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020, позов задоволено частково. Стягнуто з ФГ "Токарчука Володимира Мефодійовича" на користь ПП "Престиж Сервіс" попередню оплату в розмірі 546 415,69 грн та судовий збір в розмірі 8 196,23 грн. В решті позову відмовлено.

5. Судові рішення мотивовано тим, що позивачем на виконання умов договору № 2507/39 здійснено попередню оплату у розмірі 854 580,00 грн, в свою чергу відповідач зобов`язання по поставці товару виконав неналежним чином, поставивши товар на суму 208 164,31 грн, невиконаними залишились зобов`язання по поставці товару на суму 646 415,69 грн, враховуючи, що відповідачем повернуто позивачу 100 000,00 грн попередньої оплати, отже, в частині стягнення попередньої оплати, обґрунтованими є позовні вимоги у розмірі 546 415,69 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

6. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 318 850,00 грн упущеної вигоди та 795 000,00 грн збитків, суди посилаючись на положення ст.ст. 510, 511 ЦК України, зазначали про те, що обов`язковою умовою виникнення зобов`язальних правовідносин є договір, оскільки між сторонами у справі договір з третіми особами (контрагентами позивача) не укладався, то відповідні зобов`язальні правовідносини у сторін не виникли, а відтак і порушення зобов`язання зі сторони відповідача не відбулося. Отже, в цій частині позову вимоги є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій ФГ "Токарчука Володимира Мефодійовича" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині стягнення 546 415,69 грн попередньої оплати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.

8. Судові рішення оскаржено з підстав визначених у п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України. При цьому, скаржник зазначає, що підставами для скасування судових рішень у справі є порушення норм матеріального та процесуального права. Так, посилаючись на п.п. 1, 3 частини 3 ст. 310 ГПК, скаржник зазначає, що суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази щодо поставки товару, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Судами безпідставно не взято до уваги накладні від 08.07.2019, 12.07.2019, 16.07.2019, 17.07.2019, 16.09.2019, 20.09.2019.

9. Скаржник зазначає, що суди не звернули належної уваги, що судові рішення у справі стосуються прав та інтересів ТОВ "Христинське ХПП", яке не було залучено до участі у справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. ПП "Престиж Сервіс" подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.07.2019 між ПП "Престиж Сервіс" (покупець) та ФГ "Токарчука Володимира Мефодійовича" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 2507/39, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язувався передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити його на умовах договору.

12. Пунктами 2.1, 2.2. договору передбачено, що під товаром розуміється сільськогосподарська продукція, а саме - Пшениця. Загальна кількість товару 500т (±20%).

13. Пунктом 3.1. договору передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар у повному обсязі протягом 3-5 календарних днів з моменту оплати. Місце передачі товару - Черкаська обл., м. Христинівка, вул. Ювілейна, 20.

14. Згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.3. ціна за одиницю товару вказується в накладній або рахунку-фактурі. Покупець здійснює 80% оплати за товар в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку на оплату поставленого товару. Кінцева оплата 20% за відповідну партію товару здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання документів передбачених п.5.1.5 договору.

15. Пунктом 6.1 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

16. Позивачем на виконання умов договору було здійснено попередню оплату за товар на загальну суму 854 580,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №110638 від 30.07.2019 на суму 110 580,00 грн та №110652 від 30.07.2019 на суму 744 000,00 грн.

17. Відповідач, поставив позивачу товар на загальну суму 208 164,31 грн, що підтверджується видатковими накладними № 42 від 25.07.2019 на суму 110 580,00 грн, № 46 від 30.07.2019 на суму 97 584,31 грн та карткою рахунку 631, з якої також вбачається, що станом на 04.11.2019 відповідач має перед позивачем невиконані зобов`язання по поставці товару на загальну суму 646 415,69 грн.

18. На претензію № 23/10 від 23.10.2019 з вимогою повернути грошові кошти за непоставлений товар, відповідач відповіді не надав, повного розрахунку не виконав, відповідачем лише частково повернуто попередню оплату у розмірі 100 00,00 грн, згідно платіжного доручення № 108 від 07.11.2019.

