УХВАЛА

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 812/10503/13-а

адміністративне провадження № К/9901/30452/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників ДПС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №812/10503/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» до Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій щодо нарахування пені, зобов`язання вчинити певні дії в частині задоволених позовних вимог,

УСТАНОВИВ:

13.11.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників ДПС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №812/10503/13 в частині задоволених позовних вимог (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано засобами поштового зв`язку 10.11.2020).

Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2020 касаційну скаргу залишено без руху через відсутність документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги, надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

20.11.2020 скаржником надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.

Платіжним дорученням від 12.08.2020 №1300 скаржником сплачено 9 176,00 грн судового збору за подання касаційної скарги. Відповідно до Реєстру підтверджень оплат із Казначейства кошти зараховано 13.08.2020.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.

Скаржником зазначено, що підставою для звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою є пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Податковим органом вказано, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що слугувало частковому задоволенню позовних вимог (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України при скасуванні податкових повідомлень-рішень №0000811401, №0000831401 та абзац 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України при скасуванні податкового повідомлення-рішення №0000791401).

На думку скаржника, судами при задоволенні позову частково не враховано, що рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу не змінюють встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України граничний строк сплати узгоджених податкових зобов`язань, а встановлюють порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати стягнутого за судовим рішенням податкового боргу.

Колегія суддів зауважує, що скаржником не доведено, в чому полягала помилковість застосування судами попередніх інстанцій пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Судами оцінено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Скасовуючи частково податкове повідомлення-рішення від 03.12.2013 №0000831401 в частині нарахування штрафу за затримку сплати податкового боргу, суди попередніх інстанцій встановили, що податковим органом не дотримано строків давності, встановлених статті 102 Податкового кодексу України. Касаційна скарга в цій частині мотивів оскарження не містить.

Крім того, розглядаючи питання правомірності застосування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов`язання при розстроченні податкового боргу, суд апеляційної інстанції застосував судову практику, викладену у постанові Верховного Суду України від 18.09.2014 у справі №21-279а14, у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 2а-6855/12/2670. При цьому скаржником не доведено, в чому полягає неправильність застосування судами такої правової позиції.

Обґрунтування касаційної скарги містить викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, а доводи скаржника зводяться до необхідності переоцінки доказів, оцінка яким була надана судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

З врахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників ДПС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №812/10503/13 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.А. Васильєва

С.С. Пасічник В.П. Юрченко