копія

справа №1-104/10

В И Р О К

іменем України

    06 травня 2010 року                                 м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого – судді Олійника В.П.,

при секретарі – Царенку А.А.,

з участю прокурора- Самойленко В.С.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Бакаївка Ічнянського району Чернігівської області, громадянки України, маючої повну загальну середню освіту, одруженої, не працюючої, раніше не судимої, проживаючої в АДРЕСА_1,

    за ч.3 ст. 358 КК України,

встановив:

     ОСОБА_1 22 лютого 2010 року близько 20-00 год. на Приміському вокзалі “Київ-Пасажирський”м.Києва, умисно, з метою безкоштовного проїзду в електропотязі приміського сполучення від станції “Київ-Пасажирський” до станції “Ніжин”, пред”явивши касиру квиткової каси №4 підроблене посвідчення пенсіонера серії НОМЕР_1 від 22 червня 2004 року, виданого Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва на ім”я “ОСОБА_1”, отримала одноразовий безкоштовний квиток №998507, який використала для проїзду в електропотязі.

     ОСОБА_1 23 лютого 2010 року близько 16-15 год. перебуваючи перед посадковою платформою станції “Ніжин”, розташованої в м.Ніжині Чернігівської області, умисно, з метою безкоштовного проїзду в електропотязі приміського сполучення №6921 сполученням “Ніжин-Київ (Борщагівка)”, пред”явила працівнику станції “Ніжин” в якості проїздного документа підроблене посвідчення пенсіонера серії НОМЕР_1 від 22 червня 2004 року, виданого Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва на ім”я “ОСОБА_1”, яке в подальшому було вилучене працівниками міліції.

    Допитана в судовому засіданні підсудна вину визнала повністю, цивільний позов Чернігівського транспортного прокурора в інтересах Центру регіональних перевезень пасажирів державної адміністрації залізничного транспорту “Південно-Західна залізниця” визнала повністю, підтвердивши обставини вчиненого злочину за вищевикладених обставин, які нею не оспорюються, в скоєному щиро кається, зобов”язалась більше такого не вчиняти, просила суворо не карати, пояснивши, що підроблене посвідчення придбала в м.Києві в 2004 році за 100 грн., періодично його використовувала з метою безкоштовного проїзду в електропотягах, інвалідом не являється, на обліку в пенсійному фонді не перебуває.    

    Крім визнання вини підсудною її вина підтверджується також іншими доказами по справі, які суд відповідно до ст.299 КПК України визнав недоцільним досліджувати стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з"ясував, що підсудна  правильно розуміє зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а також роз"яснив їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

    Заслухавши показання підсудної, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що її вина в інкримінованому їй злочині доказана повністю і її дії необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.358 КК України, як в икористання завідомо підробленого документа.

    При призначенні покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу винної, яка раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, позитивно характеризується за місцем проживання, в психоневрологічному на наркологічному диспансері на обліку не перебуває, має постійне місце проживання, не працює, одружена, має неналежний рівень матеріального забезпечення. До обставин, що пом”якшують покарання підсудній, суд відносить щире каяття, обставини, які обтяжують покарання,-відсутні.

    За таких обставин  суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудній, як працездатній особі, покарання у виді штрафу, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, при цьому підстави для призначення інших видів покарання, зазначених в санкції ч.3 ст.358 КК України, не вбачаються.     Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винної.

    При вирішенні питання щодо цивільного позову Чернігівського транспортного прокурора в інтересах Центру регіональних перевезень пасажирів державної адміністрації залізничного транспорту “Південно-Західна залізниця” про стягнення з підсудної 09 грн. 90 коп. вартості квитка, як матеріальної шкоди, суд, дослідивши обставини справи, з’ясувавши характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв’язку між вчиненим і шкодою, а також, враховуючи, що підсудна визнала позов повністю, приходить до висновку про необхідність задоволення позову повністю.

    По справі маються судові витрати по проведенню експертизи, які підлягають стягненню з підсудної на користь держави.

    Речові докази-пенсійне посвідчення та квиток,-залишити в матеріалах справи.    

    Керуючись ст.ст.323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,-

засудив:

    ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, і призначити їй покарання у виді 600 (шестисот) гривень штрафу.    

    Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

    Стягнути із ОСОБА_1 на користь Центру регіональних перевезень пасажирів державної адміністрації залізничного транспорту “Південно-Західна залізниця” 09 (дев”ять) гривень 90 копійок в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.    

     Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 338 (триста тридцять вісім) гривень 04 копійки судових витрат за проведення експертизи.

    Речові докази – посвідчення пенсіонера серії НОМЕР_1, одноразовий безкоштовний квиток №998507 від 22 лютого 2010 року,-залишити в матеріалах справи.

    На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

    Головуючий             (підпис)             суддя Олійник В.П.         .

    Вирок не набрав законної сили.

    вірно: суддя Ніжинського

        міськрайонного суду                 Олійник В.П.