20. Позивач в позові зазначає, що 29.07.2019 між ПП "Престиж Сервіс" та ТОВ "Вороновицьке ХПП" було укладено договір поставки №460/29-116072, згідно п.1.1. якого постачальник зобов`язувався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити пшеницю українського походження урожаю 2019р.

21. Однак, в результаті невиконання ФГ "Токарчука Володимира Мефодійовича" взятих на себе зобов`язань по договору купівлі-продажу №2507/39 від 25.07.2019, позивачем не поставлено ТОВ "Вороновицьке ХПП" товар, зважаючи на зазначене, ТОВ "Вороновицьке ХПП" нараховано ПП "Престиж Сервіс" штрафні санкції у розмірі 795 000,00 грн за невиконання договору поставки. Позивач стверджує, що згідно платіжного доручення №1954 від 05.11.2019 позивачем оплачено штраф у розмірі 30% від суми непоставленого товару, що становить 795 000,00 грн.

22. Позивач зазначає, що штрафні санкції у розмірі 795 000,00 грн є додатковими збитками, понесеними позивачем внаслідок порушення зобов`язання відповідачем за договором купівлі-продажу № 2507/39.

23. Крім того, позивач вказує, що він розраховував на поставку пшениці відповідачем ще в обсязі 455,5 тон, враховуючи, що 45,5 тон пшениці відповідачем було поставлено позивачу.

24. Згідно договору поставки вартість тони пшениці становила 5 300,00 грн, в тому числі ПДВ. Тобто, відповідачем завдано збитків позивачу у вигляді упущеної вигоди в сумі 318 850,00 грн (5 300,00 грн (вартість тони пшениці згідно договору поставки) - 4 600 грн вартість тони непоставленої пшениці згідно часткової поставки на підставі видаткової накладної від 30.07.2019) = 700,00 грн х 455,5т (кількість непоставленого товару) = 318 850,00 грн - неодержаний прибуток (упущена вигода) позивача, на який він розраховував, у разі належного виконання зобов`язання відповідачем.

25. Посилаючись на вказані обставини, ПП "Престиж Сервіс" звернулося до суду про стягнення з ФГ "Токарчука В.М." 646 415,69 грн попередньої оплати за непоставлений товар, збитків у розмірі 795 000,00 грн у вигляді штрафних санкцій, за невиконання умов договору поставки №460/29-116072 від 25.07.2019, та збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 318 850,00 грн.

Позиція Верховного Суду

26. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі, та доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

27. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

28. Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

29. Частиною 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

30. Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

31. Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу, за яким відповідач зобов`язався поставити позивачу 500 т. пшениці, а відповідач прийняти та оплатити поставлений товар.

33. Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

34. Частиною 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

35. Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

36. Пунктом 3.1. договору сторонами погоджено, що відповідач зобов`язаний передати товар у повному обсязі протягом 3-5 календарних днів з моменту оплати. Місце передачі товару - Черкаська обл., м. Христинівка, вул. Ювілейна, 20.

38. Судами встановлено, що позивачем на виконання умов договору було здійснено попередню оплату товару на загальну суму 854 580,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №110638 від 30.07.2019 на суму 110 580,00 грн та №110652 від 30.07.2019 на суму 744 000,00 грн.

39. Відповідач, поставив позивачу товар на загальну суму 208 164,31 грн, що підтверджується видатковими накладними № 42 від 25.07.2019 на суму 110 580,00 грн, № 46 від 30.07.2019 на суму 97 584,31 грн та карткою рахунку 631, з якої вбачається, що станом на 04.11.2019 відповідач має перед позивачем невиконані зобов`язання по поставці товару на загальну суму 646 415,69 грн.

40. Відповідачем товар на суму 646 415,69 грн поставлено не було, попередню оплату повернуто лише частково у розмірі 100 000,00 грн, згідно платіжного доручення № 108 від 07.11.2019.

41. Встановивши зазначене та оцінивши надані сторонами докази на підтвердження своїх вимог, суди дійшли обґрунтованих висновків, що ПП "Престиж Сервіс" доведено факт виконання зобов`язань за договором та здійснення попередньої плати ФГ "Токарчука Володимира Мефодійовича" у розмірі 854 580,00 грн, тоді як, відповідачем поставлено товар вартістю 208 164,31 грн та частково повернуто попередню оплату у розмірі 100 00,00 грн.

42. Частиною 3 статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.

43. Згідно зі статтею 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

44. Водночас, частини перша, третя і четверта статті 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

45. Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14 ГПК України, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт здійснення попередньої оплати за договором у розмірі 854 580,00 грн, тоді як, відповідачем поставку товару за договором виконано лише частково на суму 208 164,31 грн, з урахуванням часткового повернення попередньої оплати у розмірі 100 000,00 грн, суди дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 546 415,69 грн.

46. Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст.74, 76, 77 ГПК України).

47. Вищезазначеним Касаційний господарський суд відхиляє доводи касаційної скарги про неналежне обґрунтування судами судових рішень та не дослідження судами всіх обставин справи у їх сукупності, що дають підстави для прийняття рішення про часткове задоволення позову, оскільки касаційним судом встановлено, що суди в повній мірі дослідили всі обставини справи та надали їм належну правову оцінку, при цьому, правильно застосували положення матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

48. При цьому згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

49. Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що судами безпідставно не взято до уваги накладні від 08.07.2019, 12.07.2019, 16.07.2019, 17.07.2019, 16.09.2019, 20.09.2019 якими підтверджується факт поставки товару за договором купівлі -продажу.

50. Однак, частиною 3 статті 310 ГПК України визначено підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд у разі порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

51. Тобто, процесуальний закон пов`язує право суду касаційної інстанції скасувати судове рішення з підстав не дослідження зібраних у справі доказів за обов`язкової умови попереднього встановлення обґрунтованості підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

52. У касаційній скарзі скаржником не зазначено інших підстав оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, крім п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

53. У даній справі колегією суддів установлено, що підстава касаційного оскарження, передбачена п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, оскільки, судами попередніх інстанцій надавалась оцінка накладним, на які вказує скаржник у скарзі. Подані суду відповідачем, в якості доказів поставки товару накладні, відхилено судами, як неналежні докази, так як, частина вказаних накладних не стосується договору купівлі -продажу № 2507/39 від 25.07.2019, предметом якого була поставка пшениці, а частину накладних складено відповідачем, ще до укладення сторонами договору № 2507/39 від 25.07.2019. Тобто скаржник стверджує саме про невірну оцінку судами доказів на підтвердження поставки товару, а не їх дослідження судами попередніх інстанцій. В той же час підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, у відповідності до частини 3 статті 310 ГПК України є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

54. Крім того, судом касаційної інстанції відхиляються доводи касаційної скарги визначені у абз. 9 цієї постанови, оскільки спір у справі виник на підставі договору купівлі - продажу № 2507/39 від 25.07.2019, який укладено між ПП "Престиж Сервіс" та ФГ "Токарчука Володимира Мефодійовича", що до поставки пшениці, отже зважаючи на положення ст.ст. 11, 655, 662, 664 ЦК України, судові рішення у справі не стосуються прав, інтересів та (або ) обов`язків ТОВ "Христинське ХПП".

55. З урахуванням наведеного, не підтвердилась підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, щодо оскарження судового рішення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 310 ГПК України.

56. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі, прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для їх скасування, отже, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

58. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

59. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів про наявність підстав для часткового задоволення позову, отже, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 та рішення Господарського суду Вінницької області від 17.02.2020, слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат

60. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Токарчука Володимира Мефодійовича" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 та рішення Господарського суду Вінницької області від 17.02.2020 у справі №902/944/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді В.І. Студенець

І.В. Ткач